Рішення № 80982600, 05.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/245/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 (згідно ордеру),

представників відповідача Копиці С.М., Холодової Н.В. (згідно довіреностей),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 року № 0445871305, № 0445881305, № 0445941305, вимоги № Ф-0456031305 від 21.12.2018 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 0456051305 від 21.12.2018 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2018 року № 0445871305, № 0445881305, № 0445941305.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2018 року № Ф-0456031305.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2018 року № 0456051305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати.

В обґрунтування адміністративного позову, представник позивача зазначає, що ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність з 23 травня 2017 року на спрощеній системі оподаткування єдиного податку ІІІ групи та є платником наступних податків: єдиного податку, податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників, єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, єдиного соціального внеску особи як роботодавця (в тому числі за цивільно-правовими договорами), військового збору, податку на додану вартість. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20). 16.04.2018 року у зв'язку із розбіжностями між задекларованими доходами ФОП ОСОБА_4 та задекларованими витратами від підприємницької діяльності її контрагентів, ГУ ДФС в Одеській області звернулося до ФОП ОСОБА_4 з листом-запитом щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо отримання ФОП ОСОБА_4 доходів у 2017-2018 роках. У 15-денний строк ФОП ОСОБА_4 надала пояснення та документальне підтвердження з приводу вищевказаного запиту до канцелярії ГУ ДФС в Одеській області. 13.08.2018 року ФОП ОСОБА_4 отримала копію наказу ГУ ДФС в Одеській області від 01.08.2018 року № 5526 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за період з 23.05.2017 року по 31.03.2018 року, дотримання Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23 травня 2017 року по 31 березня 2018 року, з 04 вересня 2018 року тривалістю 5 робочих днів. До наказу було приєднано повідомлення від 02.08.2018 року, про те, що з 04.09.2018 року буде проводитися перевірка. Представник позивача зазначає, що посадові особи ГУ ДФС в Одеській області не виїхали за місцезнаходженням позивача для проведення перевірки, проте, 11.09.2018 року ФОП ОСОБА_4 отримала від ГУ ДФС в Одеській області письмовий запит № б/н/10/15-32-13-05 від 10.09.2018 року про надання бухгалтерських документів, який позивач виконала, вважаючи, що мала б відбутись невиїзна перевірка. 17.09.2018 року ФОП ОСОБА_4 отримала копію акту перевірки від 17.09.2018 року, в якому було зазначено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка, у присутності позивача та з її відома, 04.09.2018 року ФОП ОСОБА_4 вручено направлення на проведення перевірки. Представник позивача звертає увагу, що вказані обставини не відповідають дійсності. 24.09.2018 року ФОП ОСОБА_4 надала заперечення на акт перевірки. 17.10.2018 року ФОП ОСОБА_4 отримала лист від ГУ ДФС в Одеській області, з яким були надіслані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій. 22.10.2018 року позивач отримала відповідь від ГУ ДФС в Одеській області щодо залишення без розгляду заперечень на акт перевірки. 22.10.2018 року позивач звернулася до ДФС України зі скаргою на рішення ГУ ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якої, ДФС України скасувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.09.2018 року № Ф-0445931305, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.09.2018 року № 0445951305, № 0445921305 та зобов'язало ГУ ДФС в Одеській області винести та направити нові вимогу та рішення. 09.01.2019 року ГУ ДФС в Одеській області направило ФОП ОСОБА_4 податкову вимогу від 21.12.2018 року № Ф-0456031305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0456051305 від 21.12.2018 року.

На думку позивача, прийняті контролюючим органом рішення є такими, що прийняті в результаті протиправних дій, порушень діючого законодавства, у зв'язку із чим зазначені рішення належать до скасування. Представник позивача зазначає, що відповідачем допущено порушення порядку призначення та проведення перевірки, не дотримано форму акту перевірки, акт містить недостовірні відомості. Так, позивач зазначає, що нею було залучено 11 працівників, у якості осіб, що надають окремі послуги у будівельній сфері на підставі договору про надання послуг. Всі ці 11 осіб виконували послугу на власний ризик, самостійно організовували виконання робіт та не підпадали під дію будь-якого внутрішнього трудового розпорядку. Послуги, що виконувались мають особливі ознаки, певний проміжок часу у наданні та обумовлену винагороду.

Ухвалою суду від 28.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.02.2019 року.

12.02.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області вважає вимоги позивача, які викладені в адміністративному позові, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Так, представник відповідача зазначає, що з огляду на інформацію, що міститься в актах виконаних робіт, фактичні витрати на заробітну плату становлять 315596,19 грн., різниця щодо нарахування заробітної плати становить 227896,19 грн. Таким чином, фактично понесені витрати на виплату заробітної плати у сумі різниці 227896,19 грн. без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, та, як наслідок, занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 41021,32 грн. Враховуючи викладене, позивачем порушено вимоги ПК України щодо утримання та сплати військового збору та не утримано і не сплачено військовий збір у сумі 3418,44 грн. Вищевказані суми витрат не були відображені ФОП ОСОБА_4 у податкових звітах за формою 1ДФ. Окрім того, враховуючи встановлені порушення щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, донараховано єдиний соціальний внесок 22% за 2017 рік в сумі 50137,15 грн.

05.03.2019 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі з поясненнями до таблиці, в якій відображені зведені данні по виявленому порушенню, а саме до сторінок акту перевірки 24-25..

Ухвалою суду від 25.02.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2019 року.

06.03.2019 року судом приєднано до матеріалів справи письмові пояснення представника відповідача на адміністративний позов.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав зазначений у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Суд вислухав думку сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

16.04.2018 року ГУ ДФС в Одеській області направило на адресу ФОП ОСОБА_4 запит № 2774/С/15-32-13-05-06 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо отримання позивачем у 2017-2018 роках сум доходів. Запит направлено у зв'язку із розбіжностями між задекларованим доходом від підприємницької діяльності згідно податкових декларацій платника єдиного податку та податкових декларацій з податку на додану вартість, наданих до контролюючого органу ГУ ДФС в Одеській області.

30.05.2018 року позивачем направлено до ГУ ДФС в Одеській області пояснення № 1 та копії первинних документів.

01.08.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 5526 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФПОП ОСОБА_4 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період 23.05.2017 року по 31.03.2018 року, дотримання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період 23.05.2017 року - 31.03.2018 року, з 04.09.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

Про проведення вказаної перевірки позивача повідомлено відповідно до повідомлення від 02.08.2018 року № 1599/13-05.

04.09.2018 року позивач надала до ГУ ДФС в Одеській області до перевірки лист № 8 з доданими первинними документами.

ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача направлено запит від 10.09.2018 року № б/н/10/15-32-13-05 про надання первинних документів у зв'язку із наданням позивачем до перевірки документів у неповному обсязі.

11.09.2018 року позивач у відповідь на запит ГУ ДФС в Одеській області надала до перевірки лист № 9 та копії первинних документів.

17.09.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 1975/15-32-13-05/НОМЕР_7 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_7 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 23.05.2017 року по 31.03.2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 23.05.2017 року по 31.03.2018 року».

З огляду на зміст акту перевірки, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_4:

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 41021,32 грн., а саме: за вересень 2017 року у сумі 655,34 грн., за листопад 2017 року - 20644,78 грн. та за грудень 2017 року - 19721,20 грн.;

- п. 1 Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року № 111/26556;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ;

- ст. 24 Кодексу законів про працю України та Постанови КМУ від 17.06.2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», залучено до підприємницької діяльності 28 працівників протягом 2017 року, не оформлених належним чином;

- п. 8 ст. 9, пп. 2.1 п. 2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано основний платіж по ЄСВ із заробітної плати за 2017 рік в сумі 501437,15 грн.;

- ч. 4 ст. 6, п. 8 ст. 9 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 6 розділу ІІІ наказу МФУ від 14.04.2015 року № 435 «Про затвердження порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску», а саме: невчасне надання «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації» застрахованих осі та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за вересень 2017 року, який фактично надано 03.11.2017 року по терміну до 20.10.2017 року;

- п. 1.4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті цього донараховано військовий збір із заробітної плати за 2017 рік на 3418,44 грн., а саме: за вересень 2017 року - 54,61 грн., за листопад 2017 року - 1720,40 грн., за грудень 2017 року - 1643,43 грн.

24.09.2017 року позивач надала до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки від 17.09.2018 року № 1975/15-32-13-05/НОМЕР_7.

Відповідно до листа ГУ ДФС в Одеській області № 8306/Д/15-32-13-05-12 від 04.10.2018 року заперечення позивача на акт перевірки залишені без розгляду.

28.09.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0445871305 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 66298,44 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 41021,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 25277,12 грн.;

№ 0445881305 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення пп. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ у сумі 510, 00 грн.;

№ 0445941305 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з військового збору на 5524,86 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 3418,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2106,42 грн..

28.09.2018 року відповідачем прийнято рішення № 04459521305 та № 0445951305 про застосування до позивача штрафних санкцій.

28.09.2018 року ГУ ДФС в Одеській області виставлено позивачу вимогу № Ф-0445931305 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 50137,15 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подала скаргу від 25.10.2018 року до ДФС України.

28.11.2018 року ДФС України прийнято рішення № 38639/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги на вимогу від 28.09.2018 року № Ф-0445931305, рішення про застосування штрафних санкцій від 28.09.2018 року № 0445921305 та № 0445951305. Згідно з вказаним рішенням, позивачем допущено порушення строку подання звіту про суми нарахованої заробітної плати за вересень 2017 року, терміном подання до 20.10.2017 року - фактично подано 03.11.2017 року та не нараховано та не сплачено єдиний внесок із сум заробітної плати за 2017 рік на загальну суму 50137,15 грн. Проте, прийняті відповідачем вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню, оскільки винесені не за встановленими формами. За результатом розгляду скарги, ДФС України зобов'язало ГУ ДФС в Одеській області винести та направити позивачу нові вимогу та рішення.

На підставі вказаного рішення, ГУ ДФС в Одеській області винесено вимогу № Ф-0456031305 від 21.12.2018 року про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 50137,15 грн. та рішення № 0456051305 від 21.12.2018 року про застосування штрафних санкцій, яким донараховано позивачу 50137,15 грн. єдиного внеску та застосовано штрафні санкції у сумі 6355,44 грн.

Відповідно до рішення ДФС України від 19.12.2018 року № 41036/6/99-99-11-05-01-14, оскаржувані представником позивача податкові повідомлення-рішення від 28.09.2018 року № 0445871305, № 0445881305, № 0445941305 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПКУ), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами п. 162.1 ст. 162 ПКУ передбачено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.п. 164.1.1, 164.1.2 п. 164.1, п.п. 164.2.1, 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. При цьому при отриманні зазначених у цьому підпункті доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов'язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені цим Кодексом податки та збори;

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 ПКУ, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Приписами п. 171.1, 171.2 ст. 171 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до ст. 176 ПКУ, платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності;д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги; е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1.1, 1.2,1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділ ХХ ПКУ, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

Приписами п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 року № 0445871305, № 0445881305, № 0445941305, податкової вимоги № Ф-0456031305 від 21.12.2018 та рішення № 0456051305 від 21.12.2018 року про застосування штрафних санкцій стали встановлені відповідачем порушення, що наведені у п. 2.3.3 акту перевірки від 17.09.2018 року № 1975/15-32-13-05/НОМЕР_7.

Так, з огляду на зміст п. 2.3.3 акту перевірки, трудові договори з найманими працівниками позивач у періоді з 23.05.2017 року по 31.03.2018 року не заключала. До перевірки були надані договори про надання послуг з фізичними особами. Всього 20 договорів. Вказаним у договорах громадянам виплати здійснювалися після складання Актів виконаних робіт та відображено в податкових розрахунках форми 1-ДФ за 3 та 4 кв. 2017 року за ознакою доходу 102 - суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. Всього за перевіряємий період нараховано доходу в сумі 87700,00 грн. та утримано ДФО в сумі 15786,00 грн. Позивачем до перевірки надано договори на виконання робіт з СГД-юридичними особами, акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. З огляду на вказані акти, відповідач встановив, що ФОП ОСОБА_4 в 2017 році фактично понесено витрат на оплату праці в сумі 315596,19 грн., а саме по виконаним роботам трьом Замовникам: ПП «Фірма Грант», ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Транс-Сервіс». В акті вказано, що ч. 1 ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. В акті наведена таблиця, з огляду на яку, відповідач розрахував, що обсяг робіт, що визначений договорами між позивачем та контрагентами ПП «Фірма Грант», ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Транс-Сервіс», з урахуванням норм робочого дня можуть виконати 45,3 працівника. Тоді як з огляду на догори позивача з фізичними особами, вказані роботи виконувало лише 17 осіб. З урахуванням вищевикладеного, відповідач зробив висновок, що ФОП ОСОБА_4 було залучено до підприємницької діяльності 28 працівників протягом перевіряємого періоду, не оформлених належним чином, а саме: без укладання трудових угод, договорів ЦПХ, звітування до контролюючого органу, без утримання та сплати належних податків та зборів.

Суд проаналізував доводи наведені в акті перевірки та наявні в матеріалах справи докази та робить наступні висновки.

26.07.2017 року між ПП «ФІРМА ГРАТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/21 (підрядник), з огляду на який замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт на об'єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1. Підрядник виконує наступні види робіт: виконання будівельної частини залізничних електронних вагів. Згідно з п. 1.4 договору, загальна вартість робіт складає 190000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% і уточнюється за фактом виконаних робіт під час підписання акту. Пунктом 2.8 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, що складений 31.07.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 6007,79 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

18.08.2017 року між ПП «ФІРМА ГРАТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/27 (підрядник), з огляду на який замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт на об'єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1. Підрядник виконує наступні види робіт: бетонування фундаментів норійної вежі. Згідно з п. 1.4 договору, загальна вартість робіт складає 95000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% і уточнюється за фактом виконаних робіт під час підписання акту. Пунктом 2.8 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року, що складений 31.08.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 1675,50 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

03.07.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/1 про виконання робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Підрядник виконує наступні види робіт: ремонт стропильної системи складів № 1,2,3, заміна шиферу метало профілем покрівельної системи складів № 1,2,3. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників. Згідно з п. 6.1 договору, загальна вартість робіт складає 581765,30 грн.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, що складений 21.09.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 38401,50 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

03.07.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/1 про виконання робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Підрядник виконує наступні види робіт: ремонт стропильної системи складів № 1,2,3, заміна шиферу метало профілем покрівельної системи складів № 1,2,3. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників. Згідно з п. 6.1 договору, загальна вартість робіт складає 581765,30 грн.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, що складений 21.09.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 38401,50 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

07.09.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/2 про виконання робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 140000,00 грн. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року, що складений 21.09.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 11762 грн., заробітної плати в експлуатації машин 1505 грн., заробітної плати у складі загальновиробничих витрат 1089 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

05.09.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/3 про виконання робіт з ремонту покрівлі складів № 8 та № 10 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників. Згідно з п. 6.1 загальна вартість виконаних робіт складає 226536,80 грн.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, що складений 30.11.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 85229 грн., заробітної плати в експлуатації машин 107 грн., заробітної плати у складі загальновиробничих витрат 6598 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

05.09.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/3 про виконання робіт з ремонту покрівлі складів № 8 та № 10 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників. Згідно з п. 6.1 загальна вартість виконаних робіт складає 226536,80 грн.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, що складений 30.11.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 85229 грн., заробітної плати в експлуатації машин 107 грн., заробітної плати у складі загальновиробничих витрат 6598 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

20.09.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/4 про виконання робіт по влаштуванню виїзних воріт у кількості 3 штук в склади № 8 та № 10 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 112462 грн. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, що складений 30.11.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 35123,9 грн., заробітної плати в експлуатації машин 2318, 06 грн., заробітної плати у складі загальновиробничих витрат 2742,13 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

20.10.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/5 про виконання робіт з ремонту дерев'яних верхніх галерей на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 100000 грн. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року, що складений 30.11.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 12506,1 грн., заробітної плати у складі загальновиробничих витрат 969,01 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

01.12.2017 року між ПрАТ «Весело-Кутський Комбінат Хлібопродуктів» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/6 про виконання робіт з ремонту підлоги складу № 1 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 186650 грн. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, що складений 07.12.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 95881 грн., заробітної плати у складі загальновиробничих витрат 8281 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

01.12.2017 року між ТОВ «Транс-Сервіс» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2017/7 про виконання робіт з поточного ремонту відкритої рампи і зливових відводів складу № 8 в чорноморському порту на загальну суму 59293 грн. Пунктом 3.7 договору передбачено, що підрядник має право на свій розсуд без згоди замовника залучати для виконання робіт за договором субпідрядників.

Суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, що складений 28.12.2017 року, містить графу щодо заробітної плати робочих, не зайнятих обслуговуванням машин на суму 5400,2 грн. Також, підсумкова відомість ресурсів містить розрахунок витрат праці робітників-будівельників (одиниця виміру люд-год). Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, також, містить відомості щодо кошторисної заробітної плати.

З метою виконання робіт за вказаними вище договорами, ФОП ОСОБА_4 уклала з фізичними особами договори про надання послуг:

№ 1 від 04.07.2017 року, № 9 від 14.08.2017 року з ОСОБА_5,

№ 2 від 04.07.2018 року, № 10 від 14.08.2017 року, № 30 від 01.12.2017 року з ОСОБА_6,

№ 3 від 04.07.2017 року, № 12 від 14.08.2017 року, № 29 від 01.12.2017 року з ОСОБА_7,

№ 4 від 04.07.2017 року, № 11 від 14.08.2017, року з ОСОБА_8,

№ 5 від 15.07.2017 року з ОСОБА_9,

№ 6 від 15.07.2017 року з ОСОБА_10,

№ 7 від 15.07.2017 року з ОСОБА_11,

№ 8 від 15.07.2018 року з ОСОБА_12,

№ 23 від 06.11.2017 року, № 26 від 05.12.2017 року з ОСОБА_13,

№ 24 від 06.11.2017 року, № 28 від 05.12.2017 року з ОСОБА_14,

№ 25 від 06.11.2017 року, № 27 від 05.12.2017 року з ОСОБА_15.

Вказані договори є типовими, містять перелік робіт, які необхідно виконати. Пунктами 1.2 договорів передбачено, що виконавці виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують виконання роботи, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку та згідно чинного законодавства не мають права га одержання допомоги із соціального страхування. Згідно з п. 2.8 договорів, виконавці мають право отримувати плату за виконані роботи, які вказані у договорі цивільно-правового характеру. Пунктами 4.1 визначено, що оплата виконаних робіт згідно заявок наданих замовником здійснюється за договірними цінами. Замовник утримує та нараховує всі податки відповідно до діючого законодавства України. Кошти, що перераховуються замовником виконавцю, переховуються за вирахуванням таких податків (п. 4.4).

На підтвердження виконання наведених вище договорів суду надано: акти надання послуг, видаткові касові ордери, копії паспортів та карток платників податків виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що між позивачем та контрагентами ПП «ФІРМА ГРАНТ», ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Транс-Сервіс» укладено договори про виконання будівельних робіт, за якими у відповідності до норм ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», що затверджений наказом № 293 від 05.07.2013 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, складено акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, типові форми яких місять відомості щодо заробітної плати за виконані роботи.

Тобто, суд зазначає, що згідно з розрахунком загальних вартостей вказаних договорів, до них включено суми заробітної плати, яку повинна отримати ФОР ОСОБА_4 за виконання робіт, що визначені договорами.

Таким чином, суд зробив висновок, наведеними вище договорами між ФОП ОСОБА_4 та контрагентами ПП «ФІРМА ГРАНТ», ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Транс-Сервіс» визначено заробіток безпосередньо позивача, розрахований із застосуванням одиниці виміру людино/години, та передбачено право ОСОБА_4 виконувати роботи не власними силами, а за допомогою найманих працівників, та залучити субпідрядників.

Договори між ФОП ОСОБА_16 та 11 фізичними особами є окремими цивільно-правовими договорами про надання послуг, які жодним чином не стосуються договірних відносин позивача з контрагентами ПП «ФІРМА ГРАНТ», ПАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Транс-Сервіс».

Позивач з 11 фізичними особами досягла домовленості щодо надання вказаними особами певного обсягу послуг (виконання будівельних робіт), за певну плату та у визначений строк.

При цьому, суд наголошує, що посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області самостійно визначено, що позивач уклала з переліченими фізичними особами 20 цивільно-правових договорів, а не трудових.

Як вказав вище суд, умовами цих договорів було визначено, що виконавці виконують роботи на свій ризик, самостійно організовують виконання роботи, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку та згідно чинного законодавства не мають права га одержання допомоги із соціального страхування. Виконавці мають право отримувати плату за виконані роботи, які вказані у договорі цивільно-правового характеру. Оплата виконаних робіт згідно заявок наданих замовником здійснюється за договірними цінами. Замовник утримує та нараховує всі податки відповідно до діючого законодавства України. Кошти, що перераховуються замовником виконавцю, переховуються за вирахуванням таких податків.

Суд зазначає, що відповідач не досліджував питання, скільки часу за добу фізичні особи фактично виконували роботи, передбачені договорами, у зв'язку із чим, на думку суду доводи відповідача, що кількість осіб, які мають виконувати роботи необхідно розраховувати, виходячи з 8-годинного робочого дня, суд не приймає до уваги, оскільки між ФОП ОСОБА_4 та 11 фізичними особами виникли договірні цивільно-правові відносини, а не трудові, та дія вимог КЗпП України на вказані відносини не поширюється.

Суд зазначає, що всі суми доходу за зазначеними договорами про надання послуг сплачені ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з вирахуванням податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

Різниця між сумою заробітної плати за актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та сумою винагороди, що сплачена вказаним фізичним особам, є доходом ФОП ОСОБА_4, з якого також, сплачені податки.

Таким чином, на думку суду, висновки, що наведені в акті перевірки щодо залучення позивачем до підприємницької діяльності 28 фізичних осіб без оформлення трудових відносин та сплати обов'язкових податків і зборів є неправомірними, у зв'язку із чим, прийняті на підставі вказаних висновків податкові повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій належать до скасування.

Суд зазначає, що представник позивача надав у якості доказу у справі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року у справі № 420/5615/18 за позовом ФОП ОСОБА_4 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови № 136 від 11.10.2018 року, яким позовні вимоги позивача задоволено. Проте, вказаним судовим рішенням не встановлено будь-яких фактів, які мають значення для вирішення даного спору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_4 належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2018 року № 0445871305, № 0445881305, № 0445941305, вимоги № Ф-0456031305 від 21.12.2018 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 0456051305 від 21.12.2018 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2018 року № 0445871305, № 0445881305, № 0445941305.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2018 року № Ф-0456031305.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2018 року № 0456051305.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_7) сплачений судовий збір у розмірі 1289 (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_7, АДРЕСА_2).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646, адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044,).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 05.04.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.