Ухвала суду № 80999045, 28.02.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

760/5590/19

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2019 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді - Жовноватюк В.С.,

за участю секретаря Дерев'янко К.С.,

прокурора Степанюка А.В.,

захисника Угрина А.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Хоменка Є.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Зайцевим А.С., в кримінальному провадженні 312019100090001867 від 22.02.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця Чернігівської області Ічнявського району с. Городня, громадянина України, який не одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 15.09.2009 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 22.09.2011 року,

-24.04.2012 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.2 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі, дані про звільнення відсутні,

-22.02.2017 року Апеляційним судом Вінницької області за ч.2 ст.190 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 06.03.2017 року,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Хоменко Є.М., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Зайцевим А.С., звернувся до слідчого судді із вищезазначеним клопотання, в якому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на певний строк.

Прокурор в судовому засіданні в обґрунтування поданого клопотання зазначив, що ОСОБА_2 13.02.2018 приблизно о 14.35 годині за адресою м. Київ, Чоколівський бульвар, 6 в залі магазину «Сільпо» , діючи умисно та повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав з полиці магазину пляшку віскі «Джеймсон» вартістю 643,33 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив збитків ТОВ «Сільпо-Фуд» на зазначену суму.

Такі дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України.

22.02.2019 о 16.10 годині ОСОБА_2 затримано в порядку ст..208 КПК України.

23.02.2019 йому вручено письмове повідомлення про підозру за ч.2 ст.185 КК України.

Прокурор стверджує, що підозра є обґрунтованою, а наявні ризики виправдовують застосування найсуворішого запобіжного заходу. Зокрема, прокурор звертає увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисних злочинів, відбував реальне покарання. Крім того, прокурор стверджував, що підозрюваний і на теперішній час перебуває в розшуку, що називається не своїми іменами.

В той же час, захисник категорично заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила про те, що попередні судимості не впливають на особливу небезпечність підозрюваного для суспільства, зазначала, що твердження прокурора про перебування її підзахисного в розшуку взагалі не підтверджено матеріалами клопотання, а отже і не відповідає дійсності. Зауважила, що її підзахисний позитивно характеризується за місцем проживання, хоча і неофіційно, але працює.

Підозрюваний повістю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в протоколі огляду місця події, протоколах допиту свідків, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_2 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

У відповідності до положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до ст..194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Прокурор не довів під час розгляду клопотання, що застосування інших запобіжних заходів буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.

Слідчий суддя також враховує і дані про особу підозрюваного.

Він хоча і підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст..12 КК України), раніше судимий, про має визначене місце проживання, родину, хоча і неофіційно, але працює.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого йому злочину.

Крім того, слідчий суддя погоджується із захисником, що даних про розшук в матеріалах клопотання немає, а слідчий суддя не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За конкретних обставин інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя визначає розмір застави в розмірі наближеному до мінімального.

Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, вищезазначені дані про його особу, слід зазначити, що прокурором не доведена неможливість застосування іншого запобіжного заходу в контексті запобігання наявним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Також слідчий суддя відповідно до вимог процесуального закону покладає додатково обов'язки на підозрюваного, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, слідчий

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Хоменка Є.М., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Зайцевим А.С., в кримінальному провадженні 312019100090001867 від 22.02.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 9265,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 квітня 2019 року включно.

Підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням підозрюваним зобов'язань здійснює слідчий.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., негайно з-під варти із залу суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя В.С. Жовноватюк

Повний текст виготовлено 28.02.2019