Ухвала суду № 80983783, 02.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/764/19

02 квітня 2019 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Разом з тим, позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України.

Так, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як слідує з змісту позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Дане клопотання із посиланням на пункт 7 частини першої статті 5 Законом України "Про судовий збір", обґрунтоване тим, що позовна заява подана ним, як законним представником свого неповнолітнього сина, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), що стосується його прав та інтересів.

Розглянувши дане клопотання, суд приходить до висновку про неможливість його задоволення та не приймає доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", - з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлюються пільги щодо сплати судового збору.

Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір", містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Нормами статті 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Так, згідно з нормами пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

В той же час, відповідно до положень частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

При цьому, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи регулюються Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Зокрема, згідно статті 21 вищевказаного Закону кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормами пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року за № 302 передбачено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: 1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто; 2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники); 3) особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи чи закладу (далі - уповноважена особа).

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 в інтересах свого сина, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), звернувся до суду із позовом, в якому просять суд визнати протиправною відмову Кременецького РВ УДМС України в Тернопільській області ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Враховуючи, що фактів визнання неповнолітнього ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) обмежено дієздатним або недієздатним судом - не встановлено, і ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) відповідно до вимог чинного законодавства України вправі особисто подавати заяву - анкету для видачі паспорта громадянина України, тобто, до досягнення повноліття - може самостійно брати участь у даних публічно-правових відносинах, то, відповідно, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) - наділений адміністративно-процесуальною дієздатністю.

Водночас, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, аналіз вказаних норми дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.

Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви. Інших правових підстав для звільнення від сплати судового збору суду - не наведено.

Усе вищевикладене підтверджує відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу абзацу другого підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 гривні.

Зважаючи на приписи частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2019 року ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру становить 768,40 грн. (1921,00 грн.*0,4).

Таким чином, оскільки дана позовна заява має немайновий характер, то позивач при її поданні повинен був сплатити судовий збір 768,40 грн. (1921 грн.*0,4).- за подання позовної заяви із вимогами немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).

Наявність вищезазначених недоліків - позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, а вподальшому може перешкодити здійсненню розгляду даної справи та захисту прав позивача (у разі встановлення їх порушення), з дотриманням строків, визначених чинним процесуальним законодавством.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, що, в свою чергу унеможливлює відкриття за нею провадження у справі, - її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом сплати судового збору у встановленому законом розмірі - 768,40 грн., та подачі до суду доказів такої сплати.

Судовий збір слід сплачувати за такими платіжними реквізитами:

- отримувач коштів УК у місті Тернополі/м. Тернопіль/22030101;

- код отримувача 37977726;

- банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО) 899998;

- рахунок отримувача 34311206084008;

- код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, - залишити без руху.

3. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

4. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

5. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.