Рішення № 8099942, 19.02.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2010 р. Справа № 5/186

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до відповідача "ОСББ Вараш,43"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "ЖБК Енергетик"

про стягнення заборгованості в сумі 106 557 грн. 36 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з`явився

Від відповідача : не з`явився

Від 3-ї особи не з`явився

Стаття 22 ГПК України роз'яснена.

В судовому засіданні 09 лютого 2010 року було оголошено перерву.

СУТЬ СПОРУ:

Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулось до господарського суду з позовною заявою до "ОСББ Вараш,43" про стягнення заборгованості в сумі 106 557 грн. 36 коп.

У судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали у повному обсязі, обгрунтовуючи їх таким.

23 грудня 2008 року між Кузнецовським міським комунальним підприємством та «ОСББ Вараш,43», в особі голови правління Левчук С.О. укладено Договір № 386 від 23.12.2008 року на подачу питної води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації.

Згідно п. 1.1. зазначеного Договору "Енергопастачальник" бере на себе зобов'язання забезпечувати Споживача питною водою, яка відповідає чинному стандартові в обсягах встановлених договором, а також приймати від Споживача стічну воду до комунального водопроводу на об'єкт: ж/б № 43, м-н Вараш, м. Кузнецовськ, а Споживач зобов'язаний оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим Договором.

Договір укладено строком з моменту підписання і діє до 22 грудня 2009 року. Згідно п.6.4. Договір може бути розірваний за згодою сторін, або за вимогою однієї Сторони у разі письмового попередження іншої сторони за три місяці.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати надані послуги, проте свої зобов'язання по Договору не виконав, оплату комунальних послуг не провів, і за відповідачем на 19.10.2009 року рахується борг в сумі 106557,66 грн. згідно розрахунку заборгованості.

16 вересня 2009 року відповідачу надіслано претензію в якій зазначалося, що в разі несплати боргу, спір буде переданий для вирішення до суду. Проте відповідач про результати даної претензії Позивача не повідомив, заборгованість ліквідував частково.

Відповідач позов визнав частково у сумі 28050,75 грн. Пояснив, що у даному випадку слід брати до уваги при визначенні заборгованості офіційну кількість зареєстрованих осіб та визначені Кузнецовською міською радою тарифи на водопостачання та водовідведення.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача пояснила, що визначення заборгованості на підставі робочого проекту будинку є необгрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

23 грудня 2008 року між Кузнецовським міським комунальним підприємством та «ОСББ Вараш,43», укладено Договір № 386 від 23.12.2008 року на подачу питної води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації.

Предмет договору визначений наступним чином.

Енергопостачальник бере на себе зобов'язання забезпечувати Споживача питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства Охорони здоров'я України на відхилення від стандарту на об'єкт: ж/б №43, м-н Вараш, м. Кузнецовськ, м. Кузнецовськ в розмірі встановленого ліміту в об'ємі:

* за рік-51100,00 м3;

* за місяць - 4258,00 м3;

* за добу-140,00 м3;

* з максимальною подачею за годину -12,00 м3;

Також приймання від Споживача стічну воду до комунального трубопроводу в розмірі встановленого ліміту в об'ємі:

* за рік - 51100,00 м3;

* за місяць-4258,00 м3;

* за добу-140,00 м3;

* з максимальним скидом за годину-12,00 м3.

При цьому, лімітом є граничний обсяг використання води, який установлюється дозволом на спеціальне водокористування.

Права та обов’язки сторін визначені договором як такі.

Споживач бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги - у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього Договору та Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.

Тобто, договором передбачено, що відносини між сторонами регулюються Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Сторони посилаються, що відповідно до п.11.3 зазначених Правил “В окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність установки водолічильника, тощо) розрахунок витрат води абонентами, що не мають вимірювальних приладів за узгодженням з Водоканалом виконується згідно з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади (рекомендовані норми - додаток №2 та норми БНіП - додаток № 3) - за кількістю календарних днів користування водопроводом за цей період.

У виняткових випадках для знов введених в дію об'єктів, коли водолічильники ще не встановлені, за погодженням з Водоканалом, можна визначати витрати води за даними проекту”.

При цьому позивач обгрунтовує вимогу з посиланням на ч.2 указаного пункту, а відповідач обгрунтовує необхідність застосування ч.1 цього пункту.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 04.01.08 р. №190 указані Правила втратили чинність.

Натомість, уведена нова редакція Правил і питання розрахунку витрат води споживачам, які не мають засобів обліку, урегульовані у них у п.5.27.

Названий пункт викладений наступним чином.

В окремих випадках (сезонне водоспоживання, незначні витрати води, недоцільність встановлення засобів обліку, їх відсутність тощо) розрахунок витрат води споживачами, які не мають засобів обліку, за узгодженням з виробником виконується з нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, - за кількістю календарних днів, протягом яких проводилось водопостачання цих споживачів.

Відтак, у цьому пункті викладено перелік випадків для його застосування, який не є вичерпним, про що там і зазначено.

У зв'язку з цим - складання акту державної приймальної комісії, що містив завідомо неправдиві відомості про виконання передбачених проектом робіт, прийняття в експлуатацію лише 1 етапу будівництва житлового будинку, а не повністю як проводить нарахування позивач, первісне установлення лічильників, які не прийняті позивачем, тимчасовість користування послугами без водолічильника, відсутність договірних відносин у період отримання послуг до 23.12.08 р. (день укладення договору), більш ніж у 5 разів більше нарахування, зокрема, за послуги водопостачання у період до установлення лічильника ніж після його установлення (9248,38 грн. і 1771,90 грн. відповідно травень і липень 2009 р.) - суд відносить до обставин, які дають підстави нараховувати за отримані послуги за пунктом 5.27 згаданих Правил, тобто, згідно норм, затверджених місцевими органами виконавчої влади.

Рішенням Кузнецовського місьвиконкому від 27.11.08 р. №382 установлені наступні тарифи:

№ п/пНайменування комунальної послугиОдиниця виміруВартість тарифу з ЦДВ, грн.

1.Водопостачання- населення

1м3

2,17

на 1 мешканця в місяць11,89

- бюджетні установи1м32,84

- інші споживачі1м33,65

2.Водовідведення- населення

1м3 2,17

на 1 мешканця в місяць19,80

- бюджетні установи1м32,27

- інші споживачі - 1м3 3,04

- промислові об'єкти РАЕС1м31,84

2.Централізоване постачання гарячої води - населення1м34,27 на 1 мешканця в місяць15,56 При визначенні кількості осіб, які користувалися послугами, суд бере до уваги інформацію начальника ВГІРФО Кузнецовського МВ УМВС щодо кількості зареєстрованих у будинку громадян і лише її відносить до належних та допустимих доказів при доведенні цих обставин і з цих же мотивів залишає поза увагою акт перевірки кількості проживаючих у будинку від 19.11.08 р., який складений до укладення договору. З урахуванням викладених обставин сума отриманих послуг складає 28050,75 грн., яка підлягає стягненню. Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з “ОСББ Вараш 43”(34400, Рівненська область,м.Кузнецовськ, м-н. Вараш,43, кв.49, код ЄДРПОУ 36090371) на користь Кузнецовського комунального підприємства (34400, м.Кузнецовськ, Рівненської області, м-н. Незалежності,2, код ЄДРПОУ 30536302) –28050,75 грн. 00 коп. основного боргу, 277 грн.16 коп. витрат по сплаті державного мита та 61 грн. 36 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Відмовити у стягненні 78506,61 грн.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

підписано "19" лютого 2010 р.