Ухвала суду № 80982473, 08.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001519

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

в адміністративній справі

08 квітня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області до Державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Мурованська сільська рада об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.11.2017, індексний номер 38166749 про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером №462386900:08:000:0028 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Муроване, вул.Будівельна, земельна ділянка 30, власник: Сороки-Львівська сільська рада, код ЄДРПОУ 0436707, правокористувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма» Львівський домобудівний комбінат», код ЄДРПОУ 32801440, земельна ділянка площею 16,0035 га, винесеного державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович.

Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позивач у позовній заяві, вказує на те, що 16.11.2017 державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович здійснив реєстраційні дії та зареєстрував право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером №462386900:08:000:0028 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Муроване, вул.Будівельна, земельна ділянка 30, площею 16,0035 га. за ТзОВ «Фірма» Львівський домобудівний комбінат».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №160159321 від 19.03.2019 підставою для виникнення права постійного користування земельною ділянкою є державний акт права постійного користування землею серія та номер Б №060072, який виданий виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради, який, як зазначає позивач, втратив чинність.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач вчинив реєстраційні дії на підставі недійсного Державного акту на право користування землею Б №060072 виданого 1984 року, чим завдав шкоди державі, а саме у зв'язку з недоотриманням коштів у вигляді орендної плати.

На думку позивача, оскаржуване рішення є незаконними та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України.

Вважаючи, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів Мурованська сільська рада об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічно-правовий спір» означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).

Відповідно до п.7 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення про державну реєстрацію за ТзОВ «Фірма Львівський домобудівний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з прийняттям такого на підставі недійсного акту В№060772 від 1984 року на право користування землею площею 27,1 га. При цьому, частина вказаної в цьому акті земельної ділянки площею 10,71 га вже передана в оренду третій особі, а саме ТзОВ «Екобізнес-Львів». Тобто ТзОВ «Фірма Львівський домобудівний комбінат» незаконного розпорядилось спірною земельною ділянкою. Таким чином, оскаржуване рішення, на думку позивача, призвело до недоотримання державою коштів у вигляді орендної плати за землю, яка повинна зараховуватись до місцевого бюджету Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.

Суд звертає увагу на те, що оскільки, позивач не був заявником стосовно оскарженої реєстраційної дії, тобто остання була вчинена за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №826/14433/16, від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15, від 29.05.2018 у справі № 826/19487/14 та від 06.06.2018 у справі №804/3509/17.

При цьому, суд враховує, що скасування рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича обов'язково вплине на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано, в даному випадку, ТзОВ «Фірма» Львівський домобудівний комбінат».

В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження за позовом Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області до Державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про визнання протиправним і скасування рішення слід відмовити. Оскільки даний спір виник із цивільних відносин, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст.19, 170, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в :

у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області до Державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича про визнання протиправним і скасування рішення відмовити.

Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Р.І. Кузан