Ухвала суду № 80976353, 02.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

02 квітня 2019 р. Справа №200/12818/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойка В.В. при секретарі судового засідання Дідевича І.О., за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Нівєдрова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у відмові у видачі ОСОБА_3, недоотриманої пенсії, яка належила ОСОБА_5, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом;

- зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області видати, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5. Позивач прийняла спадщину після смерті батька та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку вона отримала свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у розмірі 61816,31 грн. та інших видів доплат, що зберігаються в Бахмутсько-Лиманському об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, які належали спадкоємцю згідно довідки виданої за № 6542/04 від 24.04.2018 року Бахмутським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області. З метою отримання недоотриманої пенсії представник позивача, на підставі довіреності, звернувся до відповідач з відповідною заявою та усіма необхідними документами. На відповідне звернення відповідач відповіді не надав. Після неодноразових звернень відповідач письмової відповіді не надав. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов у якому зазначив, що управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, а тому права позивача порушені не були, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

18 грудня 2018 року відкладено розгляд справи до 22 січня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року розгляд адміністративної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

05 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 12 лютого 2019 року.

12 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 06 березня 2019 року.

Ухвалою від 06 березня 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 квітня 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

З наявного в матеріалах справи Свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_1 вбачається, що позивач відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина. Спадщина, на яку вона отримала свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у розмірі 61816,31 грн. та інших видів доплат, що зберігаються в Бахмутсько-Лиманському об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, які належали спадкоємцю згідно довідки, виданої за № 6542/04 від 24.04.2018 року Бахмутським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області. Вартість майна становить - 61816,31 грн.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що оскільки грошові кошти недоотриманої пенсії та соціальних виплат увійшли до спадкового майна, їх отримання регулюється цивільним законодавством.

Наявність свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_1, яким визнано таке право за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом, переводить послідуючі відносини з суб'єктом владних повноважень, відповідачем по справі, в площину приватного права.

Виходячи з наведеного, не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень публічного права, з одного боку, та суб'єкта приватного права - фізичної особи, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав. В даному випадку існує спір про право цивільне, хоча однією зі сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами як цивільного, так і адміністративного права. У спірних правовідносинах у цьому випадку реалізується не публічний, а приватний інтерес.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем виник приватний спір, суд дійшов висновку. що дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14 червня 2018 року по справі № 527/346/16-ц.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу наступне.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. за квитанцією від 19.11.2018 року та № 0.0.1189116778.1.

Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 6 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

З урахуванням наведеного, суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору на підставі Закону № 3674 з врахуванням вимог статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 143, 238, 239, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 02.04.2019 року.

Повний текст ухвали складено 04.04.2019 року.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.