Ухвала суду № 80974586, 04.04.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5437/19

Провадження № 1-кс/760/3317/19

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Зелінська М.Б., при секретарі Чеботаренко А.П., за участю: адвоката Тхорівського М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Тхорівського М.С. від 26.03.2019 року про роз'яснення ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2019 у справі № 760/5437/19 ( провадження 1-кс/760/3317/19 ) та порядку її виконання,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшла заява про роз'яснення ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року по справі № 760/5437/19 в частині того, чи є сума застави у розмірі 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн., що сплачена згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 у справі № 760/4032/19 є такою, що зараховується на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2019 по справі № 760/5437/19.

Заявник адвокат в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду заяви судом повідомлений належним чином.

Згідно ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Встановлено, що Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 у справі № 760/4032/19 стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн. з покладанням на підозрюваного обов'язків в разі внесення застави.

Ухвала від 12.02.2019 прийнята на підставі ст.ст. 176-178,182,183,184,193,194,197, 217,314,315 КПК України у відсутності підозрюваного на підставі ч.6 ст.193 КПК України.

Правове регулювання застосування запобіжного заходу міститься в ст. 176-178,182,183,184,193,194,197 КПК України, які не розмежовують ні за змістом ні за процедурою вирішення питання щодо застосування чи обрання запобіжного заходу. (Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2015 року).

Зокрема, в ст.ст. 120, 184,185 КПК України йдеться про клопотання про застосування запобіжного заходу (ст.184); про зміну запобіжного заходу (ст. 120); про відкликання, зміну або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу (ст. 185)

Відповідно до ст. 205 КПК Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

19.02.2019 на рахунок Державної судової адміністрації України за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було внесено заставу в сумі 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн. згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 у справі № 760/4032/19, про що свідчить довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві № 2-085з/19 від 20.02.2019.

20.02.2019 вказані кошти в сумі 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн. надійшли на рахунок НОМЕР_1, які внесено в якості застави ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч.4 ст. 202 КПК Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно положень абзацу третього ч. 4 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, згідно вищезазначеного абзацу третього ч. 4 КПК України вбачається, що з моменту зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1, що підтверджується довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи, що на підставі Ухвали від 12.02.2019 року у справі № 760/4032/19 відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді застави, враховуючи ч.6 ст.193 КПК України, звернення до слідчого судді з новим клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту не передбачено КПК України.

Так, ч.6 ст.193 КПК визначено, що після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого. ( Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13).

З огляду на ч.6 ст.193 КПК на день розгляду клопотання від 21.02.2019р. у слідчого судді відсутні підстави до застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім того і відсутні підстави для застосування іншого розміру застави, про що і зазначено в ухвалі, у зв'язку із внесенням застави, визначеної Ухвалою від 12.02.2019 у справі № 760/4032/19 та звільненням з-ід варти.

При цьому, Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2019 по справі № 760/5437/19 у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України від 21.02.2019р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було відмовлено та застосовано до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн.

Вирішуючи питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Згідно позиції ЄСПЛ у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), Справа «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) , Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу.

Згідно позиції ЄСПЛ щодо ймовірності втечі підозрюваного, обвинуваченого та його переховування від правоохоронних органів. У рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справах "Летельє проти Франції", "Томазі проти Франції", "Мансур проти Туреччини", "Мамедова проти Росії" зазначено, що така ймовірність не може оцінюватися лише на основі покарання, що загрожує даній особі, при цьому слід враховувати й інші релевантні обставини, які ж або можуть підтвердити ймовірність втечі або ж зробити її незначною.

ЄСПЛ у § 33 рішення по справі «В. проти Швейцарії» («W V. Switzerland») № 14379/88 від 26.01.1993 р.) стверджує: «Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших факторів, які або можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або ж зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою... При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, та його міжнародні контакти»

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) той факт, що особа уже ухилялася від правоохоронних органів. Так, у §76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 p., Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про триманім під вартою з огляду на те, що заявник уже ухилявся від кримінального процесу в Німеччині, мав численні ділові зв'язки за кордоном і що йому загрожувало відносно суворе покарання

ЄСПЛ вважає, що національним судам слід враховувати те, чи була можливість у обвинуваченого у зв'язку із здійсненням щодо нього процесуальних дій (із змісту яких він міг зрозуміти, що стосовно нього було розпочате кримінальне переслідування) втекти раніше. Якщо така можливість була, а обвинувачений нею не скористався, то ризик втечі на момент розгляду питання про тримання під вартою (чи застосування іншого запобіжного заходу) істотно зменшується. Так, у рішенні по справі «Луценко проти України» («Lutsenkov. Ukraine») (яка стосувалася скарги відомого опозиційного політика щодо того, що його тримання під вартою та рішення про його подальше утримання під вартою були незаконними) Страсбурзький суд констатував, що тримання під вартою ОСОБА_4 не було необхідним, щоб запобігти його втечі. Адже заявник раніше дав підписку про невиїзд і не порушував взятого на себе зобов'язання.

З урахуванням положень, ч.6 ст.193, ст.202КПК України та ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2019 по справі № 760/5437/19 сума застави у розмірі 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн., що сплачена згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 року у справі № 760/4032/19 є такою, що зараховується на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2019 по справі № 760/5437/19.

З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення заяви адвоката Тхорівського М.С. від 26.03.2019 року про роз'яснення ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2019 у справі № 760/5437/19 ( провадження 1-кс/760/3317/19 ) та порядку її виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7-9, 309, 380 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Тхорівського М.С.- задовольнити.

Роз'яснити ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року по справі № 760/5437/19 таким чином, що сума застави у розмірі 5 000 363 (п'ять мільйонів триста шістдесят три) грн.,що сплачена згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2019 у справі № 760/4032/19 є такою, що вже застосована в кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 року до підозрюваного ОСОБА_2 та не потребує повторного внесення на депозитний рахунок суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.Б. Зелінська