Рішення № 80953656, 22.02.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/143/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22 лютого 2019 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого- судді Саєнко О.Б., при секретарі: Кузьменко А.О., без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки,-

УСТАНОВИВ:

15.01.2018 до Вінницького районного суду з позовом звернулось ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки.

Позов позивачем умотивовано тим, що згідно з умовами договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010 року, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за договором іпотеки (майнової поруки) № РML-В00/010/2005 від 21.12.2005 укладеними між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем, а також за договором наступної іпотеки (майнової поруки) № РСNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року, укладеними між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем.

Вказує, що згідно кредитного договору № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», банк надав позичальнику кредит в сумі 62 400 доларів США зі строком до 20.12.2020 року.

Зазначає, що згідно кредитного договору № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», банк надав позичальнику кредит в сумі 28 378,19 доларів США зі строком повернення до 01.07.2013 року.

Вказує, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04.05.2017 стягнуто з ОСОБА_2, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року в розмірі 52 117 доларів США 39 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 683 404 гривні 39 копійок, та нараховану пеню, яка становить 2 494 424 гривні 54 копійки; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року в розмірі 22 046 доларів США 54 центи, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 289 091 гривня 65 копійок та нараховану пеню, яка становить 1 055184 гривні 52 копійки.

Зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) № РМL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку, належне йому на праві власності- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: смт. Стрижавка, провулок Колгоспний, буд. 2, Вінницького району Вінницької області.

Вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір наступної Іпотеки (майнової поруки) № PСNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку майно, а саме: цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та земельну ділянку, площею 0,0551 га, що знаходяться за адресою: смт. Стрижавка, провулок Колгоспний, буд.2, Вінницького район Вінницької області.

Зазначає, що дані договори іпотеки забезпечують вимоги позивача за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року.

Вказує, що термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав, а заборгованість за кредитними договорами у встановлений строк не сплачена, позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вважає, що невиконанням своїх обов'язків за договором іпотеки відповідачем грубо порушує положення чинного законодавства України, а саме: ч. 1 ст. 8 Конституції України, ст.ст. 525, 556, 530, 553, 554 ЦК України.

Просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості звернути стягнення на:цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області, провулок Колгоспний, будинок 2, що належить ОСОБА_1 на праві власності; - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області, провулок Колгоспний, будинок 2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що виникла за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури, передбаченої статтею 39, 41 Закону України «Про іпотеку», а саме - шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, за початковою ціною, яку визначить суб'єкт оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, але не нижчою за 539 584 гривень (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири грн.), що визначена сторонами під час укладання договорів іпотеки.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 двічі до судових засідань не з'явилися, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надав, у зв’язку з чим, суд вирішив провести заочний розгляд справи, про що виніс відповідну ухвалу.

Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез’явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі.

Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований та такий, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено, що 21 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL-В00/010/2005, відповідно до якого банк надав їй кредитні кошти в сумі 62 400 доларів США 00 центів, на підставі кредитної заявки відповідача від 22 грудня 2005 року (а.с. 65-68), зі строком повернення – до 20 грудня 2020 року.

02 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СNL-В00/125/2007, за умовами якого банк надав їй кредит в сумі 28 378,19 доларів США 19 центів, на підставі кредитних заявок відповідача від 02 липня 2007 року та від 02 серпня 2007 року, зі строком повернення – до 01 липня 2013 року(а.с. 69-72).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) № РМL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку, належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: смт. Стрижавка, провулок Колгоспний, буд. 2, Вінницького району Вінницької області. Даний договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом за та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (а.с.6-8).

Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) № РМL-В00/010/2005/1 від 22.06.2007 року відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку, належну йому на праві власності земельну ділянку, площею 0,0551, що знаходиться за адресою: смт. Стрижавка, провулок Колгоспний, буд. 2, Вінницького району Вінницької області. Даний договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом за та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (а.с.9-12).

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір наступної іпотеки (майнової поруки) № PСNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року відповідно до якого відповідач передав банку в іпотеку майно, а саме: цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,0551 га, що знаходяться за адресою: смт. Стрижавка, провулок Колгоспний, буд.2, Вінницького район Вінницької області. Даний договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом за та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (а.с.13-15).

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/№ від 10 грудня 2010 року та договору відступлення прав вимоги № б/н від 10 грудня 2010 року, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, які забезпечені іпотечними договорами № РМL-В00/010/2005 від 21.12.2005, № РМL-В00/010/2005/1 від 22.06.2007, № PСNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007, які укладені між позивачем та ОСОБА_1 (а.с. 53-56).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04.05.2017 позов задоволено частково, стягнуто ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року в розмірі 52 117 доларів США 39 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 683 404 гривні 39 копійок, та нараховану пеню, яка становить 2 494 424 гривні 54 копійки; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року в розмірі 22 046 доларів США 54 центи, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 289 091 гривня 65 копійок та нараховану пеню, яка становить 1 055184 гривні 52 копійки (а.с. 21-22).

Житловий будинок та земельна ділянка, площею 0,0551 , які розташовані за адресою: смт. Стрижавка, Вінницької району Вінницької області, по провулку Колгоспному, 2, належать ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі- продажу від 21.12.205 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ №951325, виданого 23.05.2007 Вінницьким районним відділом земельних ресурсів (а.с.27-33).

27.11.2017 позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога про усунення порушення зобов’язань за вищезазначеними кредитними договорами, які забезпечені договорами іпотеки, яка виконана відповідачем не була (а.с.18-20).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 527 ЦК боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Судом установлено, що позивачем в порушення вищезазначеної норми, не доведено перед судом письмовими доказами невиконання або неналежне виконання боржником ОСОБА_2 основного зобов’язання за вищезазначеними кредитними договорами, а саме суду не надано розрахунку заборгованості, з зазначенням розміру щомісячної заборгованості за кредитними договорами, здійсненого позивачем чи органом ДВС, що позбавляє суд установити в межах якої частити заборгованості позивач просить суд звернути стягнення на предмети іпотеки.

Крім цього, в заявленому позові позивач посилається, як на підставу обгрунтування позовних вимог на два договори іпотеки (майнової поруки) № РМL-В00/010/2005 від 21.12.2005, № PСNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007, однак до позовної заяви долучено три договори іпотеки: № РМL-В00/010/2005 від 21.12.2005, № РМL-В00/010/2005/1 від 22.06.2007, № PСNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007, що позбавляє суд можливості задовольнити позовні вимоги, оскільки позивачем не зазначено суду на підставі яких іпотечних договорів він просить суд звернути стягнення на предмети іпотеки .

З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати підлягають залишенню за позивачем.

Керуючись стст.258, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК, Суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення на предмети іпотеки, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя: