Рішення № 8100143, 25.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р. справа № 5020-11/271 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Барвинок”

          (98100, м.Феодосія, вул.Галерейна, 22)

до           Дочірнього підприємства „Виробнича комерційна фірма ”Максімус” Товариства з обмеженою відповідальністю „Стабіл”

(м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 15)

(99045, м.Севастополь, вул.Шостака, 7)

про           визнання дійсним договору купівлі-продажу частки майна, визнання права власності,

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Процько О.С., довіреність б/н від 01.01.2010, ТОВ „Барвинок”;

відповідача - не з’явився, ДП „Виробнича комерційна фірма ”Максімус” ТОВ „Стабіл”.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Дочірнього підприємства „Виробнича комерційна фірма ”Максімус” Товариства з обмеженою відповідальністю „Стабіл” (далі - відповідач) про визнання дійсним договору купівлі-продажу частки майна, визнання права власності.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги відмовою відповідача від вчинення дій по нотаріальному посвідченню вказаного договору.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.12.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/271.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, у задоволенні позовних вимог третьої особи просить відмовити з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 71).

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2007 між дочірнім підприємством „Виробнича комерційна фірма ”Максімус” товариства з обмеженою відповідальністю „Стабіл” (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (Сторона 2) укладений інвестиційний договір про дольове будівництво №45.1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Сторона 1 приймає Сторону 2 у дольове будівництво автозаправної станції, яка розташована за адресою: м.Севастополь, перехрестя Камишового та Фіолентовського шосе (далі —„Об’єкт”).

Результат вказаного договору (тобто інвестицій у дольове будівництво) був досягнутий, АЗС було збудовано, введено в експлуатацію та зареєстровано, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкту (а.с. 22-24).

Відповідно до листа Управління міського будівництва і архітектури № 5-2/3980 від 27.09.2007 (а.с. 21) земельній ділянці, на якою розташований Об'єкт, була привласнена адреса: м. Севастополь, Камишове шосе, №38-А.

При здійсненні реєстрації прав на Об'єкт, відповідач залишив за собою право на частину цієї власності та отримав Свідоцтво про право власності на частку автозаправної станції у розмірі 1 (один) відсоток.

За твердженням позивача, становище, яке склалося внаслідок реєстрації права спільної часткової власності на нерухоме майно (Об'єкт) позбавляє співвласників вільно розпоряджатися створеним ними майном. Позивач несе усі витрати по створенню автозаправної станції, її утриманню, та користуванню земельною ділянкою, фактично користується майном. При цьому, позивач не має можливості користуватися усіма правами та обов'язками власника, наприклад розпоряджатися майном.

Протоколом про узгодження ціни викупу долі у будівництві спірного об’єкту від 02.04.2007 (а.с. 29) сторонами узгоджена ціна 1-відсоткової долі Об'єкту.

Крім того, 17.10.2009 між дочірнім підприємством „Виробнича комерційна фірма ”Максімус” товариства з обмеженою відповідальністю „Стабіл” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (Покупець) укладено договір купівлі продажу 1% автозаправної станції, розташованої у м. Севастополь, Камишове шосе, №38-А (далі - Договір) (а.с. 30).

Відповідно до розділу 1 Договору продавець продав Покупцю долю у розмірі 1% від АЗС, що в цілому складається з: літер „А” загальною площею 35,8 кв.м., яка має такий склад: операторська –торговий зал –25,5 кв.м., санвузол –1,2 кв.м., кімната персоналу –1,7 кв.м., коридор –2,1 кв.м., санвузол –1,6 кв.м., підсобне приміщення 1,7 кв.м., електрощитова –2,0 кв.м., навіс літ „а”, ємкості для нафтопродуктів.

Згідно з розділом 5 Договору сторони домовились вчинити купівлю-продаж долі автозаправної станції за цим договором за 500000,00 грн. разом з ПДВ.

При цьому, сторонами використана письмова форма, як і в основному інвестиційному договорі дольового будівництва. Посвідчувати нотаріально договір про передання частки Об'єкту, відповідач ухиляється, що підтверджене його листами від 27.11.2009 та 04.12.2009 (а.с. 33,34).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Договору він підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню у не пізніше 17.11.2009.

При цьому, відповідач ухиляється посвідчувати нотаріально договір про передання частки Об'єкту, про що свідчать його листи від 27.11.2009 та 04.12.2009 (а.с. 33,34).

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Дослідивши умови зазначеного Договору, суд дійшов висновку про їх відповідність нормам чинного законодавства.

Судом встановлено, що зобов’язання за Договором сторонами виконані у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення від 05.04.2007 та 11.06.2007 про сплату позивачем вартості зазначеної вище частки (а.с. 31-32) та актом приймання-передачі частки АЗС від 16.11.2009 (а.с. 35).

Проте відповідач, у свою чергу, від нотаріального посвідчення договору ухилився.

У зв’язку з тим, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору та повністю виконали зобов’язання за договором купівлі-продажу від 17.10.2009, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу б/н від 17.10.2009, укладений між Дочірнім підприємством „Виробнича комерційна фірма ”Максімус” Товариства з обмеженою відповідальністю „Стабіл” (м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 15, код ЄДРПОУ 31267413, відомості про рахунки в установах банків відсутні) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (98100, м.Феодосія, вул.Галерейна, 22, код ЄДРПОУ 22265561, відомості про рахунки в установах банків відсутні).

3.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Барвинок” (98100, м.Феодосія, вул.Галерейна, 22, код ЄДРПОУ 22265561, відомості про рахунки в установах банків відсутні) право власності на об’єкт в цілому - автозаправну станцію, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, №38-А, та в цілому складається з: літер „А” загальною площею 35,8 кв.м., яка має такий склад: операторська –торговий зал –25,5 кв.м., санвузол –1,2 кв.м., кімната персоналу –1,7 кв.м., коридор –2,1 кв.м., санвузол –1,6 кв.м., підсобне приміщення 1,7 кв.м., електрощитова –2,0 кв.м., навіс літ „а”, ємкості для нафтопродуктів.

Суддя                                                                                                              В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 28.01.2010.