Рішення № 8099191, 24.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

24.02.2010р.                                                             Справа № 2/72

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АМСК”, м. Калинівка Вінницької області

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум Група Компаній”, с. Підгорб Ужгородського району

ПРО стягнення суми 62328, 07 грн. заборгованості, в тому числі 55554, 71 грн. основного боргу, 666, 57 грн. трьох відсотків річних, 1529, 29 грн. інфляційних втрат та 4577, 50 грн. пені за несвоєчасний розрахунок,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –не з’явився

від відповідача – Темнохудова З.В., представник за довіреністю № 29/01 від 29.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на відсутність погашення відповідачем заборгованості по оплаті за отриманий товар в повному обсязі та неможливості врегулювання спору добровільним шляхом з підстав, наведених у поданому суду поясненні. Зазначає, що сума боргу відповідачем не сплачена у добровільному порядку, а тому підлягає стягненню в повному обсязі з врахуванням інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних за прострочений період. Письмово заперечує доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення таких вимог позивача з огляду на те, що така відповідальність особи передбачена чинним законодавством та стосується саме порушення такою особою відповідного грошового зобов'язання.

Представник відповідача заперечує з приводу обґрунтованості доводів позивача з мотивів, наведених у поданому суду письмовому поясненні. Також письмовим відзивом заперечує з приводу наявності підстав для стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „АМСК”, м. Калинівка Вінницької області (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Максимум Група Компаній”, с. Підгорб Ужгородського району (покупець) 10.03.2009 року було укладено договір дистрибуції № 18-Д/09, згідно якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах (розділ 3 договору) даного договору. Згідно наведеного вище, постачальником було поставлено товар згідно узгодженого сторонами асортименту на суму 61212, 24 грн.,

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.02.2010 року по справі № 2/72

однак, покупцем в порушення умов договору, після отримання товару було здійснено оплату лише частково, а саме в розмірі –5657, 53 грн. У зв’язку з цим, у відповідача по даній справі виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 55554, 71 грн. в частині основного боргу.

Також позивач вважає, що з огляду на пропущений відповідачем строк оплати придбаного товару є можливим стягнення з нього суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції в розмірі 1529, 29 грн., трьох відсотків річних в розмірі 666, 57 грн. та пені в розмірі 4577, 50 грн., що передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар відповідач не розрахувався в повному обсязі, чим порушив умови Договору, яким передбачено, що розрахунок за товар покупець проводить на умові відстрочки платежу строком до 30 календарних днів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав визначених законодавством.

Стаття 526 Цивільного кодексу України свідчить, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону,

акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивач подав докази про порушення відповідачем умов договору поставки товарів в частині своєчасної та повної оплати отриманих товарів в порядку визначеному договором. Дана обставина свідчить про недобросовісний та не повний об’єм виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов’язань за договором поставки товарів, що не забезпечує мети укладеного договору.

Позивачем доведено факт порушення відповідачем 1 умов договору поставки товарів та відповідно норм вимог ст. 692 ЦК України, якою передбачено обов’язок оплачувати отриманий товар після його прийняття в повному обсязі. Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача 1 за поставлений товар складає суму 53960, 00 грн. та 7709, 33 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, тобто суму позовних вимог –61669, 33 грн.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.02.2010 року по справі № 2/72

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтю 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання неналежне виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, яка складає суму 1529, 29 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, яка складає суму 666, 57 грн., якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до умов договору (розділ 5) та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” відповідачу нарахована пеня в сумі 4577, 50 грн. за несвоєчасну оплату, вимоги про стягнення якої з огляду на вищевикладене підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем подано докази про те, що відповідачем частково погашено суму вартості отриманого товару в розмірі 5657, 53 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість по оплаті в сумі 62328, 07 грн., вимога про стягнення якої підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 62328, 07 грн., в тому числі 55554, 71 грн. основного боргу за договором, 666, 57 грн. трьох відсотків річних, 1529, 29 грн. інфляційних втрат та 4577, 50 грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Максимум Група Компаній” (с. Підгорб, 50 Ужгородського району, код 35347053) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АМСК” (м. Калинівка Вінницької області, вул. Фрунзе, 45, код 13555834) суму 62328, 07 грн., в тому числі 55554, 71 грн. основного боргу за договором, 666, 57 грн. трьох відсотків річних, 1529, 29 грн. інфляційних втрат та 4577, 50 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також суму 623, 39 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі