Ухвала суду № 80976472, 05.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 квітня 2019 року Справа № 160/3071/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2019 року о 16 годині 40 хвилин Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду із заявою до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в якій просив суд підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору у сумі 1921 грн.

05 квітня 2019 року о 10 годині 47 хвилин до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшла заява про продовження усунення недоліків, з посиланням на те, що сплатити судовий збір тимчасово неможливо через надходження один за одним листів про безспірне списання від Головного управління Державної казначейської служби України у Печерському, де зазначено що необхідно стягнути судовий збір з контролюючого органу, а тому відповідно до п. 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 на період встановлення даних, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених бюджетним кодексом. Тому, враховуючи ситуацію з безспірним списанням та процедуру проведення безспірного списання коштів, яка потребує деякий час на її здійснення відповідач не має можливості по причині тимчасового блокування платежів сплатити судовий збір.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Посилання, якими обґрунтована заява податкового органу, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цієї заяви.

Разом з тим, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зазначає у разі відмови відстрочення сплати судового збору за подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, просить суд продовжити строк для усунення недоліків у справі №160/3701/19.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід також відмовити.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків)

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зловживання процесуальними правами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 17.12.2018 року по справі №826/8299/16, та в постанові Верховного суду України від 07 лютого 2019 року по справі № 826/1641/17.

Таким чином, станом на 13 год. 31 хв. 05 квітня 2019 року заявник не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Згідно ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків заявнику.

Керуючись ст. ст. 133, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відмовити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати заявнику разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник