Ухвала суду № 80983541, 04.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/59/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/59/19 за позовом Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2019 року Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації (надалі - позивач, Департамент) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.12.2016 №309 "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи".

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність оскаржуваного рішення відповідача з огляду на факт скасування Верховним Судом судового рішення, яке покладено в основу рішення від 23.12.2016 №309.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків ухвалою цього ж суду від 04.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.

19.02.2019 третя особа надіслала до суду пояснення щодо позову, в якому вказує, що даний позов підлягає розгляду за нормами цивільно-процесуального законодавства, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються прав та обов'язків між роботодавцем - Полтавською обласною радою та працівником - ОСОБА_1 (а.с. 50-54).

21.02.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач визнає обставини, зазначені у позовній заяві, у повному обсязі (а.с. 61-62).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 у справі №545/1151/16-ц позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, Управління майном Полтавської обласної ради, про визнання рішення незаконним та поновлення на посаді - задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення сесії (перше засідання) Полтавської обласної ради від 29.01.2016 №49 в частині "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи", яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 та звільнено її з посади головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням терміну дії трудового контракту. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015. Зобов'язано Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 з фактичним допущенням до виконання обов'язків на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи. Стягнуто з Полтавської обласної ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2015 по 03.06.2016 включно з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405 грн 96 коп. за один робочий день, а загалом за 179 робочих днів - 72666 грн 84 коп.

Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15.09.2016 вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Стягнуто з Полтавської обласної ради та Департаменту на користь держави в рівних частках з кожного судовий збір у загальній сумі 551 грн 20 коп.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 29.11.2016 апеляційні скарги Департаменту, Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, Полтавської обласної ради, виконуючого обов'язки головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи задоволено частково. Скасовано рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 в частині визнання незаконним та скасування рішення сесії (перше засідання) Полтавської обласної ради від 29.01.2016 №49 "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи", пункт 1, яким було поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду залишено без змін.

У зв'язку з набранням судовим рішенням законної сили, керуючись пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частиною 9 статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", пунктом 2 статті 36 КЗпП України, на підставі рішення Полтавського районного суду від 03.06.2016 та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.11.2016 у справі №545/1151/16-ц Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 23.12.2016 №309 "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи" яким вирішено:

1. Взяти до уваги рішення Полтавського районного суду від 03.06.2016 та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.11.2016 у справі №545/1151/16-ц, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 22.05.2015.

2. Визнати подовженим дію трудового контракту з ОСОБА_1, головним лікарем Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, з 22.05.2015 строком до 26.12.2016.

3. Звільнити ОСОБА_1 з посади головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи 26.12.2016 відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням терміну дії трудового контракту.

4. Організацію по виконанню рішення покласти на Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації (ОСОБА_2), а контроль за виконанням цього рішення покласти на управління майном Полтавської обласної ради (ОСОБА_3).

Однак в подальшому, постановою Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №545/1151/16-ц касаційні скарги виконуючого обов'язки головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної ради було задоволено. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 29.11.2016 скасовано. Постановлено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у позові до Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, Управління майном Полтавської обласної ради, про визнання незаконним і скасування рішення обласної ради та поновлення на роботі.

У зв'язку із скасуванням Верховним Судом рішення суду, яке стало підставою для прийняття Полтавською обласною радою рішення від 23.12.2016 №309 "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи", Департамент звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Вирішуючи питання про можливість подальшого здійснення провадження у даній справі за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Як свідчить зміст судових рішень у справі №545/1151/16-ц, судове провадження здійснювалося за правилами цивільного судочинства. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та приймаючи нове рішення, Верховний Суд зазначив, що судові рішення ухвалено з порушенням статей 212-214 (оцінка доказів, законність і обґрунтованість рішення суду, питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення), 316 (зміст рішення апеляційного суду) ЦПК України 2004 року та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Тобто, питання щодо правильності визначення судами юрисдикції Верховний Суд під сумнів не ставив, більш того прийняв власне рішення за цією ж процедурою.

В контексті викладеного суд перевіряє наявність в межах даної справи ознак цивільно-правового спору, що може унеможливити її подальший розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з підпунктами 1, 7, 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Підпунктами 1, 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, сам по собі факт прийняття органом місцевого самоврядування певного рішення ще не означає, що спір має публічно-правовий характер. Визначальним критерієм для визначення юрисдикції спору є зміст спірних відносин, а також статус його учасників.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Судом встановлено, що спір у даній справі стосується оскарження рішення органу місцевого самоврядування з приводу трудових відносин на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, яке є комунальним підприємством і управління яким здійснює Полтавська обласна рада на підставі ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відтак, спірне рішення Полтавської обласної ради від 23.12.2016 №309 "Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи" не є рішенням суб'єкта владних повноважень в рамках здійснення ним владних управлінських функцій чи делегованих повноважень, оскільки не стосується правовідносин з питань, пов'язаних з публічною службою, натомість є рішенням роботодавця, який діє як власник комунального закладу з приводу припинення трудових відносин з третьою особою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, до юрисдикції загальних судів відносяться, зокрема, справи, які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи положення частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про непідвідомчість даного спору адміністративним судам. Натомість така справа має розглядатися місцевим загальним судом в порядку, що визначений Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №440/59/19 за позовом Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, - закрити.

Роз'яснити позивачеві право на звернення з цим позовом до суду у порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз'яснити позивачеві, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Копію ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун