Рішення № 80976707, 27.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2019 року Справа № 280/366/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Металістів, 1, код ЄДРПОУ 08680075)

до Головного управління ДФС України в Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031371306 від 29 жовтня 2018 року в частині зайво нарахованих податкових зобовязань, штрафних санкцій та пенсі в сумі 552 782,11 грн.;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0031361306 від 29 жовтня 2018 року, №0031381306 від 29 жовтня 2018 року;

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0031341306 від 29 жовтня 2018 року;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0031341306 від 29 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, частково згоден з визначеними в податковому повідомленні-рішенні №0031371306 від 29 жовтня 2018 року штрафними санкціями в розмірі 9 41 1,45 грн. за несвоєчасне перерахування підприємством до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу у сумі 12 548,59 грн. за жовтень 2015 року червень 2018 року. З іншими визначеними сумами податкових зобов'язань, пені, недоїмки, та застосованих штрафних санкцій не погодившись подало скаргу до ДФС України, яку рішенням про результати розгляду скарги №1468/6/99-99-11-05-02-25 від 11 січня 2019 року було залишено без задоволення. Зазначає, що позивач частково не згоден з визначеними сумами податкових зобов'язань, пені, недоїмки, та застосованих штрафних санкцій, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Вказує, що донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску за використану працю засуджених за цей самий перевіряє мий період є спробою повторного стягнення сум податків і зборів, що вже сплачені іншим платником податків до бюджету.

Ухвалою суду від 29.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.02.2019.

19.02.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6807), в якому зазначив, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню виходячи з того, що відповідачем відповідно до наказу про проведення документальної позапланової перевірки №2938 від 27.08.2018 проведена перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску за період з 01.10.2015 по 30.06.2018. Перевірка проводилась з 28.08.2018 по 03.09.2018, термін проведення перевірки не продовжувався. Вказує, що за результатами позапланової виїзної перевірки було складено акт №60/08-01-13-06/08680075 від 10.09.2018, згідно якого у позивача встановлено ряд порушень. За результатами перевірки до позивача винесені податкові повідомлення - рішення № 0031371306, №0031361306, №0031381306. Зазначає, що позивач занизив базу нарахування єдиного внеску на суму 240583,08 грн. за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених у жовтні - грудня 2016 року на суму 26557,90 грн., у 2017 році на суму 135025 грн., у січня - червні 2018 року на суму 79000,18 грн. донараховано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2018 №Ю-0031341606 та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.10.2018 №0031351306.

25.02.2019 до суду позивачем надано відповідь на відзив (вх..№7572), у якій вказано, що ч. 1 ст. 118 Кримінально-виконвчого кодексу України було передбачено, що строковий трудовий договір укладався між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором). І саме виправна колонія (слідчий ізолятор) були роботодавцями засуджених, виплачували їм заробітню платню, нараховували та сплачували до бюджету як податковий агент податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір. В акту перевірки відповідачем було встановлено, що нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок за використану працю засуджених за цей самий перевіряє мий період здійснювала саме ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)». Зазначає, що таким чином, донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску за використану працю засуджених за цей самий перевіряє мий період є безпідставним та спробою повторного стягнення сум податків і зборів, що вже сплачені іншим платником податків до бюджету.

25.02.2019 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 27.03.2019.

Ухвалою суду від 27.03.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 27.03.2019.

27.03.2019 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження. Представник відповідача проти заявленого клопотання не заперечував про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

На підставі приписів п. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" зареєстроване як юридична особа.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ДП "ПДКВС України (№55)" є виробництво іншого одягу та аксесуарів.

З 28.08.2018 року до 03.09.2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області проведена планова документальна виїзна перевірка ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №2938 від 27.08.2018 року, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску за період з 01.10.2015 по 30.06.2018.

За результатами перевірки було складено акт планової документальної виїзної перевірки ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» від 10.09.2018 року № 60/08-01-13-06/08680075 яким було встановлено порушення пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-\/І від 02.12.2010, Наказу Міністерства Фінансів України №4 від 13.01.2015р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку»; пп. 168.1.2, пп..168.1.5 п.168.1, пп.168.4.1. п.168.4 ст.168, п.176.2 «а» ст.176, п.171.1., п.171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями); п.2 ст.6, п.1.1 ст.7, п.5, 7 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; пп.162.1 ст. 162, ст.163, пп. 168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168, ст.171, п.п. 176.2 «а», «б» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті 29.10.2018:

1) податкові повідомлення-рішення:

- № 0031371306 за порушення підпунктів 168.1.2, 168.1.5, пункту 168.1, ст. 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, а саме: збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 562103,56 грн. (за податковим зобов'язанням - 271983,58 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 210081,07 грн.; пеня - 80038,90 грн. (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України);

- № 0031361306 за порушення підпунктів 168.1.2, пункту 168.1, ст. 168 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, а саме: збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі військового збору, пені у розмірі 18607,93 грн. (за податковим зобов'язанням - 9477,57 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6556,43 грн.; пеня - 2573,93 грн. (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України);

- № 0031381306 за порушення пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-\/І від 02.12.2010, Наказу Міністерства Фінансів України №4 від 13.01.2015р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на підставі підпункту 54.3.3, пункту 54.3, статті 54 і пункту 119.2, статті 119 Податкового кодексу України за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.;

2) рішення № 0031341306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 119045,66 грн.;

3) вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0031341306 на суму 240583,18 грн.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" частково не погодившись із визначеними сумами податкових зобовязань подало скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0031371306, № 0031361306, № 0031381306 від 29.10.2018, рішення № 0031341306 від 29.10.2018, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0031341306 від 29.10.2018 до ДФС України.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 11.01.2019 року №1468/6/99-99-11-05-02-25, яким скаргу Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" залишено без задоволення, рішення № 0031341306 від 29.10.2018, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0031341306 від 29.10.2018 без змін.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями та вимогою позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями статті 162 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Положеннями підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Суд зазначає, що порядок використання праці засуджених осіб та нараховує їм заробітну плату врегульовано положеннями статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України зі змінами, внесеними Законом України № 1492-VI.II від 07.09.2016: якою визначено, що «Засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.»

Відповідно до абазу 3 ч.1 ст.118 Кримінально-виконавчого кодексу України, праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом.

Згідно статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України «Засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.»

Аналізуючи вище зазначені положення у сукупності суд приходить до висновку, що законодавцем визначено декілька обовязкових підстав залучення засуджених до суспільно корисної праці, а саме це:

- укладення між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором) строкового трудового договору, за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

- засуджені які залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Як було встановлено судом, позивач протягом усього часу здійснює підприємницьку діяльність укладаючи з іншими підприємствами договори на виготовлення певної продукції, та для виконання даних послуг винаймає робочу силу з числа засуджених які тримаються в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№55)».

15.02.2016, 04.01.2017, 02.01.2018 між ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (Замовник) та ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)» (Виконавець) укладено договори на використання праці осіб позбавлених волі, відповідно до розділу 1 «Предмет Договору» перелічених договорів Виконавець зобов'язується виконувати роботи згідно наряду-завдання (и. 1.2) силами спецконтингенту (засуджених), відповідно до Розділу 2 договорів, на підставі виставлених рахунків сплачує вартість виконаних силами засуджених робіт на розрахунковий рахунок Виконавця - Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)».

Тобто, ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» безпосередньо не використовує праці засуджених, а є Замовником певних робіт, які виконує Державна установа «Софіївська виправна колонія (№55)» (Виконавець) силами засуджених, з яким, відповідно до ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, зобов'язана укласти строкові трудові договори та не нараховує, а також не виплачує заробітної плати засудженим.

Таким чином, ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» не зобов'язано укладати із кожним засудженим строковий трудовий договір, нараховувати та сплачувати до бюджету як податковий агент податок на доходи з фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір.

Згідно абз.1 п.1 ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" «Платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;»

Згідно абз.1 п. 1 ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" «Єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону - на суму нарахованої кожній застрахований особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послу) за цивільно-правовими договорами».

Враховуючи вище викладене, та те що відповідачем не надано доказів того, що позивач є роботодавцем для засуджених, здійснював виплату заробітної плати засудженим та сплачував за засуджених загальнообов'язкові державні соціальному виплати по страхованих особах суд вважає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0031371306, №0031361306, №0031381306 від 29.10.2018 року, рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0031341306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.10.2018 року та вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2018 року № Ю-0031341306 винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Металістів, 1, код ЄДРПОУ 08680075) до Головного управління ДФС України в Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0031371306 від 29 жовтня 2018 року в частині зайво нарахованих податкових зобов'язань, штрафних санкцій та пенсі в сумі 552 782,11 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0031361306 від 29 жовтня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0031381306 від 29 жовтня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.10.2018 № 0031341306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2018 року №Ю-0031341306.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 14112 (чотирнадцять тисяч сто дванадцять) грн. 75 коп. на користь Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Металістів, 1, код ЄДРПОУ 08680075).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2019.

Суддя А.В. Сіпака