Рішення № 8099517, 23.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р. Справа № 19/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного комерційного банку "ФОРУМ" , бульвар Верховної ради,7, м.Київ, Івано-Франківська філія АКБ "Форум" вул.Незалежності, 34 А, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірс"

вул. Сорохтея,28, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 41195,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт Кукуруз М.Б., (довіреність № 2928 від 11.05.07.р),

від відповідача представники не з'явилися.

встановив:

Акціонерний комерційний банк "ФОРУМ" в особі Івано-Франківської філії АКБ "Форум" звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірс" про стягнення заборгованості в сумі 41195,63 грн., згідно кредитного договору №05/06/14-К від 06.04.06.

Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Представник позивача 02.02.10. подав заяву вх.№636 від 02.02.10. про зменшення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 34000,00 грн. - заборгованості по кредиту, 1602,18 грн.- процентів за користування кредитними коштами, 136,36 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів та 3929,42 грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, згідно розрахунку станом на 25.12.09.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 02.02.10.(вих.№1848), що підтверджується повідомленням про вручення № 14311723, вручене 08.02.10. та підписом представника відповідача на копії даної ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

06.04.06. між сторонами даного спору укладено генеральний кредитний договір №05/06/14-К, згідно якого позивач зобов"язався надати відповідачу кредит шляхом безготівкового перерахунку в сумі 100000,00 грн., а відповідач в свою чергу - повернути отримані грошові кошти відповідно до графіку погашення кредиту до 03.04.09. (розділ І, графа7 договору).

На виконання умов договору позивачем, на підставі заяви ТзОВ "Пірс" №22 від 07.04.06., копія якої знаходиться в матеріалах справи, відповідачу перераховані кредитні кошти в розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 07.04.06., копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до розділу І графи 6 генерального кредитного договору №05/06/14-К від 06.04.06. та п.3 додаткового договору №1 від 06.04.06. до генерального кредитного договору №05/06/14-К від 06.04.06., за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти у розмірі 20% річних.

Згідно п.1.4.1.3. сплата процентів позичальником здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитними коштами. Проценти сплачуються позичальником у валюті кредитування самостійно шляхом перерахування на рахунок для обліку заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, зазначений в Додатковому договорі, що є невід"ємною частиною цього договору, щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення договірних зобов"язань відповідач порушив строки повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на день винесення рішення судом виникла заборгованість в сумі 39667,96 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялись відповідачу листи №772-1/8.14.4 від 10.04.09.(вручено 20.04.08.) та №1702-2/8.14.4 від 17.08.09. (вручено 20.08.09.), з вимогою добровільно погасити прострочену заборгованість та проценти, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.26-27). Проте, станом на 29.12.09., дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем станом на 29.12.09. належним чином умови кредитного договору не виконані, доказів погашення кредиту суду не подано, доводів позивача не спростовано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 34000,00 грн. - заборгованості по кредиту та 1602,18 грн.- процентів за користування кредитними коштами обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Пунктом 4.1. генерального кредитного договору №05/06/14 від 06.04.06. сторони узгодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповернутих (несвоєчасно повернутих) кредитних коштів та/або несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за кожний день прострочення, обгрунтована сума якої згідно розрахунку позивача, проведеного у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що узгоджується із приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", станом на 25.12.09. становить 136,36 грн. за несвоєчасну сплату процентів, 3929,42 грн., за несвоєчасне повернення кредиту та підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.509, 526, 530, 629, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.22, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірс", вул. Сорохтея,28, м.Івано-Франківськ,76000 (код 22167321) на користь Акціонерного комерційного банку "ФОРУМ" , бульвар Верховної ради,7, м.Київ (код 21574573) в особі Івано-Франківської філії АКБ "Форум" вул.Незалежності, 34 А, м.Івано-Франківськ,76000 (код 33299417) - 34000,00 (тридцять чотири тисячі гривень) - заборгованості по кредиту, 1602,18 (одну тисячу шістсот дві гривні вісімнадцять копійок)- заборгованості по процентах, 136,36 (сто тридцять шість гривень тридцять шість копійок)- пені за несвоєчасне погашення процентів та 3929,42 (три тисячі дев"ятсот двадцять дев"ять гривень сорок дві копійки) - пені за несвоєчасне погашення кредиту, а також 411,95 (чотириста одинадцять гривень дев"яносто п"ять копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 26.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 26.02.10