Рішення № 8098901, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 23/303                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Автотехцентр-3000” м. Лубни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Емас-трамп” м. Курахове

про стягнення 7445, 79 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 04.02.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 11.02.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Автотехцентр-3000” м. Лубни, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Емас-трамп” м. Курахове, 5505 грн. боргу, 612, 26 грн. пені, 1101 грн. штрафу, 137, 62 грн. інфляційних та 89, 91 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 36 від 17.02.2009р. щодо повної та своєчасної оплати вартості товару, внаслідок чого за видатковими накладними № 1086/2 від 08.05.2009р. та № 1240/2 від 02.06.2009р. у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 5505 грн.;

-          акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.08.2009р., підписаним сторонами без заперечень;

-          нарахування відповідачу на підставі п.9.3. та п.9.4. договору поставки № 36 пені в сумі 612, 26 грн. і штрафу в сумі 1101 грн. відповідно, та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інфляційних в сумі 137, 62 грн. та річних в сумі 89, 91 грн.;

-          ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 692 ЦК України.

До прийняття рішення по суті заявлених вимог позивач на вимогу суду надав новий розрахунок пені, з урахуванням того, що з 12.08.2009р. ставка НБУ дорівнювала 10,25%. Відповідно до наданого розрахунку загальна сума пені становить 587, 43 грн.

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не надав, представники відповідача у засідання суду не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Ухвали по справі від 28.12.2009р. (отримана відповідачем 03.01.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 12914136) та від 21.01.2010р. надсилались відповідачу рекомендованими листами, в т.ч. і з повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу, зазначену у позові: м-н. Южний, 1/17, м. Курахове. За неявку представників відповідача у судові засідання для надання пояснень по суті справи з відповідача у доход Державного бюджету України стягується штраф в сумі 200 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір поставки товару № 36 від 17.02.2009р. (далі - договір № 36), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався постачати, покупець (відповідач) - приймати та оплачувати на умовах цього договору товари (запасні частини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і за ціною в національній валюті України згідно заявки покупця, узгодженої між сторонами за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти чи в усній формі; підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1. договору).

Умовами договору, а саме п.3.3. та п.3.4., передбачено, що орієнтовна сума договору № 36 становить 100000 грн. з урахуванням ПДВ, а остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох сторін.

Сторони погодили, що оплата товару, що постачається у відповідності з умовами цього договору, здійснюється покупцем на підставі видаткових накладних на товар шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару (п.3.5. договору). Відповідно до п.3.6. договору моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар.

Пунктом 10.3. договору закріплено, що договір № 36 вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по цьому договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач отримав від позивача без заперечень товар на загальну суму 5749, 99 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1086/2 від 08.05.2009р. та № 1240/2 від 02.06.2009р. та довіреностями серії ЯПК № 514682 від 08.05.2009р. та серії ЯПК № 514681 від 02.06.2009р. Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідач не спростував.

Відповідач в порушення умов договору, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 265 Господарського кодексу України належним чином не виконав свої зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 5505 грн. (позивач стверджує, що відповідач згідно видаткової накладної № 49 від 18.06.2009р. повернув товар на суму 244, 99 грн.). Вказана сума боргу підтверджується також і актом звірки взаєморозрахунків станом на 06.08.2009р., підписаним сторонами без заперечень.

Враховуючи, що доказів оплати суми боргу в розмірі 5 505 грн. відповідач не надав, суд стягує з нього на користь позивача вищевказану суму боргу.

Умовами договору № 36 сторони передбачили відповідальність покупця у випадку порушення строків оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті (п.9.3.).

На підставі п.9.3. договору № 36 позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 587, 43 грн. Враховуючи, що за видатковими накладними № 1086/2 та № 1240/2 позивачем невірно визначено початок нарахування пені, суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в загальній сумі 584, 68 грн. (за накладною № 1086/2 - за період з 19.05.2009р. по 17.11.2009р., за накладною № 1240/2 - за період з 13.06.2009р. по 12.12.2009р.). В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю (заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені до 587, 43 грн. позивачем не подано).

На підставі п.9.4. договору № 36 позивач вимагає стягнути з відповідача штраф в сумі 1 101 грн., що складає 20% від простроченої суми. Враховуючи правомірність нарахування суми штрафу, суд стягує з відповідача на користь позивача 1101 грн. штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України вимагає стягнути з відповідача 137, 62 грн. інфляційних за липень-листопад 2009р. та 89, 91 грн. річних (за накладною № 1086/2 - за період з 18.05.2009р. по 17.12.2009р., за накладною № 1240/2 - за період з 12.06.2009р. по 17.12.2009р.). Враховуючи правомірність нарахування суми інфляційних, суд стягує з відповідача на користь позивача 137, 62 грн. інфляційних.

Перевіривши арифметичний розрахунок річних, суд зауважує, що прострочення виконання грошового зобов’язання за накладною № 1086/2 почалось з 19.05.2009р., а не з 18.05.2009р., а за накладною № 1240/2 - з 13.06.209р., а не з 12.06.2009р. Тому нарахування річних повинно здійснюватись відповідно з 19.05.2009р. по 17.12.2009р. (накладна № 1086/2) та з 13.06.2009р. по 17.12.2009р. (накладна № 1240/2). За розрахунком суду загальна сума річних за спірними накладними за вищевказані періоди складає 92, 06 грн., але позивачем, незважаючи на невірне визначення періодів нарахування річних, заявлена до стягнення сума річних в розмірі 89, 91 грн. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення річних суд задовольняє в повному обсязі і стягує з відповідача на користь позивача 89, 91 грн. річних.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 202, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Емас-трамп” (м. Курахове, м-н. Южний, 1/17, р/р 26005352401 в АБ ”Енергобанк” м. Курахове, МФО 335441, ЄДРПОУ 34570258) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Автотехцентр-3000” (м. Лубни, вул. І.Франка, 1, р/р 26004179500001 в ПРУ КБ ”Приватбанк” м. Полтава, МФО 331401, ЄДРПОУ 30568711) - 5 505 грн. боргу, 584 грн. 68 коп. пені, 1 101 грн. штрафу, 137 грн. 62 коп. інфляційних, 89 грн. 91 коп. річних, 101 грн. 62 коп. витрат на сплату держмита та 235 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Емас-трамп” (м. Курахове, м-н. Южний, 1/17, р/р 26005352401 в АБ ”Енергобанк” м. Курахове, МФО 335441, ЄДРПОУ 34570258) у доход Державного бюджету України 200 грн. штрафу.

Суддя