Рішення № 80988773, 25.03.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/764/17-ц

2/212/240/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Поперечної А.С.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Павлової Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Т.І. Тимошенко від 10 лютого 2017 року позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.

13 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про відкриття провадження у справі відповідно до ухвали про усунення недоліків.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Т.І. Тимошенко від 15 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Рощина В.В. № 154 від 22 червня 2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Суха Балка" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати, в зв'язку з звільненням судді Т.І. Тимошенко у відставку.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., від 23 червня 2017 року справу прийнято до провадження судді, на підставі результатів повторного автоматизованого розподілу справи.

14 вересня 2017 року, а в подальшому 10 січня 2017 року позивачем ОСОБА_1 подано суду уточнені позовні заяви.

13 березня 2018 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву.

25 червня 2018 року відповідач надав суду додаткові заперечення на позовну заяву.

02 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав суду уточнену позовну заяву.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Булах Л.В. № 93 від 07 листопада 2018 року, призначено повторний автоматизований розподіл справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Суха Балка" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати, в зв'язку з закінченням повноважень судді Колочко О.В. щодо здійснення правосуддя.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чорного І.Я. від 12 листопада 2018 року справу прийнято до провадження судді, що передана для розгляду на підставі результатів повторного автоматизованого розподілу справи.

11 січня 2019 року відповідач надав суду відзив на уточнену позовну заяву.

В уточненому позові ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на його користь, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в період з 25 квітня 2016 року по 06 грудня 2017 року, день фактичної виплати, без урахування податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та військовий збір в розмірі - 151895 гривень 25 копійок. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та покласти судові витрати по справі на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до наказу № 77-ос від 25 квітня 2016 року його було звільнено з роботи за згодою сторін, згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України з підприємства відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка». Однак, роботодавець при звільненні у встановлений законом строк не виплатив йому компенсацію за невикористану відпустку у сумі 74 гривні 40 копійок.

Відповідачем нараховано суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 74,40 грн. та перераховано позивачу дану суму у розмірі 59,88 грн. лише 06 грудня 2017 року. Таким чином, загальний час затримки повного розрахунку становить 19 місяців та 8 робочих днів, а розмір середнього заробітку за вказаний період затримки розрахунку при звільненні становить 151895 гривень 25 копійок. Дану суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на зазначені вище обставини.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» Павлова Н.Ф. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на факти зазначені у відзивах на позов та додаткових запереченнях. Крім цього пояснила, що підприємство ПАТ «Суха Балка» на день звільнення позивача, як цього вимагає ст. 116 КЗпП України, у повному обсязі виплатило належні позивачу суми при розрахунку на час звільнення. Несвоєчасність виплат, як вважає позивач ОСОБА_1, була зумовлена обставинами, що не залежали від відповідача та не могли бути проведені в день звільнення позивача в зв`язку з тим, що до звільнення, в період з 28.03. 2016 по 08.04. 2016 та з 11.04. 2016 по 22.04.2016 року позивач був тимчасово непрацездатним. Позивачем 05.05.2016 року, вже після фактичного звільнення було надано підприємству листки непрацездатності. В подальшому на підставі поданих документів позивачу було проведено нарахування лікарняних за рахунок підприємства в розмірі: 4182,75 грн., перераховано позивачу 3367,12 грн. на карту ПриватМані 17.05.2016 року; 5855,85 грн., перераховано позивачу 4713,96 грн. на карту НОМЕР_2 26.05.2016 року, крім цього позивачу нараховано компенсація за не використану відпустку 74,40 грн., перераховано 59,88 грн на карту ПриватМані від 06.06.2016 року, який був відкритий на ім'я позивача, однак зазначена сума не була отримана позивачем умисно, тому була повернулася на підприємство за закінченням строку отримання. Вищезазначені дії позивача, на думку відповідача, були спрямовані на отримання в подальшому грошових коштів у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Компенсація за дні невикористаної відпустки у сумі 74 гривні 40 копійок (58 гривень 88 копійок) вдруге 06.12.2017 року була перерахована та отримана позивачем. Таким чином, представник відповідача зазначає, що станом на момент звернення позивача до суду з уточненою позовною заявою від 02 жовтня 2018 року, невиплачених відповідачем сум в рахунок компенсації за дні невикористаної відпустки не існує.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що працює бухгалтером на ПАТ «Суха Балка». Вона знає позивача, він працював на ПАТ «Суха Балка». В квітні 2016 року позивач звільнився. Їй відомо, що після звільнення позивачу було перераховано суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 59,88 грн. на його картковий рахунок ПриватМані. Після звільнення позивача ОСОБА_1 вона випадково зустріла його на вулиці та повідомляла, що підприємством було перераховано вищевказану суму на його рахунок, крім цього як працівник ПАТ «Саха Балка» вона дзвонила позивачу та повідомляла про цю обставину, для отримання цих коштів. В подальшому, в зв`язку з неотриманням позивачем перерахованих підприємством коштів в розмірі 59,88 грн. вони повернулися на підприємство. В зв`язку з даною обставиною вона знову дзвонила позивачу та пропонувала надати підприємству копію паспорту та ідентифікаційного коду для перерахунку коштів, позивачем не було надано цих документів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши та вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на підприємство відповідача Приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка» (ПАТ «Суха Балка») згідно наказу № 208-ос від 01 листопада 2014 року в дирекцію з персоналу та соціальних питань провідним інженером з організації та нормування праці служби оплати праці та мотивації персоналу в порядку переведення з ТОВ «Криворіжшахтобуд», що підтверджується відомостями з трудової книжки.

Відповідно до наказу № 207-ос від 02 листопада 2015 року позивача ОСОБА_1, було переведено інженером з організації та нормування праці 1 категорії служби оплати праці та мотивації персоналу ПрАТ «СУХА БАЛКА».

На підставі наказу № 77-ос від 25 квітня 2016 року позивача звільнено з підприємства за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Частиною першою ст.117 КЗпП України передбачено, що вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У день звільнення позивача, 25 квітня 2016 року, відповідачем нараховано та виплачено позивачу ОСОБА_1 з урахуванням утримання податків та зборів, обов'язкових платежів шляхом перерахування на картковий банківський рахунок позивача:

- компенсацію за невикористану відпустку в розмірі - 6319 гривень 35 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 20039 від 26 квітня 2016 року.

- вихідну допомогу в розмірі - 16079 гривень 84 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 20039 від 26 квітня 2016 року.

- заробітну плату за відпрацьований перед звільненням період в розмірі - 326 гривень 43 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 20039 від 26 квітня 2016 року. Дана обставина підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою № 203 від 15.02.2018 року ПАТ «Суха Балка» та не заперечувалась позивачем ОСОБА_1

Крім цього, відповідно до вищевказаної довідки, оскільки позивач ОСОБА_1 до звільнення, в період з 28.03.2016 по 08.04.2016 та з 11.04.2016 по 22.04.2016 року був тимчасово непрацездатним та надав 05.05.2016 року на підприємство листки непрацездатності серія АГШ № 904020 та серія АГШ № 926002 відповідачем були здійсненні виплати по лікарняним листам, а саме:

- період тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства в розмірі 4182 гривні 75 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 17 травня 2016 року;

- період тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування в розмірі - 5855 гривень 85 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 186 від 26 травня 2016 року. Дані обставини також не оспорювались сторонами при розгляді справи в суді.

Однак, як встановлено судом, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 74 гривні 40 копійок, яку підприємство зобов`язано було нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 на час його звільнення 25 квітня 2016 року, фактично виплачена позивачу з порушенням строків її виплати, а саме 06.12.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 378 від 06 червня 2016 року, відповідно до якого на рахунок позивача в ПАТ Приватбанк з врахуванням податків перераховано - 59,88 грн.

Суд, не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що позивач ОСОБА_1 умисно не отримав перераховані підприємством кошти компенсації за невикористану відпустку в розмірі 59,88, що були нараховані йому, безпосередньо після звільнення останнього ще 06.06.2016 року на рахунок ПриватМані (платіжне доручення №378 від 06.06.2016 року), в зв'язку з чим зазначена сума повернулась на підприємство відповідача за закінченням строку отримання, оскільки дана обставина не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Крім цього, слід зазначити, що за приписами ст. 116 КЗпП України про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум, чого в даному випадку підприємством зроблено не було.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними. Однак, при визначенні розміру суми, яка підлягає стягненню з роботодавця судом враховано розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року підприємством ПАТ «Суха Балка» перерахована позивачу ОСОБА_1 компенсація за дні невикористаної відпустки позивача у сумі 74 гривні 40 копійок, (фактично 58 гривень 88 копійок), за встановленою законом процедурою, що підтверджується наданим у якості доказу платіжним дорученням № 40707W2М4Е від 06 грудня 2017 року та повідомленням № 61.6/2179 від 06 грудня 2017 року, що адресоване позивачу ОСОБА_1

Таким чином, станом на момент розгляду справи, відповідачем у повному обсязі виплачені позивачу усі належні йому до сплати виплати при розрахунку при звільненні, що не заперечувалось позивачем та його представником у судовому засіданні, та фактично є доведеним наданими відповідачем письмовими доказами.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці». Та висновку щодо необхідності застосування судами принципу співмірності вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільнені, викладеного Верховним судом у Постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 396/100/17 провадження № 61-484св 17, Верховний суд України звертає увагу суддів на те що, при визначенні розміру сум середнього заробітку за час розрахунку при звільнені, які підлягають до стягнення з роботодавця необхідно брати до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати. Право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором, у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем.

Право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-113цс16).

Невиплачена після звільнення (пред`явлення вимоги) позивачу ОСОБА_1 сума компенсації за невикористану відпустку складає 74 гривні 40 копійок. Зазначена сума виплачена позивачу 06 грудня 2017 року день виплати цієї суми є днем фактичного розрахунку щодо виплати заробітної плати за час роботи позивача. Час затримки - з дня звільнення до дня фактичного розрахунку складає 19 місяців та 8 робочих днів. Середній заробіток позивача на момент звільнення складав 375 гривень 05 копійок на день.

Відповідно, враховуючи розмір суми, що не була виплачена позивачу при звільненні, яка становить 74,40 грн., а також розмір середньоденного заробітку позивача, який становив 375,05 грн. та ту обставину, що станом на час розгляду справи відповідачем ПАТ «Суха Балка» проведено повний розрахунок сум, що належали ОСОБА_1 на час його звільнення, суд вважає справедливим застосування в даному випадку принципу співмірності і пропорційності. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені останнього в розмірі 25000 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача на користь держави сума судового збору в сумі 640 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 - 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки її виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (ЄДРПОУ 00191329) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (ЄДРПОУ 00191329) на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 04 квітня 2019 року.

Суддя: І. Я. Чорний