Рішення № 80976352, 26.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. Справа№200/1371/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.

за участю:

представника позивача Кіріченко В.І.

представника відповідача Ярова С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0026674207 від 17.10.2018 року та зобов'язати внести зміни до інтегрованої картки.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення. Так позивачем було подано 13.12.2017 року декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік. 29.03.2017 року було подану уточнюючу декларацію, в якій нарахував зменшення податкових зобов'язань. При цьому, податковим органом спірним повідомленням-рішенням були нараховані штрафні фінансові санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, хоча фактично позивач будь-якої сплати не здійснював. Крім того період перевірки охоплює період 1-3 квартали 2015 року, тобто податковим органом порушені строки встановлені Податковим кодексом -1095 днів.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 26 лютого 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 26 березня 2019 року.

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наведені у письмовому відзиві обставини.

Вказував на те, що позивач порушив строки сплати податку встановлені підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 ст.266 Податкового кодексу України, а саме податкове зобов'язання за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за останнім календарним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Задекларовані позивачем податкові зобов'язання позивачем не сплачені. Також зазначив, що перенесення строків сплати грошових зобов'язань шляхом їх розстрочення на підставі ухвали суду не звільняє позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату

Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзивах на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «ВЕСТАСТРОЙ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 30073921, місцезнаходження: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Вознесенського, 25, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач подавав податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік № 1500003469 від 18.02.2015, в якій самостійно визначило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до сплати поквартально на загальну суму 49758,95 грн. та за 2016 рік № 9020930626 від 19.02.2016, в якій самостійно визначило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до сплати поквартально на загальну суму 56295,43 грн.

13.12.2017 року позивачем було подану декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік № 901689662.

29.03.2017 року позивач подав уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік № 9051703304, в якій задекларував зменшення податкових зобов'язань на загальну суму 104583,68 грн.

При цьому, як було встановлено у судовому засіданні позивач задекларовані грошові зобов'язання не сплачував.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік та 2016 рік, за результатами якої, 24.09.2018 року складено акт перевірки та зроблено висновок про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за 2015 рік за 2016 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених абзацем б) п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки 17.10.2018 року відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 026674207 про нарахування штрафу у розмірі 20% в сумі 20 625,11 грн. за платежем податок на нерухоме майно.

За даними інтегрованої картки платника податків ПАТ «ВЕСТАСТРОЙ» з аналогічних підстав податковим органом також була нарахована пеня в розмірі 19 577,72 грн.

Предметом даного спору є правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення, яким було застосовано до позивача штрафних санкцій, а також нарахування пені.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Підпунктом 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податку сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. ( п. 31.1. ст.31 Податкового кодексу України).

Згідно з п.36.1- п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.7.5. п.266.8. ст.266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Абзацем «б» пп. 266.10.1. пункту 266.10. ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 54.3.5. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України) .

Відповідно до п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян)

Пунктом 126.1. ст.126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, розмір нарахування штрафної санкції залежить від строку порушення сплати платником податку узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, строк затримки сплати визначається з дня, коли платник податку починає сплачувати узгоджену суму грошового зобов'язання.

Як було встановлено у судовому засідання самостійне зменшення позивачем своїх грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом подання уточнюючої декларації № 9051703304 від 29.03.2017 року на загальну суму 104583,68 грн. податковим органом було визначено як погашення відповідного грошового зобов'язання, у зв'язку з чим спірним податковим повідомленням-рішенням були нараховані штрафні фінансові санкції на підставі підпункту 266.10.1 пункту 266.10 ст.266 Податкового кодексу України.

Крім того, як вже раніше зазначалось судом, за даними інтегрованої картки платника податків ПАТ «ВЕСТАСТРОЙ» з аналогічних підстав податковим органом також була нарахована пеня в розмірі 19 577,72 грн.

Підпунктом 14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Системний аналіз цитованої норми Податкового кодексу України дозволяє прийти до висновку, що законодавець передбачає погашення грошового зобов'язання коштами. Відтак законом не визначено погашення грошового зобов'язання шляхом надання уточнюючих розрахунків по податковому зобов'язанню.

Крім того, відповідно до підпункту 266.10.3. п.266.10 ст.266 Податкового кодексу податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу, тобто протягом 1095 днів.

Тому суд погоджується з доводами позивача, стосовно неправомірного нарахування штрафних санкцій за 1-3 квартал 2015 року, які були розраховані у порушення строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також підлягає задоволенню позовні вимоги щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ» шляхом виключення пені в розмірі 19 577,72 грн., оскільки її розрахунок був здійсненний податковим органом з тих самих підстав, що і спірне податкове повідомлення-рішення, тобто у порушенні діючого податкового законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єктом владних повноважень доказів правомірності прийнятого спірного рішення та нарахування пені не надано.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання внести зміни до інтегрованої картки - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0026674207 від 17.10.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ» шляхом виключення пені в розмірі 19 577,72 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь Приватного акціонерного товариства «ВЕСТАСТРОЙ» (ЄДРПОУ 30073921; 84301, Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Вознесенського, 25) судовий збір у розмірі 1921(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня ).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 березня 2019 року.

Повний текст рішення складено 04.04.2019 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.