Ухвала суду № 81002662, 05.04.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/3614/19

н/п 1-кс/766/5606/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., за участю секретаря: Головчиної А.В., розглянувши клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Херсонській області Кравцова Є.О., погоджене з прокурором у кримінальному провадженні Горощенко М.М., про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: накласти арешт на нерухоме майно, власником якого відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків №3347610644, а саме квартира, розташована за адресою:

АДРЕСА_1.

Заборонити ОСОБА_3 розпоряджатися будь-яким чином цим нерухомим майном та використовувати його.

Здійснити розгляд клопотання про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_3 без її повідомлення та виклику.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно заяви приватного нотаріуса ОСОБА_4, відносно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за данними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при реєстрації первинного права власності на зазначену квартиру за ТОВ ВКФ «Кредо-Строй» (код36130691), правовстановлюючими документами зазначено: акт приймання-передачі від 14.01.2018р. та протокол №4 від 14.01.2018р., справжність підписів на яких засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4

При більш детальному вивченні сканкопій акту приймання-передачі від 14.01.2018р. та протоколу №4 від 14.01.2018р., що містяться в електронному реєстрі, встановлено, що справжність підписів на зазначених документах приватним нотаріусом ОСОБА_4 не засвідчувалась. Тобто зазначені документи які стали підставою для первинної реєстрації права власності за ТОВ ВКФ «Кредо-Строй» (код 36130691) є підробними.

Також встановлено, що за таких самих обставин здійснено первинну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 де правовстановлюючими документами є акт приймання-передачі від 26.07.2015 (без нотаріального засвідчення), та протокол №2 від 26.07.2015 справжність підпису на якому засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4, яка на справді не засвідчувала справжність підпису на зазначеному протоколі і вважає, що зазначені вище документи є підробними.

З показів голови правління ОСББ «Ілліча 103» ОСОБА_5 стало відомо, що приблизно в квітні 2018 року гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася м. Херсон, паспорт НОМЕР_1 Комсомольським 27 жовтня 2012 року, разом зі своїм цивільним чоловіком переїздить до гр. ОСОБА_7 АДРЕСА_4 який після смерті своєї дружини яка померла 01 лютого 2018 року мешкав сам за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_7 був не проти переїзду ОСОБА_6 разом зі своїм цивільним чоловіком до нього.

Після смерті дружини ОСОБА_7, ОСОБА_5 з ним особисто розмовляла в нього в квартирі, він їй говорив, що він не проти разом мешкати з ОСОБА_6 та її дітьми. Продавати чи віддавати квартиру в якій він мешкав він нікому не збирався.

03.08.2018 року помирає ОСОБА_7, ОСОБА_6 разом зі своїм цивільним чоловіком проживають в його квартирі. ОСОБА_6 займалася похованням ОСОБА_7. Вона говорила, що ОСОБА_7 хотів залишити їй квартиру у спадок.

В жовтні 2018 року з'явився племінник ОСОБА_7, на ім'я ОСОБА_10 з м. Донецьк, прийшов до правління ОСББ представився та повідомив, що буде виганяти ОСОБА_6 з квартири, та вже вступив у спадок, подав заяву до нотаріуса, та буде чекати пів року, щоб отримати право на квартиру, і щоб не було жодних замахів на квартиру він буде в квартирі. ОСОБА_10 виставив всі речі ОСОБА_6 в під'їзд та змінив замок. В листопаді 2018 року ОСОБА_10 кудись зник, на телефонні дзвінки перестав відповідати. Цього ж місяця за адресою АДРЕСА_4 з'явилися невідомі люди, а саме жінка років 35 та чоловік також років 30-35 які показували комусь квартиру, вони відмовилися представитися, пізніше з квартири почали виносити меблі.

Приблизно 03.01.2019 до правління ОСББ прийшли нові власники квартири за адресою: АДРЕСА_4, сказали, що вони власники квартири, дівчина представилася ОСОБА_8 та ОСОБА_9, сказали, що придбали нещодавно її, у кого та за яких обставин не повідомили, документів не надали, працівники ОСББ їм розказали історію придбаної їх квартири, після чого вони пішли і більше не приходили.

21.03.2019 проведено тимчасовий доступ до речей і документів, та вилучено копію реєстраційної справи ТОВ «ВКФ» Кредо-Строй» код 36130691, аналізом зазначеної справи встановлено, що в ній відсутні документи які стали підставою для первинної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3, за ТОВ ВКФ «Кредо-Строй», а саме: акт приймання-передачі від 14.01.2018р. з протоколом №4 від 14.01.2018р.,акт приймання-передачі від 26.07.2015 (без нотаріального засвідчення), з протоколом №2 від 26.07.2015 які не відповідають дійсності та є підробними.

02.04.2019 об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № 12019230000000043.

Квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, є предметом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України і незастосування заборони на розпорядження, реєстрацію, перереєстрацію даним майном може призвести до його подальшого незаконного продажу чи перереєстрації на третіх осіб, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

Власник майна в судове засідання не викликався з метою уникнення його відчуження.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України вбачається, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 12019230000000043 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_5.

02.04.2019 об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1

кв. 116 визнано речовим доказом за кримінальним провадженням № 12019230000000043.

Таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, має значення для кримінального провадження, у відповідності до ст. 98 КПК України містить ознаки речового доказу та визнане таким відповідною постановою, тому з метою його збереження слід накласти на нього арешт.

Вирішуючи питання про спосіб арешту майна суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме з метою його збереження як речового доказу, слідчий суддя вважає, що достатнім буде накласти арешт на вищезазначене майно шляхом заборони розпоряджання ним, оскільки саме такий спосіб арешту майна є найменш обтяжливим та не призведе до порушень прав осіб, в тому числі, встановлених ч. 12 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, власником якого відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_3, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони розпоряджатися нею будь-яким чином.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.

Слідчий суддяГ. А. Радченко