Рішення № 80994966, 26.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12954/18

н/п 2/640/497/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Київський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, стягнення заборгованості та пені,

ВСТАНОВИВ:

До суду 24.07.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Київського районного суду м.Харкова від 13.11.2008 р. на її користь на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши розмір аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по виплаті аліментів в сумі 14 066, 66 грн.; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пеню за прострочення сплати аліментів.

У своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що на даний час розмір аліментів, які сплачує відповідач за рішенням суду не забезпечує того мінімуму, що необхідний для утримання і життєзабезпечення їх Сина. Дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку із чим збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому, у зв'язку із чим розмір раніше призначених аліментів потребує збільшення. Крім того, відповідач лише частково проводив виплату аліментів, у зв'язку із чим виникла заборгованість по їх виплаті, з розміру якої вона просить стягнути пеню в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

25 липня 2018 р. на виконання ч.3 ст. 122 ЦПК України суддею був направлений запит до ГУ ДМС України в Харківській області щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4, на який 13.09.2018 р. судом була отримана відповідь щодо реєстрації відповідача в м. Харкові.

24.09.2018 р. ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова відкрите провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, стягнення заборгованості та пені. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.10.2018 р. розгляд даної цивільної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07.12.2018 р. проведене підготовче судове засідання, за наслідками якого справа буда призначена до судового розгляду по суті.

01 лютого 2019 року позивач подала уточнену позовну заяву, в якій просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2018 на її користь на утримання неповнолітнього сина , ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначивши розмірі аліментів - 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по виплаті аліментів в сумі 11534,14 грн.; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 419667,50 грн.

В судовому засіданні позивач свої уточнені вимоги підтримала.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_2 проти задоволення позову про зміну розміру аліментів не заперечував та погодився з вимогами про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі самої заборгованості в сумі 9066,66 грн., а проти задоволення позову про стягнення заборгованості по виплаті аліментів заперечував, посилаючись на неможливість повторного стягнення аліментів за рішенням суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.06.2004 року, проте рішенням Київського районного суду м.Харкова від 13.11.2008 року шлюб було розірвано, рішення набуло чинності. Під час перебування в шлюбі у позивачки та відповідача народилася дитина - син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, актовий запис № 2997.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2008 року з відповідача також стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, або погіршенням матеріального становища чи погіршенням стану здоров'я отримувача аліментів, останній може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 працює різальником на пилах та верстатах 3 розряду ПрАТ «Харківський підшипниковий завод», що підтверджується довідкою цього підприємства від 05.10.2018 № 509/83-6-22, суд приходить до висновку, що стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, буде відповідати, як інтересам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів. Крім того, проти такого розміру аліментів не заперечує і відповідач.

Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості по виплаті аліментів в сумі 11534,14 грн. не можуть бути задоволенні, оскільки ця заборгованість повинна бути стягнута державним виконавцем у примусовому порядку в порядку виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2008 року про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 Подвійне стягнення аліментів не допускається.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів у сумі 419667,50 грн. (згідно наданого позивачем розрахунку), то при вирішенні цих вимог суд виходить з вимог ч.1 ст. 196 СК України, якою встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно довідки-розрахунку ст.державного виконавця міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області № 14.1-34/5666 від 18.02.2019, а також враховуючи надану відповідачем квитанцію про переказ позивачу 500 грн. в рахунок погашення заборгованості по аліментах від 25.02.2019, розмір заборгованості ОСОБА_4 по аліментах складає 9066,66 грн., яку суд стягує на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп., від сплати якого позивач звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтею 27 Конвенції ООН «Про права дитини», статтями180-184,192, 196 Сімейного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3- задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1, працюючого різальником ПАТ «Харківський підшипниковий завод», код 05808853) на підставі рішення Київського районного суду м.Харкова від 13.11.2008 р. на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІПН НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_2) на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши розмір аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду - 24.07.2018, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1, працюючого різальником ПАТ «Харківський підшипниковий завод», код 05808853) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІПН НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_2) пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 9066 (дев'ять тисяч шістдесят шість) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1, працюючого різальником ПАТ «Харківський підшипниковий завод», код 05808853) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

СУДДЯ