Рішення № 80982507, 28.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4385/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Львів

10 год. 06 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Бабич Ю.Б., позивачки ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради про скасування рішення, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Вільховецької сільської ради, у якій з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.03.2019 за вх. № 8210 (а.с. 84), просила про скасування рішення № 845 ХV сесії VII скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка на даний час даний час фактично проживає у с. Пчани Жидачівського району Львівської області у житловому будинку, який вона успадкувала після смерті моїх батьків.

Оскільки вона проживала і працювала у м. Жидачів, тому не отримала земельний пай, тобто в даний час живе у селі Пчани, однак землею не володіє. У зв'язку з цим позивачка 16.11.2017 звернулася із заявою до сільського голови Вільховецької сільської ради про виділення їй 0,35 га землі для ведення особистого селянського господарства, якою колись при житті користувався її батько, ОСОБА_2.

Заяву позивачки розглянуто на сесії сільської ради і рішенням №721 від 05.12.2017 вирішено надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0,35 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани; замовити проект землеустрою в ліцензованій землевпорядній організації, виготовлений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою представити на розгляд сесії сільської ради згідно з чинним законодавством.

Отримавши таке рішення, ОСОБА_1 почала його виконувати: 23.02.2018 укладено Договір №1814120100004 про розроблення проекту землеустрою з Жидачівським районним виробничим відділом Львівської регіональної філії (далі - «Виконавець») в особі ОСОБА_3

Разом з тим, 17.04.2018 року відбулася XV сесія VII скликання Вільховецької сільської ради, яка прийняла Рішення № 845, відповідно до якого внесено зміни до рішення XIII сесії VII скликання Вільховецької сільської ради №721 від 05.12.2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1)». та п. 1 рішення № 721 викладено у іншій редакції, гр. ОСОБА_1 надано у тимчасове користування без права приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.25га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення терміном на 5 років та зазначено, що у разі невикористання даної земельної ділянки за призначенням, вона буде вилучена та передана у землі запасу Вільховецької сільської ради. Крім того у даному рішенні зазначено, що сесія розглянула заяву жителя села (невказавши якого села, адже у Вільховецьку сільську раду входить шість сіл) ОСОБА_4 №36 від 13.02.2018 про надання у користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах с. Пчани, тобто сесія змінила попереднє своє рішення, яким виділила позивачці 0,35 га, залишивши 0.25 га, а решта 0,10 га, напевно, виділила гр-ну ОСОБА_4, який взагалі не проживає у с. Пчани, а у с .Вільхівці і ні одного дня не проживав у с. Пчани. Причину вилучення 0,10 га не вказано.

З позиції ОСОБА_1, Вільховецька сільська рада, прийнявши рішення за № 845 грубо порушила її права, тому вона 04.05.2018 звернулася до сільської ради з заявою, в якій просила переглянути питання щодо спірної земельної ділянки, на яку претендує гр-н ОСОБА_4, рішення № 721 від 05 грудня 2017 року, залишити в силі, а ОСОБА_4, по можливості, надати 0.10 га в с. Вільхівці, тобто за місцем його проживання. Дана заява розглянута 04.07.2018 ХV1 Вільховецькою сільською радою, на засідання на яке позивачку не викликали, не повідомили про те, що така буде розглядатися, чим грубо порушено ст. 159 Земельного кодексу України.

Відповідач відмовив позивачці у задоволенні її заяви та залишив в силі інше рішення за №845 від 17.04.2018, не зважаючи на те, що позивачка просила залишити в силі рішення № 721 від 05.12.2017, про зміст якого позивачці не відомо.

У зв'язку з викладеним позивачка звернулася із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 27.09.2018 вказану позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків такої.

Ухвалою суду від 16.10.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

28.01.2019 за вх. № 2942 від позивачки надійшла відповідь на відзив (а.с.65-66), відповідно до якої позивачка вважає, що відповідач у відзиві абсолютно не спростував її позовних вимог. Просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 31.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відповіді на відзив. Просила позов задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву за вх. № 21.01.2019 за вх. № 2167 (а.с.46), відповідно до якого зазначено, що позивачка зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1, не проживає в АДРЕСА_2.

Також вказано, що позивачка, ОСОБА_1, подала до Вільховецької сільської ради заяву за № 337 від 16.11.2017 про закріплення за нею земельної ділянки площею 0,35га для ведення особистого селянського господарства, за якою прийнято рішення ХІІІ сесії VII скликання № 721 від 05.12.2017, яким депутати задовільнили заяву № 337 від 16.11.2017.

13.02.2018 від громадянина ОСОБА_4 надійшла заява № 36, у якій вказано про те, що громадянка ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію у своїй заяві № 337 від 16.11.2017, тому просив внести зміни в рішення сесії № 721 від 05.12.2017, у зв'язку з тим, що частина земельної ділянки площею 0,10 га закріплена за господарством, в якому зареєстрований ОСОБА_4 На основі заяви ОСОБА_4 № 36 від 13.02.2018 відповідачем прийнято рішення № 845 від 17.04.2018 про внесення змін до рішення № 721 від 05.12.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради гр. ОСОБА_1».

Позивачку повідомлено повідомленням від 05.12.2017 про внесення змін до вказаного рішення № 721 від 05.12.2017 та винесення стосовно земельної ділянки площею 0,35 інших рішень.

Позивачка фактично у с. Пчани не проживає. 26.02.2018 до відповідача надійшла заява від позивачки про відмову від земельної ділянки площею 0,30 га на користь її сина. В подальшому, за заявою позивачки № 44 прийнято рішення № 920 від 04.07.2018.

Відповідач вважає, що діяв правомірно, просив у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

18.03.2019 за вх. № 8949 від відповідача надійшов лист про те, що позивачка фактично не проживає у с. Пчани з документами на підтвердження повідомлених обставин.

Підстав для відкладення розгляду справи відповідно до приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не встановлено.

Суд заслухав вступне слово позивачки, з'ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

ОСОБА_1 06.11.2017 подала відповідачу заяву за № 377 про закріплення за нею земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, якою до дня смерті користувався її батько ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,35 га в урочищі біля ОСОБА_5 та надання дозволу на виготовлення проекту відведення на дану земельну ділянку (а.с.14)

Вільховецькою сільською радою 05.12.2017 за результатами розгляду цієї заяви з покликанням на приписи Конституції України, ст. 12, 33, 81, 83, 118, 121, 184, 185 Земельного кодексу України, п. 34. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято рішення № 721 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0,35га в межах населеного пункту с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани, зобов'язано замовити проект землеустрою в ліцензованій землевпорядній організації; виготовлений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою представити на розгляд та затвердження сесії сільської ради згідно чинного законодавства (а.с.12).

23.02.2018 позивачка уклала договір № 1814120100004 з Жидачівським районним виробничим відділом Львівського регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про розроблення проекту землеустрою (а.с.15) та погоджено договірну ціну на виконання робіт відповідно до протоколу (а.с.16)

26.02.2018 позивачка звернулася до відповідача із заявою за № 54 про відмову від земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Пчани біля садиби (через дорогу) орієнтовною площею 0,30 га в користь її сина ОСОБА_6 (а.с.58).

Рішенням Вільховицької сільської ради № 847 від 17.04.2019 за результатами розгляду заяви позивачки № 54 від 26.02.2018 вирішено відмовити у задоволенні цієї заяви, оскільки ОСОБА_6 не зареєстрований на території Вільховецької сільської ради.

Вільховецька сільська рада 17.04.2018 розглянула заяву жителя села ОСОБА_4 № 36 від 13.02.2018 про надання у користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах с. Пчани, керуючись Конституцією України, ст. 12, 33, 81, 83, 118, 121, 184, 185 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», прийняла рішення № 845 про внесення змін до рішення № 721 від 05.12.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1)».

Відповідно до рішення № 845 від 17.04.2018 пункт 1 рішення № 721 від 05.12.2018 викладено у такій редакції: «Гр. ОСОБА_1 надати у користування без права приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 га в межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення терміном на 5 років. У разі невикористання даної земельної ділянки за призначенням вона буде вилучена та переведена у землі запасу Вільховецької сільської ради. …» (а.с.11).

04.05.2018 Вільховецька сільська рада скерувала позивачці лист за № 503, відповідно до якого повідомлено інформацію її заяву № 129 від 23.04.2018 про земельні ділянки, якими користувався до дня смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.13)

04.05.2018 позивачка подала до Вільховецької сільської ради заяву № 144 про перегляд її питання щодо спірної земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_4, просила рішення № 721 від 05.12.2017, залишити в силі, а ОСОБА_4 за наявності можливості надати 0,10 га в с. Вільхів (а.с.10).

Вільховецькою сільською радою 04.07.2018 прийнято рішення № 920, відповідно до якого сільська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви та залишила в силі рішення № 854 від 17.04.2018 «Про внесення змін до рішення ХІІІ сесії VІІ скликання Вільховецької сільської ради № 721 від 05.12.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1)» (а.с.9).

Позивачка, вважаючи, що її права порушено, звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом позову є правомірність прийняття відповідачем рішення № 845 від 17.04.2018 «Про внесення змін до рішення ХІІІ сесії VII скликання Вільховецької сільської ради № 721 від 05.12.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Вільховецької сільської ради (гр. ОСОБА_1)».

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, у тому числі і те, що сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює реалізацію права власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття радою рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, у тому числі, Земельним кодексом України (наприклад, у ст.ст. 12, 122 Кодексу).

За приписами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень.

Цієї статтею також визначено підстави безоплатного набуття у власність громадянами права на землю, зокрема, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч. 1 ст. 118 КАС України).

Згідно з ч.ч. 6-8 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відтак, для отримання громадянином у власність земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації відповідний орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглянути відповідну заяву (клопотання) громадянина у місячний строк і вирішити питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова в наданні такого дозволу повинна бути мотивованою і можлива лише у разі невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом з матеріалів справи з'ясовано, що позивачка є власницею садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_2.

05.12.2017 Вільховецька сільська рада, розглянувши заяву жительки села ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, керуючись ст. 12, 33, 81, 83, 118,184,185 Земельного Кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», прийняла рішення № 721, пунктом 1 якого надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (ріллі) площею 0,35 га у межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Пчани та зобов'язано замовити проект землеустрою в ліцензованій землевпорядній організації.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання цього рішення 23.02.2018 позивачка уклала договір про розроблення проекту землеустрою, досягла згоди в виконавцем - Жидачівським районним виробничим відділом Львівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» щодо вартості послуг, та, виходячи із істотних умов такого, оплатила у сумі 3440,45 грн.

З позиції суду, у даному випадку, виникли правовідносини, які пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав позивачки на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Норма частини 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У Рішенні № 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Суд також звертає увагу на те, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, судом встановлено, що до Вільховецької сільської ради надійшла заява ОСОБА_4 від 13.02.2018 за № 26, відповідно до якої він покликався на те, що гр. ОСОБА_1 подала недостовірну інформацію про виділення земельної ділянки у с. Пчани площею 0,35 га, яка закріплена за домоволодінням у якому заявник прописаний з 1994, просив розглянути цю заяву та внести у відповідне рішення (а.с.52).

02.03.2018 відповідач прийняв рішення № 794 за результатами розгляду цієї заяви, керуючись Конституцією України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішив: 1) перенести розгляд заяви на чергову сесію ради сільської ради; 2) комісії провести заміри земельної ділянки (а.с.53).

17.04.2019 рішенням ради № 845 за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 № 36 від 13.02.2018 щодо надання у користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у межах с. Пчани вирішено внести зміни до рішення № 721 від 05.12.2017 та викладено пункт 1 рішення № 721 у такій редакції: «Надати ОСОБА_1 у тимчасове користування без права приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,25 на у межах с. Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення терміном на 5 років. У разі невикористання цієї земельної ділянки вона буде вилучена та переведена у землі запасу Вільховецької сільської ради» (а.с.11).

Цього ж дня, 17.04.2018 Вільховецькою сільською радою прийнято рішення за результатами повторного розгляду заяви жителя ОСОБА_4 № 36 від 13.02.2018 про надання у користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у межах с. Пчани та вирішино надати ОСОБА_4 у тимчасове користування без права приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,10га у межах села Пчани за рахунок земель сільськогосподарського призначення терміном на 5 років. У разі невикористання цієї земельної ділянки за призначенням вона буде вилучена та переведена у землі запасу Вільховецької сільської ради (а.с.54).

Праналізувавши наведене, слідує висновок, що відповідач, попередньо надавши дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність позивачці, майже через 5 місяців вирішив змінити своє рішення та надати земельну ділянку у меншому розмірі (замість 0,35 га - 0,25 га) у тимчасове користування без права приватизації. При цьому відповідачем не надано жодних доказів, що він повідомляв позивачку про виникнення вказаної ситуації щодо наданої їй земельної ділянки та тої, щодо якої звернувся ОСОБА_4

Також судом не встановлено, що ОСОБА_4 просив надати йому дозвіл на користування земельною ділянкою 0,10 га.

Суд звертає увагу сторонам, що у даній справі не підлягають оцінці доводи щодо інших рішень Вільховицької сільської ради окрім рішення № 845 від 17.04.2019, оскільки не охоплюються предметом розгляду у цій адміністративній справі.

Суд також зауважує, що відповідачем допущено помилку у оскаржуваному рішенні, оскільки зміни внесено до рішення № 845 від 17.04.2018, а не № 854. Представник відповідача у підготовчому засіданні, у яке він з'являвся зазначив, що це є помилка.

Крім того, суд подивований покликаннями відповідача у рішеннях сільської ради, у яких зазначено, що позивачка є жителькою с. Пчани (наприклад № 721 від 05.12.2017, № 847 від 17.04.2018), та у його письмових заявах, адресованих суду, у яких вказано, що позивачка не проживає у с. Пчани, а у м. Жидачеві.

Відповідачем також не надано суду жодних доказів, що він у будь-який спосіб доводив позивачці відомості про існування рішень, які впливали на спірні в межах цієї справи правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Вільховицька сільська рада діяла не у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Таким чином, з позиції суду, внесення змін у рішення № 721 від 05.12.2017 у спосіб прийняття рішення № 845 від 17.04.2018 є таким, що порушує права позивачки.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване у даній рішення № 845 від 17.04.2018 є протиправним, оскільки не відповідає критерім, що передбачені ч. 2 ст. 2 КАС України, відтак підлягає скасуванню.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору у сумі 704,80 грн., сплаченого відповідно до квитанції № 203 від 19.09.2018.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 845 ХV сесії VII скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 17.04.2018.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Вільховецької сільської ради (81733, Львівська область, Жидачівський район, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ: 04374594), судові витрати у вигляді судового збору на суму 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2019.

Суддя Качур Р.П.