Рішення № 80983094, 08.04.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/576/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2019 року ОСОБА_2 /надалі - позивач, ОСОБА_2/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного військового комісаріату /надалі - відповідач, Полтавський ОВК/ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/576/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

28 лютого 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 24-25/, у якому представник Полтавського ОВК просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу встановлено інвалідність з 02.02.2018, тоді як він був звільнений зі строкової військової служби 21.05.1986, а отже інвалідність позивачу встановлена пізніше ніж через три місяці з часу звільнення позивача зі служби, відтак, ОСОБА_2 не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.

26 березня 2019 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву, оформлену відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також копії такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

В уточненій позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2016 №975 та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат скласти висновок за заявою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 11 грудня 2018 року щодо виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2016 №975 та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду другої групи з 12 лютого 2018 року, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та направити такий висновок на розгляд до Міністерства оборони України /а.с. 44-48/.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період проходження військової служби він брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Рішенням Полтавської МСЕК ОСОБА_2 вперше встановлена друга група інвалідності з 02.02.2018 у зв'язку з наявністю захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військового резерві". Відповідач відмовив позивачу у складенні висновку про наявність у ОСОБА_2 права на отримання такої допомоги та направленні документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року продовжено розгляд справи №440/576/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропонувано відповідачу у строк до 04 квітня 2019 року надати до суду відзив на уточнену позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 проходив строкову військову службу з 16.05.1984 по 21.05.1986, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 13-14, 27-30/.

У період проходження строкової військової служби позивач, зокрема, проходив військову службу у складі діючої армії під час бойових дій в Республіці Афганістан у період з 04.11.1984 по 21.05.1986, що підтверджується довідкою Новосанжарського районного військового комісаріату від 09.11.2016 №7/2196 /а.с. 34/.

У акті судово-медичного дослідження (обстеження) №1384 від 23.10.2017 зазначено висновок про те, що шрами шкіри голови, які утворились в результаті загоєння ран. По своїх морфологічних характеристиках шрами не протирічать механізму та давності утворення внаслідок вогнепальних поранень, можливо в строк та за обставин, на які вказує обстежений гр. ОСОБА_2 /а.с. 16, 33/.

У витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №2756 від 26.10.2017) зазначено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: "Гіпертонічна хвороба ІІ (два) ст., ступінь 2, ризик 2. ІХС: Атеросклеротичний кардіосклероз. СН І ст. ФК ІІ. Ангіопатія судин сітківки обох очей. Енцефалопатія складного генезу (гіпертонічна, дисциркуяторна, посттравматична (МВТ, ЗЧМТ, контузія головного мозку у 1985 році в ДРА)) ІІ-ІІІ (два-три) ст., з вираженим церебрастенічним синдромом, астено-тривожно-депресивним синдромами, вегето-судинною дисфункцією, частими (1-2 р/тиждень) судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гупертензивні, вертебро-базилярні), з вестибулопатією та координаторними порушеннями, емоційно-вольовою нестійкістю, інтелектуально-мнестичним зниженням, центральною вестибулярною дисфункцією ІІ-ІІІ ст. Розповсюджений остеохондроз хребта, хронічна вертеброгенна люмбалгія, помірний больовий та м'язево-тонічний синдроми. ДОА правого плечевого суглобу. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість", що підтверджується медичною документацією (виписками із медичних карт, консультаційними заключеннями, висновками спеціаліста, записами в амбулаторній медичній карті), - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ В КРАЇНАХ, ДЕ ВЕЛИСЯ БОЙОВІ ДІЇ /а.с. 17, 32/.

Позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності з 02.02.2018 у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0564566, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 18, 31/.

11.12.2018 позивач звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 26/.

Як вбачається зі змісту заяви, до вказаної заяви позивачем було додано, зокрема, копії паспорта, коду, посвідчення учасника бойових дій, пенсійного посвідчення, акта судово-медичного дослідження №1384 /а.с. 33/, витягу з протоколу №2756 від 26.10.2017 /а.с. 32/, довідки МСЕК АВ №0564566 від 12.02.2018 /а.с. 31/, військового квитка /а.с. 27-30/, довідки Новосанжарського РВК від 09.11.2016 /а.с. 34/, довідки АТ "Ощадбанк".

Листом Полтавського ОВК від 10.01.2019 №12/62 /а.с. 20, 35/ позивача повідомлено, що відповідно до статті 16 пункту 2 підпункту 6 зазначеного Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Отже, право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до норм згаданого Закону не вбачається, оскільки інвалідність позивачу встановлена понад тримісячний термін після звільнення зі строкової військової служби (звільнений - 21.05.1986 року, інвалідність встановлена - 02.02.2018 року).

Не погодившись з відповіддю Полтавського ОВК, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Розділом ІІ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги встановлені частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини 6 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 11 Порядку визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, в силу положень пункту 13 Порядку складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги є компетенцією відповідача. Водночас, як визначено абзацом другим пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів.

Отже, відповідач Полтавський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, зокрема рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України.

При цьому, суд зауважує, що законодавством України не встановлено права відповідача відмовити у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі відсутності у особи права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як і не встановлено і обов'язку відповідача складати та надсилати розпорядникові бюджетних коштів виключно позитивний висновок.

Більш того, як зазначено судом вище, відповідно до приписів пункту 13 Порядку, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, до повноважень якого відповідно і відноситься оцінка наявності чи відсутності у особи права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві.

Однак, після отримання заяви від позивача про виплату одноразової грошової допомоги Полтавський ОВК висновок щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги з документами до Міністерства оборони України не надіслав, натомість, за результатами розгляду звернення самостійно прийняв рішення, оформлене листом від 10.01.2019 №12/62, про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Відтак, відмова Полтавського обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлена листом Полтавського обласного військового комісаріату від 10 січня 2019 року №12/62, вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є протиправною.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати відмову Полтавського обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлену листом Полтавського обласного військового комісаріату від 10 січня 2019 року №12/62, та зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) скласти за заявою ОСОБА_2 від 11 грудня 2018 року висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити даний висновок до Міністерства оборони України.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Полтавського обласного військового комісаріату у складенні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлену листом Полтавського обласного військового комісаріату від 10 січня 2019 року №12/62.

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 07851296) скласти за заявою ОСОБА_2 від 11 грудня 2018 року висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити даний висновок до Міністерства оборони України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич