Рішення № 80966471, 04.04.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/10351/18

Провадження №2-а/524/111/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Волікова Максима Олександровича, третя особа - батальйон патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому просив: 1) визнати протиправними дії інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Волікова Максима Олександровича; 2) скасувати постанову від 14.12.2018 серії ЕАВ №792454 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14.12.2018 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №792454 за ч.1 ст.122 КУпАП за те що він, керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.33 ПДР України. З постановою він не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку із необхідністю скористатись правовою допомогою, на його клопотання не надав доказів вчинення адміністративного правопорушення. Допитаний інспектором свідок, який був в одному екіпажі з відповідачем, відмовився представитись. Також, на його думку відповідач порушив його права, розглянувши справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Вважає протиправними дії відповідача, які полягали у порушенні процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та його зухвалій поведінці.

В судовому засіданні 26.03.2019 позивача підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що на місці зупинки його транспортного засобу він заперечував факт вчинення адміністративного правопорушення та заявив клопотання про відкладення розгляду у зв'язку із необхідністю скористатись правовою допомогою. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності йому були роз'яснені нечітко та текст оскаржуваної постанови не оголошено.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА ТА ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Відповідач, інспектор роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Воліков М.О. в своєму відзиві на позов зазначив, що 14.12.2018 ним було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №792454 за те, що водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.33 ПДР України. Вважає, що постанова є правомірною, ним не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Представник Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, ОСОБА_4, в судовому засіданні 26.03.2019 проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача була правомірною, оскільки водій не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор врахував пояснення водія та прийняв законне рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14 грудня 2018 року інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Воліковим М.О., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №792454, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

В постанові зазначено, що 14.12.2018 о 10:26 в м.Кременчуці, по вул.Профспілковій, 4, водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.33 ПДР України.

НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.2 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожній знак "Проїзд без зупинки заборонено"- Забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою., для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В п.8.4 в ПДР України визначено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

ОЦІНКА СУДУ

Положення КУпАП є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015).

Разом з тим, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.

Однак, наведені положення законодавства жодним чином не позбавляють особу права на правову допомогу і у випадку заявлення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідного клопотання, інспектор повинен вирішити його відповідно до норм законодавства.

Суд відзначає, що для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд наголошує на тому, що відповідачем не було надано суду доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке полягало у невиконанні вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено».

Крім іншого, досліджений судом відеозапис, здійснений позивачем підтверджує те, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема в неповній мірі роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на відсутність доказів порушення позивачем ПДР України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відтак, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Волікова Максима Олександровича, суд відзначає, що як суб'єкт владних повноважень інспектор мав право зупинити транспортний засіб та розглянути справу про адміністративне правопорушення за наявності на те підстав.

Крім іншого, суд приймає до уваги положення ст. 286 КАС України, в якій міститься перелік рішень, які суд має право прийняти за результатами вирішення справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправними дій інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Волікова Максима Олександровича задоволенню не підлягає.

Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, у виді судового збору за вимогу про визнання протиправними дій суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Волікова Максима Олександровича, третя особа - батальйон патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №792454, винесену 14 грудня 2018 року інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Воліковим Максимом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

В іншій частині вимог - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Д.Андрієць