Ухвала суду № 80982212, 08.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2019 року м. Київ № 320/1535/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірол»

про застосування заходів реагування та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірол» , в якому просить суд:

- застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірол» (код ЄДРПОУ 34837546, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Димитрова, 24) заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи комплексу Автозаправочна станція з авто газозаправним пунктом, розташованого за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Гаркушинці, вул. Хорольська, 44, що використовуюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Мірол» для здійсненя господарської діяльності, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки;

- встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мірол » (код ЄДРПОУ 34837546, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Димитрова, 24) наступний порядок і спосіб виконання судового рішення - заборонити користуватися за призначенням територією, будівлею і технологічними установками комплексу Автозаправочна станція з автогазозаправним пунктом, розташованим за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Гаркушинці, вул. Хорольська, 44 та відключити їх від електропостачання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, поданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено ні в позовній заяві, ні в окремій заяві про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, частиною третьою статті 161 Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Крім того, пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI вказано, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду було подано копію платіжного доручення про сплату судового збору № 8 від 30.01.2019 на суму 1921 грн., однак судом було здійснено перевірку зарахування сплати даної суми до Державного бюджету України та встановлено, що платіжне доручення №8 від 30.01.2019 на суму 1921 грн., зареєстровано за іншою справою, а саме 320/560/19, яка перебувала у провадженні Київського окружного адміністративного суду (суддя Колеснікова І.С.).

З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову.

У свою чергу, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі № 320560/19 позовну заяву ГУ ДСНС у Полтавській області було повернуто позивачу з усіма доданими документами.

Крім того, відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору може бути повернута за відповідним клопотанням саме у разі повернення позовної заяви. При цьому, Закон не обмежує у часі таке право сторони.

Суд звертає увагу позивача, що долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення від 30.01.2019 № 8 слугує підтвердженням сплати судового збору у справі № 320/560/19, а тому не може вважатись належним доказом сплати судового збору в даній адміністративній справі №320/1535/19.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову судовий збір сплачено не було, у зв'язку з чим позов не відповідає вимогам КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право пред'явлення визначених законом вимог.

Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення з даним позовом до суду стало не виконання ТОВ «Мірол» вимог припису ГУ ДСНС України у Полтавській області від 18.04.2018 № 20 та прийнятий на підставі позапланової перевірки Акт № 191 від 23.11.2018.

Тобто з 23.11.2018 у суб'єкта владних повноважень виникло право на звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування до ТОВ «Мірол».

Водночас, до суду позивач звернувся лише 26.03.2019, тобто поза межами трьохмісячного строку звернення до суду, визначеного Законом.

Разом з позовом ГУ ДСНС України у Полтавській області подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що ГУ ДСНС у Полтавській області звертається до суду повторно. Зокрема, 19.02.2019 позивач звернувся з даним позовом до суду, проте Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 було повернуто у зв'язку з дорученням до позовної заяви не оригіналу, а копії довіреності представника ОСОБА_1, уповноваженого довіреністю від 07.12.2018 №01-17/05 на звернення до суду з позовами та підписання позовних заяв. Вказана ухвала, як вказує позивач була отримана ними 18.03.2019, що підтверджується відбитком штемпелю вхідної кореспонденції, тому ними пропущено строк звернення до суду.

Разом з цим, викладені обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання підстав пропущення строку поважними.

Слід також зауважити, що відповідно до відомостей програми Діловодство спеціалізованого суду до Київського окружного адміністративного суду надходила позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірол» про застосування заходів реагування, яку ухвалою від 05.02.2019 було повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права на її підписування.

Тобто, позивачу двічі, 05.02.2019 та 27.02.2019 було повернуто позовну заяву з підстав не підтвердження повноважень особи, яка підписувала позовну заяву для звернення до суду.

Слід також зауважити, що позивач не був позбавлений можливості оскаржити вказані ухвали, у випадку незгоди із прийнятим рішенням за наслідками дослідження позовної заяви, проте позивач не скористався цим правом.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, саме лише посилання позивача на те, що позов було повернуто ухвалою суду від 27.02.2019, не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про поважність пропуску позивачем трьохмісячного строку звернення до суду.

Згідно з частиною 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- заяви про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів сплати судового збору у сумі 1921 грн. за належними реквізитами щодо його сплати;

- письмові пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать саме про поважність пропуску позивачем трьохмісячного строку звернення до суду.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірол" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.