Рішення № 80977292, 02.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №452/419/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Артимич Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку додаткового пенсійного забезпечення та його виплати,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку додаткового пенсійного забезпечення та його виплати з 01.01.2008;

- провести нарахування і виплату недоплачених сум пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно обмежено розмір його додаткової пенсії, який встановлений статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Додатково вказав, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки в разі здійснення невірного розрахунку пенсії з вини органу пенсійного фонду її перерахунок здійснюється без обмеження будь-яким строком.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть якого полягає у тому, що додаткова пенсія як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується ОСОБА_1 на підставі та в межах, встановлених чинним законодавством. Вважає, що вимога позивача щодо перерахунку додаткового пенсійного забезпечення з 01.01.2008 з подальшим проведенням відповідних виплат і нарахувань недоплачених сум є безпідставною, оскільки суд не може обмежувати волі державного органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. Крім того, відповідач зауважив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений статтями 122-123 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 02.02.2018 звернувся з позовною заявою до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №452/419/18.

Ухвалою суду від 17.01.2019 відповідно статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративну справу №452/419/18 передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

07.02.2019 згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку передано для розгляду судді О.П. Хомі.

08.02.2019 ухвалою суду справу №452/419/18 прийнято до свого провадження.

08.02.2019 ухвалою суду позовна заява, залишена без руху. Вимоги ухвали суду позивачем виконано.

21.02.2019 ухвалою суду призначено підготовче засідання, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даними позовом .

18.03.2019 (вх.№8980) відповідачем подано відзив на позовну заяву, 19.03.2019 (вх.9134) позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 19.03.2019 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду на 02.04.2019.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (КАТЕГОРІЯ 2) Серія НОМЕР_2 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ОСОБА_1 пенсія призначена за вислугу років за інвалідністю, що підтверджено посвідченням Львівського облвійськкомату Серія НОМЕР_3 від 26.03.1998.

Позивачу виплачується пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХХІІ, до якої призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 2 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Львівській області із заявою про проведення перерахунку додаткової пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 25.01.2018 повідомило про відсутність підстав для перерахунку додаткової пенсії, вказавши, що призначена ОСОБА_1 додаткова пенсія нараховується в порядку та розмірі, встановленому чинним законодавством: у період з 01.01.2008 по 30.06.2012 у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, з 01.07.2012 по 30.11.2013 у розмірі 18% мінімальної пенсії за віком та з 01.12.2013 в розмірі 170 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні з 01.01.2008 перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 51 Закону №796-XI, в редакції, чинній на час призначення пенсії ОСОБА_1, особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 51 Закону №796-XI викладено в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними зміни в Законі №796-XI .

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з моменту винесення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 51 Закону №796-XI почала діяти в попередній редакції.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530 (далі - Постанова №530), в редакції, чинній до 23.07.2011, було встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема тим, що належать до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону №796-XI виплачується у розмірі 15 відсотків до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Суд враховує принцип пріоритетності Закону №796-XI над підзаконним нормативно-правовим актом - Постановою № 530. Тому у період з 22.05.2008 по 31.12.2010 нарахування та виплата щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні здійснюватись у розмірі та на підставі статті 51 Закону №796-XI , яка передбачає розмір додаткової пенсії для осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, 30% мінімальної пенсії за віком.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що у періоди до 01.01.2008, а також з 22.05.2008 до 31.12.2010 діяла редакція статті 51 Закону №796-XI, відповідно до якої розмір додаткової пенсії позивача становив 30% від мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 № 3491-VI (далі Закон №3491-VI) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

При цьому, положення пункту 4 розділу VІІ Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України.

Отже, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 51, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

06.07.2011 на виконання вимог пункту 7 Закону № 3491-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011.

Пунктами 1 і 3 цієї постанови визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282-VI, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI установлено, що норми і положення статей 50, 51, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Системний аналіз вищевикладеного свідчить про те, що в період з 01.01.2011 по 31.12.2013 визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

З 01.01.2014 Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII (далі - Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ.

Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок).

Отже, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом, яким є Порядок, з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно здійснюватись у розмірі та на підставі статей 51, 54 Закону № 796-ХІІ.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VII, який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Тобто, з 03.08.2014 Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтею 51 Закону № 796-ХІІ розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 719-VII в редакції Закону № 1622-VII був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03.08.2014.

Отже, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 позивачу мала нараховуватись та виплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, визначеному статтею 51 Закону № 796-ХІІ, а не Порядком.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 285/4300/14-а та постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі 619/2262/17.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII, пункт 63 якого, зокрема, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 №76-VIII, який вступив в дію з 01.01.2015, статтю 51 Закону № 796-ХІІ викладено в редакції, відповідно до якої, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказані норми є чинними і на сьогодні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у період з 01.01.2015 до часу розгляду справи по суті Закон № 796-ХІІ передбачає, що повноваження щодо визначення розміру додаткової пенсії, особам постраждалим від аварії на ЧАЕС, віднесеним до 2 категорії, належать Кабінету Міністрів України.

Пунктом 13 частини 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується у розмірах: особам, що належать до категорії 2 в розмірі - 170,82 гривні;

Матеріалами справи підтверджується, що, саме така доплата до пенсії нараховувалась та виплачується позивачу з 03.08.2014.

Суд зазначає, що в абзаці 4 пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2.1 Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Airey проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Kjartan Asmundsson проти Ісландії» від 12.10.2004.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, суд зазначає, що право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2008 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Підсумовуючи вище викладене, суд зазначає, що позивач має право на виплату йому щомісячної додаткової пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком лише за періоди з 22.05.2008 до 31.12.2010, з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку в повному обсязі не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності відмови у перерахунку та виплаті додаткової позивачу пенсії, визначеної статтею 51 Закону № 796-ХІІ у періоди з 22.05.2008 до 31.12.2010, з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому статтею 51 Закону № 796-XII у періоди з 22.05.2008 до 31.12.2010 та з 01.01.2014 до 02.08.2014 не відповідають визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії в розмірі, встановленому чинним законодавством, тому їх слід визнати протиправним.

Позовна вимога щодо зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до визначеного статтею 51 Закону № 796-XII розміру, з урахуванням раніше виплачених сум за вказані періоди, з урахуванням наданої судом правової оцінки, підлягає задоволенню частково, а саме щодо періодів з 22.05.2008 до 31.12.2010 та з 01.01.2014 до 02.08.2014.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу не надано, тому відсутні підстави для вирішення судом питання розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79000, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку додаткового пенсійного забезпечення та його виплати, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79000, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у періоди з 22.05.2008 до 31.12.2010 та з 01.01.2014 до 02.08.2014.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79000, код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у періоди з 22.05.2008 до 31.12.2010 та з 01.01.2014 до 02.08.2014 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до визначеного статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру, з урахуванням раніше виплачених сум за вказані періоди.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 05.04.2019.

Суддя О.П. Хома