Рішення № 80956787, 04.04.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/15/19

провадження №2/176/222/19

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Кіняк Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за послуги з централізованого опалення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь 36 465,13 грн.з яких: заборгованість за послуги централізованого опалення (основний борг) в сумі 27 415,12 грн. за період з 15.10.2013 року по 01.04.2018 року, 7806,10 грн. – інфляційних втрат та 1 243,91 грн. – три відсотки річних.

Свої позовні вимоги КП «Жовтоводськтепломережа» обґрунтовує тим, що відповідно договору дарування від 15.10.2013 року ОСОБА_1 є одноособовим власником житлового приміщення, а саме квартири №46 загальною площею 61,2 кв.м., яка розташована в будинку №9 по вулиці Кропоткіна в місті Жовті Води, Дніпропетровської області.У період часу з 15.10.2013 року по 01 квітня 2018 року підприємство надавала відповідачу у належне йому на праві приватної власності житлове приміщення комунальну послугу, а саме послугу з централізованого опалення.Договір з відповідачем не укладався, однак факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.КП «Жовтоводськтепломережа» в повному обсязі виконало взяті на себе зобов’язання щодо надання відповідачу послуг з централізованого опалення, при цьому відповідач взяті на себе зобов’язання в частині оплати

за послуги з централізованого опалення не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 36 465,13 грн.з яких: заборгованість за послуги централізованого опалення (основний борг) в сумі 27 415,12 грн. за період з 15.10.2013 року по 01.04.2018 року, 7806,10 грн. – інфляційних втрат та 1 243,91 грн. – три відсотки річних, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою судді від 23.01.2019 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє відповідно довіреності від 05 червня 2018 року № 508/18 у судовому засіданні участі не приймала, надавши письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням доводів викладених в позові та просить суд їх задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи у судовому засіданні участі не приймав, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішенні просить застосувати до позовних вимог строки позовної давності, оскільки право у позивача на стягнення заборгованості виникло у листопаді 2013 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 27.12.2018 року. Заявлені вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, які згідно наданого до позовної заяви розрахунку також були нараховані за період з жовтня 2013 року по 01.04.2018 року.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно договору дарування від 15.10.2013 року ОСОБА_1 є одноособовим власником житлового приміщення, а саме квартири №46 загальною площею 61,2 кв.м., яка розташована в будинку №9 по вулиці Кропоткіна в місті Жовті Води, Дніпропетровської області.Зазначений договір дарування зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 15.10.2013 року (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги власник приміщення це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, зареєстроване в установленому законом порядку.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.18 Правил надання населенню послугз централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. При цьому за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Отже, відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за фактично надані позивачем послуги з централізованого опалення за встановленими тарифами, незважаючи на те, що у даному випадку відсутній окремий договір про надання послуг з централізованого опалення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВС від 15.03.2018 року у справі за № 401/710/15-ц провадження №6-3193св18.

Систематичне ж невиконання цього обовязку відповідачем, який у зазначений період часу не оплачував комунальні послуги, призвело до виникнення заборгованості на значну суму.

Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, однак позов підлягає частковому задоволенню з врахуванням позовної давності, яку просив застосувати відповідач у своїй письмовій заяві.

Відповідно ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому за ст. 257 ЦК України року загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Передбачених підстав для зупинення чи переривання перебігу строків позовної давності у даному випадку не вбачається, і про такі підстави, як і про поновлення строку давності позивачем не заявлено.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з позовної заяви та наданого розрахунку позивачем заявлено про стягнення заборгованості по оплаті послуг централізованого опалення у сумі 27 415,12 грн., що утворилась за період з 15.10.2013 року по 01.04.2018 року.

Позивач звернувся до суду 28.12.2018 року відповідно до штампу «Укрпошти» на конверті, тому за період з жовтня 2013 року по листопад 2015 року у задоволенні вимог слід відмовити у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, окрім суми основного боргу заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 7806,10 грн. та 3% річних в розмірі 1243,91 грн., які нараховано позивачем на заборгованість, що виникла у період 15.10.2013 року по 01.04.2018 року.

Однак, як встановлено судом, заборгованість відповідача за послуги з теплопостачання, яка виникла до грудня 2015 року знаходиться за межами строків позовної давності та підстави для стягнення такої заборгованості відсутні, а відтак й відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму такої заборгованості.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог КП «Жовтоводськтепломережа» частково, в межах строку позовної давності та стягнення з відповідача на користь позивача 25280,07 грн. з яких заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 21 958,89 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2018 року, три відсотки річних 652,36 грн., інфляційні втрати складають 2669,45 грн.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено 1762,00грн. судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1221,54 грн. (25280,07 х 1762 /36465,13).

На підставі викладеного, у відповідності з зазначеними нормами закону і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за послуги з централізованого опалення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (місцезнаходження: 52204, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. 8 Березня 42, код ЄДРПОУ 23645975, р/р № 26033302396377 в ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 305482) заборгованість за надані послуги централізованого опалення у розмірі 21958,89 грн. за період з грудня 2015 року по березень 2018 року, інфляційні втрати 2669,45 грн. та три відсотки річних 652,36 грн., а всього 25 280,07 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (місцезнаходження: 52204, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. 8 Березня 42, код ЄДРПОУ 23645975, р/р № 26033302396377 в ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 305482) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1221,54 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська

Дніпропетровської області