Рішення № 80959682, 04.04.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7700/18

2/214/86/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання – Печарник З.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Житлово-будівельний кооператив «Домобудівельник-5», про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах та від імені ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом 20.11.2018 року, в якому просить суд:визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м., житловою площею 17.1 кв.м. – за ним як спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 11.11.2006 року.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що 11.11.2006 року померла мати позивача - ОСОБА_4, яка до дня своєї смерті значилась зареєстрованою та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя, 05.02.1993 року ОСОБА_4, будучи працівником та членом ЖБК «Домобудівельник-5», отримала ордер на право заняття вказаного житлового приміщення в кооперативі на підставі рішення виконкому №48 від 02.02.1993 року. Вартість квартири вона повністю виплатила, тим самим відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» (в редакції, діючій станом на 1993 рік), набула у приватну власність квартиру. Заповіту за життя ОСОБА_4 не складала. На момент смерті разом з нею значився зареєстрованим та проживав її син ОСОБА_1, а тому як спадкоємець першої черги в порядку спадкування за законом є таким, що фактично прийняв спадщину. Інший спадкоємець – син спадкодавиці ОСОБА_3 наміру приймати спадщину не має, та своє право в межах встановленого законом строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері не реалізував. З метою оформлення своїх спадкових прав із відповідною заявою ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру. Дійсно, за життя ОСОБА_4 хоча й виплатила в повному обсязі пайові внески за квартиру як член ЖБК «Домобудівельник-5», однак правовстановлюючі документи не встигла оформити, відсутність яких позбавляє позивача реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку.

Ухвалою суду від 13.03.2019 року провадження по справі відкрито з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Присутні в судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 пред’явлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні. В подальшому правом на участь в судовому засіданні не скористалися, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю. Підтвердив, що він не претендує на спадкування квартири після смерті матері ОСОБА_4, а тому вважає, що ОСОБА_1 вправі сам успадкувати це майно за рішенням суду. У подальшому в судове засідання не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи, письмових пояснень на адресу суду не надходило.

За даних обставин, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи та враховуючи позицію сторін суд вважає з можливе справу розглянути за їх відсутності.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.11.2006 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії 1-КИ №125603 від 13.11.2006 року (а.с.9).

За життя, 05.02.1993 року ОСОБА_4, будучи працівником та членом ЖБК «Домобудівельник-5», на підставі рішення виконкому №48 від 02.02.1993 року отримала ордер на право заняття в кооперативі житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).

Відповідно до технічної документації (а.с.18-19), квартира має загальну площу 37.5 кв.м., житлову площу 17,1 кв.м., та складається з однієї кімнати площею 17,1 кв.м., коридорів – 3,1 кв.м., 3,7 кв.м., кухні – 8,5 кв.м., вбиральні – 1 кв.м., ванної кімнати – 2,5 кв.м., вбудовані шафи – 0,4 кв.м., 1,2 кв.м., обладнана лоджією 1,8 кв.м. (приміщення не входить в загальну площу квартири).

Як слідує з довідок, відповідей ЖБК «Домобудівельник-5» (а.с.21-23, 25, 26), у 1992 році ОСОБА_4 вартість квартири шляхом сплати пайових внесків повністю внесла, у зв’язку з чим кооперативом було направлено відповідне клопотання до КПЕ «Криворізьке БТІ» ДОР для оформлення за нею права власності на квартиру.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» (в редакції, діючій станом на 1993 рік), п.5-1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Як слідує з п.11 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24.06.1983 року (яка діяла на момент відкриття спадщини), у випадку смерті після 1 липня 1990 року члена житлово-будівельного, дачно-будівельного або гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, який повністю вніс пайові внески, спадщина відкривається на квартиру, дачу, гараж, садовий будиночок, насадження.

З огляду на доведеністю факту виплати за життя ОСОБА_4 пайових внесків за квартиру, що в розумінні ч.3 ст.384 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику про захист права власності на інших речових прав» є підставою набуття нею права власності, тому квартира є об’єктом спадкування та може бути включена до спадкової маси. Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на житлове приміщення, не є підставою для виключення його зі спадщини.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як слідує зі ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Заповітів, спадкових договорів за життя ОСОБА_4 не складала, у зв’язку з чим спадкування здійснюється в порядку черговості за законом.

З матеріалів спадкової справи №73/2018 судом встановлено, що спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3, факт родинних відносин між ними та спадкодавицею підтверджується свідоцтвами про народження серії І-АВ №007925 від 15.01.1968 року та серії І-ЯК №518182 від 10.06.1968 року відповідно (а.с.13, 14).

Інших спадкоємців першої черги немає, оскільки ОСОБА_6 – чоловік ОСОБА_4 помер раніше матері (а.с.16).

До дня своєї смерті ОСОБА_4 значилась зареєстрованою та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з нею значився зареєстрованим та проживав її син ОСОБА_1, що слідує з довідок, виданих ЖБК «Домобудівельник-5» (а.с.20, 21), а тому є таким, що фактично прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України.

Інший спадкоємець ОСОБА_3 наміру приймати спадщину не має, у встановлений законом 6-місячний строк з моменту відкриття спадщини із заявою до нотаріуса не звертався, що підтвердив у ході судового розгляду справи.

З метою оформлення своїх спадкових прав із відповідною заявою ОСОБА_1А звернувся до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 26.10.2018 року. Нотаріусом заведено спадкову справу за №73/2018 (номер в реєстрі 63214144), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.28).

Натомість постановою нотаріуса від 26.10.2018 року (а.с.29) у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 її спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який посвідчував право власності спадкодавиці на квартиру.

Оскільки відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно фактично перешкоджає позивачеві отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі після смерті матері на загальних підставах, тому успадкування нерухомого майна має здійснюватися виключно в судовому порядку.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав, у тому числі і спадкових.

Крім того, відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в рамках вирішення цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на викладені обставини та виходячи з положень ч.5 ст.1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, з метою захисту спадкових прав позивача суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на житлове приміщення, розташоване за адресою: бульвар Вечірній 10/38 м. Кривому Розі Дніпропетровської області – в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 11.11.2006 року.

Суд звертає увагу позивача, що в силу ст.392 ЦК України рішення суду про визнання права власності на майно підтверджує наявне у позивача право власності як речове право, яке підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи характер та предмет спору, відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за доцільне судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 19/1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Житлово-будівельний кооператив «Домобудівельник-5» (код за ЄДРПОУ 21928203, юридична адреса: м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній 10/109), про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області загальною площею 37,5 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м. – в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 11.11.2006 року.

Речове право, підтверджене рішенням суду, підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом, після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Судове рішення складено та підписано 04.04.2019 року.

Суддя Гринь Н.Г.