Постанова № 80973015, 04.04.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/561/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Демчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Храпка В.Д.,

Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2019 року, постановлену під головуванням судді Демчик Р.В., у справі за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову до подачі позовної заяви в порядку захисту прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви в порядку захисту прав споживачів, в якій просив суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити АТ «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які дії направлені на відчуження/обтяження квартири АДРЕСА_1.

В обгрунтування заяви вказував, що 13 травня 2008 року між ним та АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір № 895/06-034-283 відповідно умов якого він отримав від банку кошти в сумі 41 000 доларів США, зі сплатою 13,50 % річних та комісій, в розміру та порядку, визначених в Додатку № 1 до кредитного договору. Вказані кошти були надані для придбання квартири АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань по кредитному договору 13 травня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, відповідно умов якого він передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1

В зв'язку із порушенням вимог кредитного договору банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості. В позові банку було відмовлено.

Заявник зазначає, що між ним та банком існує спір стосовно права власності на спірну квартиру, оскільки на даний час банк є власником спірної квартири і має можливість в будь-який момент здійснити відчуження квартири, тому він має намір звернутися до суду із позовом про визнання недійсним правочину. Посилаючись на те, що позов буде стосуватися права власності на спірну квартиру, тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартирує обґрунтованим та правомірний.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2019 року заяву ОСОБА_5 задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності АТ «Укрсоцбанк».

В апеляційній скарзі АТ «Укрсоцбанк» просить ухвалу суду скасувати, як незаконну, необґрунтовану, прийняту з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволення заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову до подачі позовної заяви в порядку захисту прав споживачів.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції прийняв ухвалу без належних доказів щодо відчуження банком оспорюваної квартири на користь третіх осіб та загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Також суд першої інстанції не звернув уваги на не співмірність заходів забезпечення позову, поскільки договір іпотеки є чинним та діє презумпція правомірності правочину, яка встановлена ст. 204 ЦК України. Також судом не надано оцінки відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам та їх співмірності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 13 травня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до якого позичальник надав кошти в сумі 41 000 доларів США.

З метою забезпечення договору було укладено договір іпотеки.

У жовтні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» пред'явив позов до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 47 411 доларів США.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2018 року , залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

30 листопада 2018 року державним реєстратором було оформлено право власності АТ «Укрсоцбанк» на об'єкт нерухомого майна, а саме : квартиру АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_5

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач вказував, що звернеться до суду із позовом, в якому оспорюватиме перехід права власності на квартиру до АТ «Укрсоцбанк» .

07 лютого 2019 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

19 лютого 2019 року ОСОБА_5 подав до суду позовну заяву про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною другою статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною другою цієї статті визначена можливість суду застосувати кілька видів забезпечення позову.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову постановляється ухвала ( частина шоста статті 153 ЦПК України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення . Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (частина сьома статті 153 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує реальний ризик спричиненням їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Ураховуючи наведене, обґрунтованим є висновок суду про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову і накладення арешту на квартиру, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення цього позову.

При подачі позову АТ «Укрсоцбанк» не позбавлене можливості звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову.

Вказаний вид забезпечення позову не вплинув на господарську діяльність АТ «Укрсоцбанк» і є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки зводяться до незгоди із позовними вимогами ОСОБА_5

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд , -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2019 року залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 05 квітня 2019 року.

Судді: