Ухвала суду № 80994918, 08.04.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5212/15-к

Номер провадження 1-кп/623/4/2019

У Х В А Л А

іменем України

08 квітня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області

Забірник М.В.

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2015 року за № 12015220320002307 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

03 травня 2019 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві закінчується.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1. не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інші учасники судового засідання не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом П цього кодексу.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, матеріали справи не досліджені, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, ніде не працює та не має постійного джерела доходу, на виклики у підготовче судове засідання неодноразово не з'являвся, скривався від суду, а тому, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, є всі підстави вважати, що існує загроза, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому суд вважає, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, таким чином суд вважає, що необхідно продовжити стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу обвинуваченого, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи про відсутність ризиків.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Керуючись положеннями глави 27 КПК України ст. 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відкласти підготовче судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2015 року за № 12015220320002307 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на 09 годину 30 хвилин 10 травня 2019 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити на 60 днів, тобто до 06 червня 2019 року включно.

Розмір застави у розмірі 57630,00 грн. (п»ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, визначений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 березня 2019 року, залишити без змін.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: П.П.Винниченко