
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2019 р. Справа № 480/692/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ващенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови, зняття арешту,-
В С Т А Н О В И В:
26 лютого 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом, який підтримала у судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що у 2019 році дізналася, що перебуває у реєстрі боржників , тому звернулася до органів державної виконавчої служби для з»ясування обставин. 01.02.2019 отримала інформацію про те, що державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області було відкрито виконавче провадження №48454954 по виконанню рішення Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/9795/14-ц про стягнення з неї та ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості належної йому на праві власності 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, у дольовому порядку по 59416,66 грн. 12.01.2016 державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження були прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 5941,67 грн. 19.12.2016 року постановою державного виконавця було накладено арешт на 1/3 частину квартири. 24.11.2017 року державним виконавцем прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження у зв»язку зі сплатою боргу, а постанову про стягнення виконавчого збору виведено в окреме провадження.
Позивач вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною та просить скасувати, зняти арешт з квартири, обґрунтовуючи вимоги тим, що їй взагалі невідомо було про дане виконавче провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору вона не отримувала, строк на добровільне виконання рішення суду їй не надавався.
Дійсно на підставі рішення суду з неї та її матері ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 стягнуто грошову компенсацію вартості належної йому на праві власності 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, у дольовому порядку по 59416,66 грн. Проте, свою частину коштів вона добровільно сплатила безпосередньо стягувачу на його банківський рахунок.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що 14.08.2015 року було відкрито виконавче провадження №48454954 по виконанню рішення Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/9795/14-ц про стягнення з позивача та ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості належної йому на праві власності 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, у дольовому порядку по 59416,66 грн. 12.01.2016 державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження були прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 5941,67 грн. 19.12.2016 року постановою державного виконавця було накладено арешт на 1/3 частину квартири. 24.11.2017 року державним виконавцем прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження у зв»язку зі сплатою боргу, а постанову про стягнення виконавчого збору виведено в окреме провадження. Надати докази відправлення боржнику копій постанов на даний час неможливо, оскільки журнали реєстрації вихідної кореспонденції за 2015 рік знищені. При цьому позивач була обізнана про існування виконавчого провадження, про що свідчить квитанція про сплату боргу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.08.2015 року державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області було відкрито виконавче провадження №48454954 по виконанню рішення Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/9795/14-ц про стягнення з неї та ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості належної йому на праві власності 13 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, у дольовому порядку по 59416,66 грн. ( а.с. 39). 12.01.2016 державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження були прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 5941,67 грн. ( а.с. 43) 19.12.2016 року постановою державного виконавця було накладено арешт на 1/3 частину квартири ( а.с.41). 24.11.2017 року державним виконавцем прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження у зв»язку зі сплатою боргу, а постанову про стягнення виконавчого збору виведено в окреме провадження ( а.с. 42).
Постанову про стягнення виконавчого збору суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб»єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час прийняття спірної постанови визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV ).
Згідно ст.1 Закону № №606-ХІV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Відповідно до ст.25 Закону № №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Статтею 27 цього Закону передбачалося, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № №606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.31 Закону № №606-ХІV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Аналізуючи зміст наведених положень Закону, суд приходить до висновку, що рішення про стягнення виконавчого збору може бути прийняте державним виконавцем лише після сплину 7 днів з дня отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та встановлення факту невиконання рішення суду, тобто законодавцем встановлений обов»язок державного виконавця пересвідчитися в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, у постанові про стягнення виконавчого збору державним виконавцем взагалі не наведені мотиви та не зазначені підстави прийняття такого рішення, взагалі не встановлений факт невиконання судового рішення. Проте, оглянуті в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №48454954 не містять взагалі доказі направлення у визначеному законом порядку боржнику жодної із постанов, не містять квитанції про сплату коштів, на яку посилається державний виконавець у своїй постанові про закінчення виконавчого провадження. Крім того, оригінал постанови про відкриття виконавчого провадження не відповідає ознакам рішення суб»єкта владних повноважень, оскільки не підписаний посадовою особою, яка його прийняла.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення відповідача про стягнення виконавчого збору не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним та підлягає скасуванню, а відтак державний виконавець зобов» язаний зняти арешт із 1/3 частини квартири, накладений постановою від 19.12.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що відповідно до квитанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с.25), тому зазначена сума підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 268-272, 287, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області ( код ЄДРПОУ 40211121, вул..Гамалія, 31 А, м.Суми 40000) про визнання незаконною та скасування постанови, зняття арешту - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 12.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5941,67 грн. у ВП № №48454954.
Зобов»язати державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській зняти арешт з 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, накладений постановою від 19.12.2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь ОСОБА_1 768,40 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Опімах
Судове рішення № 80977546, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 05.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/692/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: