Рішення № 8099269, 15.02.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 р. Справа № 15/174

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства "Лукор", вул.Промислова, 4, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77306,

до відповідача комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,

про стягнення коштів в сумі 7514360 грн. 74 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Марчак М.П. - юрист, довіреність № 26/1-202 від 29.12.2007 року,

від відповідача Загребельний Ю.А. - юрисконсульт І категорії, довіреність № від 05.01.2010 року,

встановив:

          закрите акціонерне товариство "Лукор" звернулось в суд із позовною заявою до комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення коштів в сумі 7514360 грн. 74 коп., з яких: 7067689 грн. 66 коп. основного боргу, 95020 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 45006 грн. 52 коп. 3 % річних та 306644 грн. 33 коп. пені.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 14.08.2009 року, в частині оплати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 7067689 грн. 66 коп., у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 95020 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 45006 грн. 52 коп. 3 % річних та 306644 грн. 33 коп. та покласти на останнього судові витрати.

          27.01.2010 року позивачем направлено суду заяву про збільшення позовних вимог.

          В судовому засіданні 10.02.2010 року представником позивача подано клопотання про залишення заяви ЗАТ "Лукор" № 26/1-9 від 25.01.2010 року про збільшення позовних вимог до 9075139 грн. 29 коп. без розгляду та продовження розгляду справи по первісній позовній заяві ЗАТ "Лукор" № 26/1-23/178 від 26.11.2009 року про стягнення з КП "Водотеплосервіс" заборгованості в сумі 7514360 грн. 74 коп.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог розуміється збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено. Зі змісту поданого клопотання про збільшення суми позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено додатково вимоги, що не були заявлені при звернення до суду, а саме 9075139 грн. 29 коп., з яких: 8204194 грн. 69 коп. основного боргу, 229958 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 82037 грн. 48 коп. 3 % річних, 306644 грн. 33 коп. пені, а тому вони судом до розгляду не приймаються.

          В судовому засіданні 10.02.2010 року представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно КП "Водотеплосервіс" в межах суми позовних вимог 7514360 грн. 74 коп.

          Судом відкладено розгляд клопотання позивача про забезпечення позову.

          В судовому засіданні 15.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 14.08.2009 року, в частині оплати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 7067689 грн. 66 коп., у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 95020 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 45006 грн. 52 коп. 3 % річних, 306644 грн. 33 коп. пені та покласти на останнього судові витрати. В обгрунтування заяви про забезпечення позову посилається на відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача, що унеможливлює стягнення з КП "Водотеплосервіс" заборгованості в сумі 22203415 грн. 98 коп., згідно рішень судів, які набрали законної сили.

          В судовому засіданні 15.02.2010 року представник відповідача позовні вимоги визнав частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву. Зокрема зазначає, що КП "Водотеплосервіс" визнає заборгованість за надані послуги з прийняття та очищення стічних в сумі 7067689 грн. 66 коп., за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, згідно договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 14.08.2009 року. Просить відмовити в позові в частині стягнення з КП "Водотеплосервіс" 95020 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 45006 грн. 52 коп. 3 % річних та 306644 грн. 33 коп., оскільки дані нарахування проведено з порушенням умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 14.08.2009 року. Вважає безпідставними вимоги щодо застосування заходів забезпечення позову тому, що КП "Водотеплосервіс" з 28.11.2005 року включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

          Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.          

          14.08.2009 року між КП "Водотеплосервіс" (Замовник) та ЗАТ "Лукор" (Виконавець) укладено договір № 5 на прийняття та очищення стічних вод (далі Договір), згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання приймати на очищення господарсько-побутові стічні води на умовах, що наведені в даному Договорі.

          Відповідно до п. 6.1 Договору даний Договір діє з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов"язань. Незважаючи на те, що Договір підписується в липні 2009 року, термін дії Договору з 01.01.2009 року відповідає чинному законодавству, а саме ч. 4 ст. 179 ГК України та ч. 7 ст. 180 ГК України, тим більше, що замовник не заперечує факт отримання послуг.

          Згідно п. 3.3 Договору ціна на послуги з очищення господарсько-побутових стічних вод на момент укладення цього Договору з врахуванням ПДВ становить 888 грн. за 1000 м3.

          Відповідно до п. 3.4 Договору розрахунок за фактично очищені стічні води здійснюється на підставі двостороннього акту до 25 числа місяця, наступного за звітним.

          Факт надання Виконавцем послуг по прийняттю та очищенню стічних вод не заперечується Замовником.

          За період з січня по жовтень 2009 року позивач надав відповідачу послуги по очищенню господарсько-побутових стічних вод на загальну суму 7067689 грн. 66 коп., що підтверджується відповідними актами про надання послуг та двостороннім актом звірки розрахунків, копії яких долучено до матеріалів справи.

          Однак в порушення вимог Договору, відповідач не виконав свої зобов"язання за надані послуги в повному обсязі, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду спору становить 7067689 грн. 66 коп., за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, яка підтверджується відповідним розрахунком суми боргу, що є предметом даного спору та визнана відповідачем.

          Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

          Таким чином, підстави виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) встановлені ст. 11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у даному випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

          Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

                    В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавствам, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 ГК України, господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення 95020 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 45006 грн. 52 коп. 3 % річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

          Як вбачається з п. 4.1 Договору, сторонами узгоджено відповідальність Замовника за несвоєчасне здійснення оплати, згідно якої відповідач зобов"язаний сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,25 % від суми боргу за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період затримки оплати.

          Згідно поданого позивачем розрахунку, розмір пені за період з 25.08.2009 року по 26.11.2009 року становить 306644 грн. 33 коп.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Зі змісту ст. 230 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання сплачує штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема пеню.

          Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до приписів, встановлених ст.ст. 549, 550 ЦК України, боржник, який порушив виконання грошового зобов”язання сплачує кредитору пеню, розмір якої в даному випадку встановлено п. 4.1 Договору.

          Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення, а згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через 6 місяців з дня виникнення права на її нарахування, отже суд вважає, що сума пені в розмірі 306644 грн. 33 коп. за період з 25.08.2009 року по 26.11.2009 року, нарахована обгрунтовано.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

          Згідно ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

                    У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

                    Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

                    Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та обґрунтували неправомірність і безпідставність заявленого позову. Доказів сплати заборгованості в сумі 7514360 грн. 74 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 14.08.2009 року, в сумі 7067689 грн. 66 коп. основного боргу, за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, 95020 грн. 23 коп. інфляційних втрат, за період з 25.09.2009 року по 26.11.2009 року, 45006 грн. 52 коп. 3 % річних, за період з 25.09.2009 року по 26.11.2009 року та 306644 грн. 33 коп. пені, за період з 25.08.2009 року по 26.11.2009 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Крім того, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно КП "Водотеплосервіс" в межах суми позовних вимог в розмірі 7514360 грн. 74 коп., оскільки невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду, з огляду на те, що заборгованості КП "Водотеплосервіс" в сумі 22203415 грн. 98 коп., згідно рішень судів, які набрали законної сили, не оплачена.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 32364207), на користь закритого акціонерного товариства "Лукор", вул.Промислова, 4, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77306, (ідентифікаційний код 31256759) 7067689 грн. 66 коп. (сім міліонів шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят дев"ять грн. 66 коп.) основного боргу, згідно умов договору на прийняття та очищення стічних вод № 5 від 14.08.2009 року, за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, 95020 грн. 23 коп. (дев"яносто п"ять тисяч двадцять грн. 23 коп.) інфляційних втрат, за період з 25.09.2009 року по 26.11.2009 року, 45006 грн. 52 коп. (сорок п"ять тисяч шість грн. 52 коп.) 3 % річних, за період з 25.09.2009 року по 26.11.2009 року, 306644 грн. 33 коп. (триста шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 33 коп.) пені, за період з 25.08.2009 року по 26.11.2009 року, 25500 грн. (двадцять п"ять тисяч п"ятсот грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З метою забезпечення позову накласти арешт на майно комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 32364207), в межах суми позовних вимог в розмірі 7514360 грн. 74 коп. (сім міліонів п"ятсот чотирнадцять тисяч триста шістдесят грн. 74 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.02.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 19.02.10.