Рішення № 81002088, 02.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/588/2019

Справа № 331/33/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. № 8; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Сікорського, буд. № 8, 6 поверх, оф. № 32) до ОСОБА_1 (місце реєстрації невідоме; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1) про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2019 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5405,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 грудня 2016 року о 13 годині 50 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: «ЗАЗ 110206» д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та «Geely MR-7151A» д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який належить на праві власності ОСОБА_3. В результаті зіткнення автомобілі отримали технічні пошкодження, потерпілих немає.

Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КпАП України, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн.

На дату скоєння зазначеної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних, транспортних засобів.

У відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України платіжним дорученням № 4986рв від 14.06.2017 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 4865,75 грн.

Крім того, Моторним (транспортним) страховим бюро України платіжним дорученням № 16рв від 14.03.2017 року було сплачено послуги аварійного комісару згідно акту виконаних робіт та рахунку № 16 в розмірі 540,00 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5405,75 грн., а також понесені судові витратив розмірі 1762,00 грн.

Позивач надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі; у разі повторної неявки відповідача у судове засідання просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час день та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові відправлення № 69063 0059015 3, № 69063 0067015 7, які повернулися на адресу суду із зазначенням працівника поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а також оголошення про виклик до суду, розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua.. Причину неявки суду не повідомив. Заперечень стосовно позовних вимог позивача, суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Статтею 210 ЦПК України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» : - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з зазначених нормативно-правових актів України, наведених рішень Європейського суду з прав людини, взявши до уваги заяви представників позивача та третьої особи, а також з урахуванням того, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та не з'явилися в судове засідання без поважних причин, суд у відповідності до ст.280 ЦПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача по справі та ухвалою суду від 02 квітня 2019 року ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказах.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. (а.с. 55-57)

Ухвалою суду від 05 березня 2019 року відкладено розгляд справи до 02 квітня 2019 року. (а.с. 69-70)

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву позивача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 21.12.2016р. о 13 годині 50 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ 110206» д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля «Geely MR-7151A» д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок зіткнення автомобілі були технічно пошкоджені. (а.с. 9-10)

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2, 124 КпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.. (а.с. 14-15)

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Однак відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники наземних транспортних засобів зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.22 Закону України» Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі їїзаподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті13.1 статті 13 цього Закону.

У відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України платіжним дорученням № 4986рв від 14.06.2017 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 4865,75 грн. (а.с. 38)

Крім того, Моторним (транспортним) страховим бюро України платіжним дорученням № 16рв від 14.03.2017 року було сплачено послуги аварійного комісару згідно акту виконаних робіт та рахунку № 16 в розмірі 540,00 грн. (а.с. 39-41)

Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі, надані стороною позивача, та перевіривши їх відповідність вимогам ЦПК України, взявши до уваги письмову заяву позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5405,75 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 1762,00 грн. (а.с. 2), а тому, оскільки позов задоволено в повному обсязі сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, Законом України « Про страхування», Законом України «Про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів,

В И Р І Ш И В :

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. № 8; адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Сікорського, буд. № 8, 6 поверх, оф. № 32) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600202284871 в АТ «Укрексімбанк», яке знаходиться за адресою: м. 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. № 8, суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5405 (п'ять тисяч чотириста п"ять) гривень 75 копійок, судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, а всього 7167 (сім тисяч сто шістдесят сім) гривень 75 копійок.

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2019 року.

Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

02.04.2019