Рішення № 80977392, 05.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2019 р. справа № 300/286/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспожив служби в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів",-

В С Т А Н О В И В:

08.02.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про скасування постанови №01-06/24 від 13.11.2018 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у розмірі 4500 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суд від 12.02.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, які були усунуті позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суд від 22.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення планової перевірки позивача відповідачем було відібрано ряд взірців товару (зошитів) для проведення лабораторних досліджень на відповідність нормам НД. Стосовно одного виду товару (зошит шкільний у похилу лінійку) складено протокол №2017 від 04.10.2018 про те, що перевірений зразок не відповідає вимогам НД по якості забруднень на обкладинці. Як наслідок, відповідачем винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 4500 грн. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач з своєї ініціативи провів експертизу зразка, що залишився у нього, за результатами проведення якої встановлено, що контрольний зразок відповідає вимогам НД по вказаним показникам. Звернувшись з отриманими результатами експертизи до Держпродспоживслужби, позивач отримав відмову у задоволенні його скарги щодо скасування постанови про накладення штрафу. Наведене слугувало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позов (а.с.71-73), в якому проти позову заперечив. Вказав, що ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області проведено плановий захід державного нагляду у ФОП ОСОБА_1, в ході якого було відібрано зразки продукції (зошити) для проведення лабораторних досліджень, а також було опломбовано та залишено у позивача контрольний зразок продукції. За результатами лабораторних досліджень сакладено чотири протоколи №2016, 2017, 2019 та 2020 від 04.10.2018. Відповідно до протоколу випробувань №2017 зошит шкільний «Ностальгія» на 12 арк. в похилу лінійку (д.в.2017 року, виробник ТОВ «Тетрада», Київська обл., с.Тарасівка, вул.Київська 77/9) не відповідає вимогам НД по наявності забруднень на обкладинці. Наведене слугувало підставою для накладення на позивача штрафу у розмірі 4500 грн. 06.12.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням повторно провести за його рахунок дослідження зошиту шкільного у похилу лінійку. Відповідно до акту відбору зразків продукції №2747 від 17.12.2018 відібрано зразки зошита «Ностальгія»у похилу лінійку, опломбований контрольний зразок та за результатами дослідження протоколом №2747 від 19.12.2018 ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» встановлено, що контрольний зразок зошита «Ностальгія» відповідає вимогам НД по вказаним показникам. Відповідач зазначив, що провів плановий захід відповідно до вимог закону та обгрунтовано та законно виніс оскаржуване рішення. При цьому під час розгляду справи про накладення штрафу протокол №2747 від 19.12.2018 був відсутній. За наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Службовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області проведено плановий захід державного контролю щодо додержання суб»єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, про що складено акт №0240 від 03.09.2018 (а.с.4-28).

Державний інспектор Білоус Ю.І. в ході проведення заходу державного контролю на підставі наказу відповідача №560 від 03.09.2018 здійснив відбір проб товару непродовольчої групи: зошита учнівського шкільного (в клатинку, лінійку, похилу лінійку) 30 од., іграшки дитячої 2 од. у ФОП ОСОБА_1 та забезпечив проведення експертизи на відповідність нормативним документам у ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (а.с.76).

Відбір проб товару оформлено актом відбору зразків продукції №0051 від 03.09.2018, який проводився за участю уповноваженої особи позивача ОСОБА_2 (а.с.75).

За результатами лабораторних досліджень складено чотири протоколи №2016, 2017, 2019 та 2020 від 04.10.2018.

Відповідно до протоколу випробувань №2017 від 04.10.2019 за результатами проведених випробувань встановлено, що зошит шкільний «Ностальгія» на 12 арк. в похилу лінійку (д.в.2017 року, виробник ТОВ «Тетрада», Київська обл., с.Тарасівка, вул.Київська 77/9) не відповідає вимогам НД по наявності забруднень на обкладинці (а.с.31-32).

На підставі акту №0240 від 03.09.2018, наказу відповідача №560 від 03.09.2018, акту відбору зразків продукції №0051 від 03.09.2018 та протоколу ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» №2017 від 04.10.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», №01-06/24 від 13.11.2018, на підставі якої за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам п.6.13 ДСТУ 4736, затвердженого наказом Державного окмітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №40 від 26.02.2017, до позивача застосовано штраф у розмірі 4500 грн (а.с.41-42).

06.12.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням повторно провести за його рахунок експертне дослідження зошиту шкільного у похилу лінійку.

Відповідно до акту відбору зразків продукції №2747 від 17.12.2018 відібрано зразки зошита «Ностальгія» у похилу лінійку, опломбований контрольний зразок в кількості 10 шт. (д.в.2017, виробник ТОВ «Тетрада», Київська обл., с.Тарасівка, вул.Київська 77/9) (а.с.46) та 17.12.2018 передано до ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» для проведення випробувань.

За результатами проведеного експертного дослідження складено протокол №2747 від 19.12.2018, в якому зазначено, що контрольний зразок «Зошитів шкільних» (д.в.2017, виробник ТОВ «Тетрада», Київська обл., с.Тарасівка, вул.Київська 77/9) відповідає вимогам НД по вказаним показникам (щодо зовнішнього вигляду) (а.с.47-48).

В графі «додаткова інформація» також зазначено, що контрольний зразок розпломбовано комісією згідно акту від 19.12.2018 та випробування проводилось в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Позивач звернувся зі скаргою щодо скасування оскаржуваної постанови до Держпродспоживслужби, яка за результатами розгляду скарги 30.01.2019 прийняла рішення про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення (а.с.56-57).

Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення стягнень, позивач оскаржив її в судовому порядку.

При вирішенні даного спору щодо оскарження постанови про накладення штрафу суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних відносин.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» N 877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи( частина 11 статті 4 Закону № 877 )

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як встановлено судом, плановий захід щодо позивача проводився відповідно до річного плану здійснення заходів державного контролю на 2018 рік, на підставі наказу відповідача №557 від 30.08.2018, направлення №1015 від 30.08.2018 відповідно до наведених вище норм. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно із частиною 6 статті 7 Закону №87 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина 7 статті 7 Закону №877).

За результатами проведеного планового заходу щодо додержання суб»єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів відповідачем складено акт №0240 від 03.09.2018, в якому зазначено про тимчасове припинення реалізації товарів, зазначених у додатку 7, через відсутність повної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про виробника, його місцезнаходження, адресу, дату виготовлення, а також про відібрання товарів для проведення лабораторних досліджень (а.с.4-28).

Відповідно до статті 13 Закону №877 відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.

У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.

В статті 14 Закону №877 регламентовано порядок відбору зразків продукції, який здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.

Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції (частина 2 статті 13 Закону №877).

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону №877 за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків. Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції (частина 2 статті 15 Закону №877).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №877 для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) може призначатися експертиза (випробування).

Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування) (частина 2 статті 17 Закону №788).

Згідно із частиною 4 статті 17 Закону №788 строк проведення експертизи (випробування) становить чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування). Строк проведення експертизи (випробування) може бути продовжено тільки в разі, якщо методикою проведення такої експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час.

Відповідно до статтей 14 та 15 Закону №788 постановою Кабінету Міністрів України N 1280 від 31.10.2007 затверджено Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції (далі Порядок №1280).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1280 контрольний зразок продукції залишається у суб'єкта господарювання і зберігається в умовах, що забезпечують збереження його якості та цілісності, до ознайомлення з результатами експертизи (випробування).

Як встановлено судом, відповідачем прийнято наказ №560 від 03.09.2018 про відбір проб товару непродовольчої групи у ФОП ОСОБА_1 та забезпечення проведення експертизи на відповідність нормативним документам, на підставі якого державний інспектор в ході проведення заходу державного контролю здійснив відбір проб товару непродовольчої групи: зошита учнівського шкільного (в клітинку, лінійку, похилу лінійку) 30 од., іграшки дитячої 2 од. у ФОП ОСОБА_1 та забезпечив проведення експертизи на відповідність нормативним документам у ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (а.с.76).

Відбір проб товару оформлено актом відбору зразків продукції №0051 від 03.09.2018, який проводився за участю уповноваженої особи позивача ОСОБА_2 (а.с.75).

За результатами лабораторних досліджень складено чотири протоколи №2016, 2017, 2019 та 2020 від 04.10.2018.

Відповідно до протоколу випробувань №2017 від 04.10.2019 за результатами проведених випробувань встановлено, що зошит шкільний «Ностальгія» на 12 арк. в похилу лінійку (д.в.2017 року, виробник ТОВ «Тетрада», Київська обл., с.Тарасівка, вул.Київська 77/9) не відповідає вимогам НД по наявності забруднень на обкладинці (а.с.31-32).

Оскарження результатів експертизи (випробування) регулює статті 18 Закону №877.

Так, у разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону (частини 1 та 2 даної статті).

Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом (частина 3 статті 18 Закону №877).

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою від 06.10.2018 щодо незгоди із висновками проведеної експертизи, за результатами розгляду якої 17.12.2018 підприємцю роз»яснено його право на проведення повторної експертизи з використанням контрольного зразка продукції (а.с.45).

17.12.2018 позивач направив контрольний зразок до ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» для проведення випробування (а.с.46).

Відповідно до протоколу №2747 від 19.12.2018 за результатами проведеного виробування зроблено висновок, що перевірений зразок зошитів відповідає вимогам НД по визначеним показникам (фізико-хімічним). При цьому у протоколі зазначено, що зразок розпломбовано комісією згідно акта від 19.12.2018 та випробування проводилися у присутності ОСОБА_3, ОСОБА_2

Даючи оцінку наведеним обставинам, суд констатує розбіжність між результатами проведених випробувань щодо одного і того ж товару. При цьому суд враховує, що згідно із відомостями, зазначеними у протоколі №2017 від 04.10.2018, для випробування було відібрано зразок зошиту «Ностальгія» шкільний у похилу лінійку на підставі акту відбору зразків №0051 від 03.09.2018, який надано до ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» тільки 28.09.2018, а саме випробування проведено з 28.09.2018 по 04.2018 (а.с.31-32).

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено строки проведення експертизи (випробування), оскільки відповідно до частини 4 статті 17 Закону №788 експертиза (випробування) мала бути проведена у строк чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування). Оскільки рішення про призначення експертизи (випробування) було прийнято 03.09.2018, остання мала бути проведена не пізніше 21.09.2018, а відповідач передав взірці товару на експертизу 28.09.2018.

Стосовно накладення на позивача штрафу на підставі оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону україни «Про захист прав споживачів» N 1023-XII від 12.05.1991 (далі Закон №1023) у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В частині 1 статті 26 Закону №1023 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право:

-відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 3 даної статті);

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13 цієї статті).

Постановою Кабінету Міністрів України N 1177 від 17.08.2002 затверджено Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів (далі Порядок №1177), який визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

На суб'єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів". Накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції. (пункти 2 і 3 Порядку №1177).

Згідно із пунктом 4 Порядку №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1177 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держпродспоживслужбі або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб'єкту господарювання або видається його представнику під розписку.

Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарювання до Держпродспоживслужби або суду (пункт 9 Порядку №1177).

Відтак, заслуговують на увагу доводи позивача щодо неповідомлення його про розгляд справи про накладення штрафу.

Відповідач не надав суду жодних доказів своєчасного повідомлення позивача (його представника ОСОБА_2.) про розгляд питання про накладення штрафу. При цьому у відзиві зазначив, що позивача було усно повідомлення про розгляд справи 13.11.2018 та що законодавством не передбачено обов'язку письмово повідомляти суб»єкта господарювання про розгляд справи.

Суд вважає наведені доводи відповідача безпідставними, оскільки в пункті 4 Порядку №1177 зазначено, що питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання; у разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи порушення відповідачем строків проведення експертизи (випробування) та порядку розгляду питання про накладення на позивача штрафу (без участі позивача та без його своєчасного повідомлення про розгляд справи), суд зазначає, що відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, не можна вважати, що винесена відповідачем за результатами планового заходу позивача оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Аналогічну правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2018 у справі № №826/9374/16 (провадження №К/9901/43988/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення.

Стосовно доводів представника відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду, то вказане питання було вирішене судом під час відкриття провадження. Суд дійшов висновку, що позов подано позивачем в межах строків звернення до адміністративного суду, визначених статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області №01-06/24 від 13.11.2018 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1);

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088, 76019, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Берегова,24).

Суддя Лучко О.О.