Рішення № 80964910, 11.03.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/417/17

н\п 2/490/1643/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 березня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого-судді Чулуп О.С.

при секретарі -Балдич Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства « ОТП Банк»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк"ОТП Банк" звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.Так, позивач вказує, відповідно до укладеного договору № ML-400/203/2006 від 15.08.2006 р. відповідач отримав кредит у розмірі 33 630,00 доларів США строком повернення до 14.08.2021р. зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків відповідно до Умов договору.Відповідач зобов'язання за кредитним договором, що передбачені підпунктом 1.5. Кредитного договору належним чином не виконує, через що станом на 27.05.2016 року у відповідача є заборгованість в сумі 24 72,01 доларів США, що на день проведення розрахунку по офіційному курсу НБУ(25,11) еквівалентно 620 870,11грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом - 21 683,73 доларів США, що на день проведення розрахунку по офіційному курсу НБУ (25,11) еквівалентно 544 478, 46 грн.; заборгованості по процентам – 3042,28 доларів США, що на день проведення розрахунку по офіційному курсу НБУ (25,11) еквівалентно 76 391, 65 грн.

Представник позивача просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом, про причини неявки суду не повідомив, заперечення (відзив) проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом досліджено кредитний договір № ML-400/203/2006 від 15.08.2006 р., який укладено між Акціонерним комерційним банком «Райфайзенбанк Україна» і ОСОБА_1, відповідно до умов якого Банк зобов’язується надати грошові кошти у розмірі 33 630,00 дол. США з кінцевим строком повернення 14 серпня 2021 року зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків відповідно до умов Кредитного договору та Графіку повернення кредиту та сплати відсотків, що є Додатком № 1 до Кредитного договору. Вказаний кредитний договір було надано позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог. Проте, надані позивачем докази заборгованості відповідача за кредитним договором не є належними, допустимими, достовірними та достатніми в розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України та не надають суду можливості належним чином встановити факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки договір на який посилається позивач як на підставу своїх вимог був укладений відповідачем з Акціонерним комерційним банком «Райфайзенбанк Україна», а докази, які б свідчили про передачу прав вимоги щодо боргових зобов’язань ОСОБА_1 від Акціонерного комерційного банку «Райфайзенбанк Україна» до ПАТ « ОТП Банк» - відсутні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За такого, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази того, що між сторонами виникли договорні відносини, зокрема, що між ПАТ " ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, то суд приходить до висновку, що позивач не є кредитором відповідача, а тому в задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст18, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 620 870, 11 грн. за кредитним договором № ML-400/203/2006 від 15.08.2006р. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.289 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя