Ухвала суду № 80983737, 08.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2019 року м. Київ № 640/5494/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФСпро визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДР: 39422888), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2019 № UA100110/2019/000022/2;

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 № UA100110/2019/00208.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, вказану справу 01.04.2019 розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Добрянську Я.І.

На підставі розпорядження від 04.04.2019 № 155 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» вказану справу у відповідності до п. 2.3.49, 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу та на підставі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.04.2019, адміністративну справу № 640/5494/19 перерозподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А,, яку передано останньому 05.04.2019.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти та відомих номерів засобів зв'язку Київської міської митниці ДФС.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію про сплату судового збору від 27.02.2019 № 12682 у розмірі 768,40 грн.

Разом з тим, з комп'ютерної системи діловодство спеціалізованого суду Окружного адміністративного суду м. Києва видно, що квитанція про сплату судового збору від 27.02.2019 № 12682, якою сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. зареєстрована, як сплата судового збору у справі № 640/3523/19 (суддя Скочок Т.О.), з огляду на що така квитанція не може бути належним документом сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 640/6494/19.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Так, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів), оскільки змінює майновий стан заявника, змінює базу нарахувань та вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування картки відмови).

Між тим, з рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2019 № UA100110/2019/000022/2 вбачається, що митна вартість змінена відповідачем з 17 700,00 Євро до 26 550,00 Євро

Тобто, різниця у сторону збільшення склала - 8 850,00 Євро, що за курсом НБУ на день формування спірного рішення (курс 30,722882 грн.), складало 271 897,51 грн., а відтак, судовий збір у зв'язку з оскарженням рішення про коригування митної вартості складає 2 718,98 грн.

При цьому за вимогу немайнового характеру, щодо про визнання протиправною та скасування картки відмови позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 487,38 грн.

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні засвідчені не у визначеному законодавством порядку, на вказаних документах міститься лише слова «згідно з оригіналом» та підпис та не містять особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти та відомих номерів засобів зв'язку Київської міської митниці ДФС;

2) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3 487,38 грн.;

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін