Рішення № 8099504, 23.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р. Справа № 15/5 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, вул.Млинарська, 2, м.Івано-Франківськ, 76010,

до відповідача спільного українсько-нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс", вул.Грушевського, 2 Б, с.Матеївці, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78267,

про стягнення коштів в сумі 678 грн. 94 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Микитюк Т.І. - юрисконсульт, довіреність № 21/1-2749 від 29.09.2009 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

                    управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області

звернулося в суд з позовною до спільного українсько-нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс" про стягнення коштів в сумі 678 грн. 94 коп., з якох: 613 грн. 07 коп. основного боргу та 65 грн. 87 коп. пені.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2010 року.

                    Ухвалою суду від 04.02.2010 року розгляд справи відкладено на 23.02.2010 року.

          В судовому засіданні 23.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали № 556 від 01.01.2009 року, в частині оплати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 613 грн. 07 коп., у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 65 грн. 87 коп. пені та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача, в судове засідання 23.02.2010 року, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 20.01.2010 року та від 04.02.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 14106844 вручено 22.01.2010 року та № 14367931 вручено 09.02.2010 року.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    01.01.2009 року між управлінням державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області та спільним українсько-нідерландським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс" укладено договір централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали № 556 (далі Договір).

                    Згідно з Договором відповідачу надавались послуги по охороні об'єкта шляхом прийняття під спостереження системи тривожної сигналізації, встановлені на об'єкті. Об'єктом охорони є приміщення відповідача по вул. Грушевського, 2 Б в с.Матіївці, Коломийського району, Івано-Франківської області.

                    Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата за здійснюється Замовником щомісячно до 10 числа поточного місяця на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони.

                    Згідно п. 4.1.6 Договору Замовник зобов"язаний своєчасно здійснювати оплату по Договору.

          Факт надання позивачем послуг охорони підтверджується двосторонніми актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за квітень-червень 2009 року, які підписано та скріплено печатками сторін.

          В порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов"язання в частині оплати за надані послуги, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 613 грн. 07 коп. за квітень-червень 2009 року, що підтверджується матеріалами справи.

                    Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за надані послуги Замовник сплачує Охороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу, враховуючи індекс інфляції за відповідний період.

                    Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано пеню в розмірі 65 грн. 87 коп.

                    Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Таким чином, підстави виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) встановлені ст. 11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у даному випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

          Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

                    Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

          Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 678 грн. 94 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали № 556 від 01.01.2009 року, в сумі 613 грн. 07 коп. основного боргу, за квітень-червень 2009 року та 65 грн. 87 коп. пені, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

                    Стягнути з спільного українсько-нідерландського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікс", вул.Грушевського, 2 Б, с.Матеївці, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78267, (ідентифікаційний код 31106486), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, вул.Млинарська, 2, м.Івано-Франківськ, 76010, (ідентифікаційний код 08596908), 613 грн. 07 коп. (шістсот тринадцять грн. 07 коп.) основного боргу, за квітень-червень 2009 року, згідно умов договору централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали № 556 від 01.01.2009 року, 65 грн. 87 коп. (шістдесят п"ять грн. 87 коп.) пені, 102 грн. (сто дві грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.02.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 26.02.10