Рішення № 80992343, 08.04.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2555/18

провадження №: 2/398/176/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" квітня 2019 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Ніколаєва М.В.,

з участю секретарів Василяки І.І., Безкоровайної А.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення юридичного факту, що її мати ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, була дружиною ОСОБА_5, який помер у 2000 році, та перебувала на утриманні останнього не менше одного року до його смерті, і таким чином є членом сім'ї та спадкоємцем за законом, а також про визнання за нею права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,78 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільради Олександрійського району Кіровоградської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що її мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувала в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в період з 1990 року по день його смерті. Вони були зареєстровані та спільно проживали у ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня Щорса) в селі Попельнасте Олександрійського району Кіровоградської області. Мати з вітчимом мали спільне господарство, побут та бюджет. Зокрема, спільно робили витрати на утримання та ремонт будинку, купували необхідне майно для спільногогосподарства, садили город, тримали худобу. Її мати з 1993 року перебувала на пенсії за віком, займалася домашнім господарством і фактично перебувала на утриманні свого цивільного чоловіка.

Після смерті свого цивільного чоловіка мати позивачки ОСОБА_4 здійснила його поховання, та у зв’язку із неоформленням права власності на будинок та земельну ділянку біля нього, які перебували у їх спільному володінні та користуванні, до органів нотаріату з питань оформлення спадщини після померлого не зверталася, та у відповідності до частини 1 ст. 549 Цивільного Кодексу УРСР (що діяв на час виникнення правовідносин) прийняла спадщину, фактично вступивши у володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті ОСОБА_5

Після смерті ОСОБА_4 01.02.2007 року позивач прийняла після неї спадщину, а у жовтні 2017 року їй стало відомо, що ОСОБА_5 як члену КСП «Нива» при розпаюванні підприємства на території ОСОБА_3 сільської ради було виділено пай в площею 7,78 га умовних кадастрових гектарів.

Тому, на думку позивача, так як ОСОБА_4 є особою, яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, в тому числі і право на земельну частку(пай) площею 7,78 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, а позивач є спадкоємцем самої ОСОБА_4 за законом, вважає, що її позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08.08.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

За розпорядженням керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.12.2018 року № 812-р призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №398/2555/18 (провадження №2/398/2046/18) у зв’язку з припиненням повноважень судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ковальової О.Б.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 року зазначену справу розподілено судді Ніколаєву М.В.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.12.2018 року зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Ніколаєвим М.В.та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання від 28.02.2019 року позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 з'явилися, підтримали позовні вимоги в повному обсязі, в подальшому подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області не з’явився, сільський голова ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області через канцелярію суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу за відсутності представника сільської ради, проти позовних вимог не заперечує.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до копії довідки № 125 від 12.05.2018 року, виданої Виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1990 року та до дня смерті проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6. Крім того, в даному будинку разом з ОСОБА_5 протягом 10 років проживала та була зареєстрована його співмешканка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані особи проживали однією сім’єю та вели спільне господарство. З жовтня 1993 року ОСОБА_4 знаходилася на пенсії за віком і фактично перебувала на утриманні ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_6 здійснила його поховання. Крім того, згідно вказаної довідки, заповіт від імені ОСОБА_5 виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області не посвідчувався.

Згідно листа від 07.09.2018 року представника ГУ ПФУ в Кіровоградській області ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України з 05.10.1993 року та отримувала пенсію за віком по 31.01.2007 року, пенсійна справа знята з обліку у зв’язку із смертю пенсіонера.

Копією листа №1045-14.19-04-08 від 21.03.2018 року Олександрійський міськрайонний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області повідомляє про наявність актового запису про реєстрацію смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер 12 жовтня 2000 року, про що виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області складено актовий запис про смерть.

Згідно відомостей Олександрійської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області № 1077/01-16 від 18.09.2018 року встановлено, що відповідно до алфавітної книги спадкових справ, спадкова справа після померлого ОСОБА_5 у вказаній конторі відсутня.

Відповідно копії листа № 685/102-17 від 16.12.2017 року відділу в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, копії розпорядження Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 344-р від 28.08.1996 року встановлено, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів КСП «Нива» на території ОСОБА_3 сільської ради на ім’я ОСОБА_5 на підставі розпорядження Олександрійської районної державної адміністрації № 344-р від 28.08.1996 року виданий сертифікат серії КР № 0141691. Розмір земельної частки (паю) по КСП «Нива» на території ОСОБА_3 сільської ради становить 7.78 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

01.02.2007 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть I-ОЛ № 035757, виданого ОСОБА_3 сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження I-ОЛ № 386285, виданого 06.05.1977 року ОСОБА_3 сільським ЗАГС Олександрійського району Кіровоградської області та копією свідоцтва про укладення шлюбу I-ОЛ № 274890, виданого 09.08.1995 року, виданого відділом записів актів громадянського стану м. Олександрія Кіровоградської області.

Згідно копії спадкової справи № 263 за 2007 рік, наданої Олександрійською районною державною нотаріальною конторою, встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом заведена спадкова справа № 263 після смерті ОСОБА_4, померлої 01.02.2007 року. Інших спадкоємців, передбачених ст.ст. 1261, 1266 ЦК України не встановлено. В результаті розгляду заяви ОСОБА_1 останній було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що зареєстроване в спадковому реєстрі за № 2-582.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2012 року, спадкоємцем зазначеного у даному свідоцтві майна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 01.02.2007 року, є її дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8. Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 6,86 га, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії I- КР № 012584, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 11.04.2002 року.

Відповідно до листа-роз’яснення № 199/02-31 від 06.02.2019 року встановлено, що позивачка зверталася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, з тих підстав, що мати прийняла спадщину після ОСОБА_5, померлого 11.10.2000 року на підставі ст. 549 ЦК УСРСР. В наведеному листі нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за правом представлення, оскільки не було надано документів, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 повідомили, що вони були знайомі з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які приблизно з 1990 року та до смерті ОСОБА_5 проживали як одна сім’я, вели господарство, тримали худобу. Після виходу на пенсію ОСОБА_4, ОСОБА_5 продовжував працювати та утримував її. Після смерті ОСОБА_5 похованням останнього займалася ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1

Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності з 01.01.2004 року.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі-ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, правовідносини щодо встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без шлюбу та факту перебування на утриманні ОСОБА_4 у ОСОБА_5 регулюються ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст 527 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

При цьому згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 22.02.2012 року, при зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до п. 4.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 22.02.2012 року при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Відповідно до п. 4.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 22.02.2012 року доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Відповідно до п. 4.3. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 22.02.2012 року факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні.

Відповідно до п. 4.4. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, від 22.02.2012 року факт проживання спадкоємців однією сім’єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_5 однією сім’єю, та з 1993 року до 12.10.2000 року, тобто до дня смерті ОСОБА_5, перебувала на його утриманні, таким чином є членом сім'ї та спадкоємцем ОСОБА_5 за законом. Так, після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4 прийняла спадщину після останнього, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що позовні вимоги позивача стосовно встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також факту перебування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, не менше одного року до його смерті, підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо визнання за нею права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,78 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільради Олександрійського району Кіровоградської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, судом встановлено наступне.

На момент смерті ОСОБА_5 на його утриманні перебувала ОСОБА_4. На той час ОСОБА_5 на підставі сертифікату серії КР № 0141691 був власником земельної ділянки площею 7,78 га на території ОСОБА_3 сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Суд прийшов до висновку, що після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4 прийняла спадщину ОСОБА_5, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, в тому числі і щодо спірної земельної ділянки.

Таким чином, вимоги щодо спадкування після смерті ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя прийняла спадщину ОСОБА_5, а за таких обставин спадкування повинне відбуватися після ОСОБА_4, а не ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас, судом встановлено, що з приводу визнання за нею права на земельну ділянку, площею 7.78 га, що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської радив порядку спадкування саме після смерті ОСОБА_5, позивач до Олександрійської районної державної нотаріальної контори не зверталася, відмову не отримувала.

Положеннями ст. 34 закону України «Про нотаріат» передбачені нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси, у тому числі і видача свідоцтва про право на спадщину. Статтею 49 даного закону передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З наведеного вбачається, що судовому захисту підлягає порушені, оспорювані, невизнані права, свободи чи інтереси.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику в справах про спадкування» зазначається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Нотаріус не відмовляв позивачу у визнанні за нею права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,78 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільради Олександрійського району Кіровоградської області, в порядку спадкування саме після смерті ОСОБА_5, тому звернення до суду із даною позовною вимогою є передчасним.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання за нею права на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,78 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільради Олександрійського району Кіровоградської області, в порядку спадкування саме після ОСОБА_5, суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 264,265, 315, 319, 354 ЦПК України, ст.ст. 524, 527, 531, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Встановити факт перебування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, не менше одного року до його смерті, а саме з 05 жовтня 1993 року по 11 жовтня 2000 року.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП-2820302908, місце реєстрації та проживання: 28000, АДРЕСА_1;

ОСОБА_3 сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ-04366293, місце знаходження: 28062, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Попельнасте, вул. Соборна,3.

Суддя М.В. Ніколаєв