Ухвала суду № 80982739, 03.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5450/18

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

03 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Карп'як О.О.,

секретар судового засіданні Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача Курилича А.Я.,

представника відповідача Кубай Ю.Г.,

представник третіх осіб ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника третьої особи про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудстандарт» про визнання протиправною та нечинною ухвали в частині, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 253)до Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Ринок, 1) в якому просить суд визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради № 3707 від 12.07.2018 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 27.01.2011 року № 120 «Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова» в частині доповнення до Переліку спеціальних земельних ділянок, визначених для забезпечення паркування транспортних засобів із зазначенням місця розташування та кількості місць для паркування» земельними ділянками, визначеними для службового паркування на 3 (три) та 9 (дев'ять) транспортних засобів за адресою - АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано час позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудстандарт».

19 лютого 2019 року через канцелярію суду представник третьої особи, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, подав клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви зазначив, що однією з підстав подання позову є порушення Львівською міською радою при винесенні оскаржуваної ухвали його прав користувача земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема, наголошується, що оскаржуваною ухвалою відповідач надав третім особам у справі земельні ділянки, місця розташування яких знаходяться в межах земельних ділянок, що перебувають у користуванні позивача, чим протиправно припинив право землекористування останнього. Оскільки позивачем подано позов про часткове скасування ухвали Львівської міської ради направлений, серед іншого, на поновлення порушених відповідачем прав позивача щодо користування земельними ділянками, то такий спір не є публічно-правовим спором в розумінні КАС України.

11 березня 2019 року представник позивача через канцелярію суду подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, де зазначив наступне. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України). Львівська міська рада у даній справі є суб'єктом владних повноважень, оскільки позивачем оскаржується ухвала, прийнята відповідачем. У даному спорі відсутні ознаки приватноправового спору, тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

02 квітня 2019 року представник позивача подав заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, де зазначив наступне. Поданим позовом у даній справі оскаржується внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 27.01.2011 № 120 «Про затвердження збору за місце для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м. Львова». Вказане рішення місцевої ради відповідає всім ознакам нормативно-правового акта, оскільки встановлює та врегульовує певні правила поведінки на певній території для невизначеного кола осіб та розраховане на неодноразове застосування. Отже, є нормативно-правовим актом та потребує розгляду з врахуванням особливостей встановлених Розділом 1 Глави 11 КАС України. З аналізу статті 264 КАС України, яка є особливою нормою, що встановлює порядок оскарження нормативно-правових актів та входить до розділу 1 глави 11 КАС України Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, можна зробити висновок про те, що оскарження нормативно-правових актів можливе тільки в адміністративному судочинстві. Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України не містять особливих спеціальних норм, що встановлюють порядок оскарження нормативно-правових актів в господарському та цивільному судочинстві.

В судове засідання, призначене на 03 квітня 2019 року прибув представник позивача. В задоволенні клопотання про закриття провадження у справі просив відмовити.

Представник відповідача у вирішенні цього клопотання поклався на думку суду.

Представник третіх осіб просив клопотання задоволити з підстав, зазначених у ньому.

Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що клопотання представника третьої особи є обґрунтованим та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1,2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17.04.2018 року у справі №815/6956/15 (провадження №11-192апп18) вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством в сфері приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини пов'язані з правом користування земельної ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Земельні ділянки, якими розпорядилася Львівська міська рада не були сформовані, вони розташовані в межах земельних ділянок, які перебувають в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту». Передбачене, паспортами облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Львові по вул. Зеленій, 253, місце розташування земельних ділянок знаходиться в межах земельних ділянок, що перебувають в користуванні ТзОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту», що підтверджується довідкою Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 31-13-0.37-2986/169-18 від 19.04.2018 р. та довідкою Відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 31-13-0.37-5370/169-18 від 25.07.2018 року.

Судом враховуються пояснення представника третьої особи про те, що спір у даній справі стосується не стільки правомірності дій відповідача при винесенні оскаржуваної ухвали, скільки відновленню порушеного права землекористування позивача.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Таким чином, суд, урахувавши суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відтак, клопотання третьої особи підлягає до задоволення.

Керуючись ст.180, п.2 ч.2 ст.183, п.1 ч.1 ст.238, статтями 239, 241-243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника третьої особи про закриття провадження у справі - задоволити.

Закрити провадження у справі № 1340/5450/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобудстандарт» про визнання протиправною та нечинною ухвали в частині.

Роз'яснити позивачу його право на звернення із вказаним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Повне судове рішення складно 08.04.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна