Постанова № 8095646, 23.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-29859/08

Категорія № 66

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Островської О.П.,

при секретарі: Кір'ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради до Приватного підприємства «Онік КМ» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Сєвєродонецька в інтересах позивача держави в особі Державного реєстратора Лисичанської міської ради з вернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Приватного підприємства «Онік КМ», в кому послався, що відповідач зареєстрований, як субїєкт господарювання виконавчим комітетом Лисичанської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 191182 від 15 листопада 2005 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Лисичанська з 5 грудня 2005 року. Згідно статутних документів відповідач був зареєстрований засновником ОСОБА_2 за його місцем проживання АДРЕСА_2, після перереєстрації його місце знаходження вказано АДРЕСА_1, засновник ОСОБА_3, який проживає за цією ж адресою. Перевіркою, проведеною працівниками ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку, встановлено, що відповідач за вказаною адресою не знаходиться, при цьому первісний засновник ОСОБА_4 послався, що він приватне підприємство зареєстрував на своє імья за винагороду на прохання іншої особи, яка забрала в нього всі документи на це підприємство, сам він підприємницької діяльності не вів, перереєстрацію не проводив. Таким чином, прокурор вважає, що зазначене приватне підприємство зареєстровано з порушеннями закону, діяльність цього підприємства велася особами, які ні засновниками, ні керівниками його не були, а тому державна реєстрація цьог приватного підприємства має бути скасована, а сам запис про державну реєстрацію має бути визнаний недійсним, про що він і просить суд. Крім того просить накласти арешт на рахункт відповідача.

В ході судового розгляду справи прокурор доповнив позовні вимоги: просить скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів від 17.01.2008 року № 13811051)005000687, припинити юридичну особу у зв'язку з визнанням недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Онік KM», ід. код № 33732131 від 15 листопада 2005 року, реєстр. № 13811020000000687, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, призначити головою ліквідаційної комісії ОСОБА_3 Представник позивача підтримав доповнені позовні вимоги.

Представник ПП «Онік KM» позов визнав, підтвердив, що підприємство створювалося без наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Представники третьої особи ДПІ у м. Лисичанську в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності зі ст. 42, 67 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації (перереєстрації), крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 11 ст. 58 ГК України порушення встановленого законом порядку створення суб'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства документів, що подаються для його реєстрації, є підставою для відмови в державній реєстрації суб'єкта господарювання.

В ч. 15 ст. 58 ГК України передбачені підстави для скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання: за особистою заявою останнього, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим, або в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 59 ГК України передбачені підстави припинення суб'єкта господарювання, у тому числі у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду, частина 6 якої вказує на припинення суб'єкта господарювання шляхом ліквідації у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Порядок державної реєстрації юридичної особи та її припинення регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003р.

Як зазначено у ст.33 вказаного Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачені підстави для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Судом встановлено, що відповідач Приватне підприємство «Онік KM», зареєстрований, як субїєкт господарювання виконавчим комітетом Лисичанської міської ради , про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 191182 від 15 листопада 2005 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Лисичанська з 5 грудня 2005 року. Згідно статутних документів відповідач був зареєстрований засновником ОСОБА_2 за його місцем проживання АДРЕСА_2, після перереєстрації його місце знаходження вказано АДРЕСА_1, засновник ОСОБА_3, який проживає за цією ж адресою.

Перевіркою, проведеною працівниками ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку, встановлено, що відповідач ні за жодною з вказаних адрес не знаходиться, при цьому первісний засновник ОСОБА_4 послався, що він вказане приватне підприємство зареєстрував на своє імья за винагороду на прохання іншої особи, яка забрала в нього всі документи на це підприємство, сам він ніякої підприємницької діяльності не вів, перереєстрацію не проводив.

Вказані обставини підтверджуються довідкою облстатуправління, свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою та повідомленням про незнаходження відповідача за юридичною адресою, витягом з ЄДРПОУ, довідкою про неподання податкових декларацій, довідки про взяття на податковий облік.

Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідач - зазначена юридична особа був створений з порушенням закону, які на даний час неможливо усунути, оскільки засновники є особами, які не вели і не бажають вести підприємницьку діяльність у вигляді зазначеного приватного підприємства, тобто така державна реєстрація здійснена особами без наміру проводити діяльність цього підприємства, діяльність цього підприємства велася особами, які ні засновниками, ні керівниками його не були, тобто реєстрація та діяльність його здійснюється з порушеннями закону, а тому суд вважає можливим визнати недійсною державну реєстрацію вказаного приватного підприємства та припинити його, як юридичну особу, оскільки вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації суб'єкта господарювання через порушення закону при створенні фактично є вимогою про скасування державної реєстрації та припинення юридичної особи.

Посилання позивача, як на підставу визнання запису недійсним на ст. 230 ЦК України, у даному випадку суд вважає помилковим, оскільки ця норма регулює підстави визнання недійсними правочинів, до яких реєстраційний запис про державну реєстрацію юридичної особи не відноситься.

Що стосується вимог про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки до компетенції адміністративного суду не входить вирішення питання щодо накладення арешту ні як засоб забезпечення позовуу порядку сти. 117 КАС України, ні як спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів осіб, що звернулися за захистом до суду у відповідності зі ст. 162 КАС України

Вимоги щодо призначення ліквідатора також не підлягають задоволенню, оскільки до компетенції суду не входить визначення ліквідатора.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 33, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради задовольнити частково.

Визнати недійсним запис № 13811020000000687, проведений Державним реєстратором Лисичанської міської ради 15.11.2005 року про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Онік-КМ» і.к. 33732131, адреса: АДРЕСА_1, засновник - ОСОБА_3.

Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного підприємства «Онік-КМ» від 17.01.2008 року № 13811070006000687.

Припинити суб'єкт підприємницької діяльності Приватного підприємства «Онік-КМ», і.к. 33732131, адреса: Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Ленінського комсомолу, будинок 22, квартира 64, та скасувати його державну реєстрацію. В іншій частині у задоволенні позовних вимог прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.