Ухвала суду № 80952944, 03.04.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.04.2019 р. Справа№ 914/3931/13

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада», м. Біла Церква

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р.

у справі №914/3931/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада», м. Біла Церква

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів

про стягнення 5 942 269, 00 грн.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Кітаєва С.Б. Суддя Мазовіта А.Б.

При секретарі Ю. Забора

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі №914/3931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада» до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення 5942 269, 00 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2019 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі №914/3931/13 залишено без руху.

Ухвалою від 04.03.2019 р. відкрито провадження за заявою, розгляд призначено на 01.04.2019 р.

В судовому засіданні 01.04.2019 р. оголошувалась перерва до 03.04.2019 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

В судовому засіданні 03.04.2019 р. представники позивача заяву підтримали. Ствердили, що 08.01.2019 р. у відповідь на запит заявник отримав ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 р. по справі №755/15764/18 по кримінальному провадженню №12013110040012713 від 03.08.2013 р. ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У цій ухвалі було встановлено, що ОСОБА_5, будучи обізнаною з вимогами, які визначають правові та організаційні засади здійснення посадових обов'язків, вчинила службову недбалість за наступних обставин: 08.04.2013 р., знаходячись на своєму робочому місті в відділенні №8 Київського відділення ЦФ ПАТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Миру 6, неналежно виконала свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, а саме: не перевіривши паспорт громадянина України та не встановивши особу отримувача грошових коштів, не встановивши чинність поданої довіреності, не перевіривши зразки підпису на чеку, відповідно до картки зразків підписів клієнта банку, підписала в графі «Контролер» грошовий чек ЛЄ 4556397 від 08.04.2013 р. на видачу грошових коштів в розмірі 5942269 грн. з рахунку ТОВ «Евада» на ім'я ОСОБА_6, яка станом на 08.04.2013 р. була директором ТОВ «Евада», однак не була присутня в приміщенні відділення банку № 8 ЦФ ПАТ «КредоБанк» під час здійснення даної транзакції та свого підпису на даному чеку не ставила. В подальшому, ОСОБА_5 надала вищевказані документи касирам відділення №8 Київського відділення ЦФ ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для вчинення даної банківської операції, внаслідок чого зазначені грошові кошти були отримані ОСОБА_9, яка відповідно до п. 5.2, п. 5.11, п. 5.12 Статуту ТОВ «Евада» не являлася представником Учасників товариства та не отримувала довіреностей та розпоряджень від директора ТОВ «Евада» ОСОБА_6 на видачу грошових коштів з рахунку товариства, та окрім того здійснила дану транзакцію не від свого імені.

Ухвала містить посилання на висновок № 9086 Судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12013110040012713 від 03.07.2018 р., яким документально підтверджується операція зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Евада» в розмірі 5862269 грн. від 08.04.2013 р., також документально підтверджується видача готівкових коштів у розмірі 5942269 грн. з рахунку ТОВ «Евада» від 08.04.2013 р. Таким чином, ОСОБА_5, будучи службовою особою, всупереч ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність»; ст. ст. 9, 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»; п. 5.1, п. 5.2 глави 6 «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу»; п. 6 глави 1 Розділу З та п. 5 глави 3 Розділу 3 «Інструкції про касові операції в банках України» здійснила видачу грошових коштів з рахунку ТОВ «Евада» в одному відділенні банку, що відповідно до вище перелічених норм відносить дану операцію до таких, яка повинна пройти Фінансовий моніторинг, внаслідок чого ОСОБА_5 повинна була переконатися в особі отримувача грошових коштів та в документах, які давали право ОСОБА_9 отримати грошові кошти з рахунку ТОВ «Евада». Однак, ОСОБА_5 не вчинила вищевказаних дій, які покладались на неї, внаслідок неналежного ставлення до своїх службових обов'язків завдала збитків ТОВ «Евада» у сумі 5942269 грн.

Відповідно до мотивів, наведених прокурором в клопотанні про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, на підставі ст.49 КК України, про що ОСОБА_5 надала відповідну заяву, в якій висловила звою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цих підстав.

Таким чином, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 р. по справі №755/15764/18, якою засуджено колишнього працівника ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_5 за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, беззаперечно доводиться факт заподіяння шкоди ТОВ «Евада» на суму 5942269 гривень, оскільки така ухвала винесена судом за ч. 2 ст. 366 КК України, тобто, за наявності кваліфікуючих ознак злочину, що передбачає тяжкі наслідки.

Обставини та факти, встановлені в цій ухвалі, на час розгляду справи № 914/3931/13 господарському суду Львівської області відомі не були, внаслідок чого на даний час виникла підстава для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. за нововиявленими обставинами. На підставі наведеного просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі № 914/3931/13; за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі № 914/3931/13 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ «Евада» повністю.

Представники відповідача проти задоволення заяви заперечили з підстав, наведених у письмових поясненнях від 26.03.2019 р. Зокрема зазначили, що подання позивачем нових доказів як нововиявлених обставин є зловживанням процесуальними правами, оскільки такі дії порушують принцип правової визначеності, згідно якого остаточне рішення по суті спору не може бути піддане пергляду. Пояснили, що наведені заявником аргументи та обставини в обгрунтування поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинаим рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. були предметом дослідження господарськими судами при розгляді по суті справи №914/3931/13. Крім того, вказали, що особу може бути засуджено тільки на підставі вироку, а не ухвали суду. Факт наявності вини засудженої особи може бути встановлений виключно у резолютивній частині обвинувального вироку, постановлентого в установленому законом порядку. Посилання заявника на обставини визнання вини ОСОБА_5 у вчинення злочину, передбаченогоч.2 ст. 367 КК України та на обставини заподіяння шкоди ТОВ «Евада» діями ОСОБА_5, що містяться в ухвалі Дніпровського районного суду від 04.12.2018р. у справі №755/15764/18, не є висновками суду, що є обов’язковими для господарських судів в силу ч.6 ст. 75 ГПК України. В задоволенні заяви просять відмовити.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, створивши сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі №914/3931/13 за позовом ТзОВ «Евада» до ПАТ «Кредобанк» про стягнення 5942269 грн. у позові було відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено факт вчинення уповноваженим працівником банку протиправного діяння, а саме, нездійснення належної перевірки паспорта, даних, що зазначені в касовому документі, справжності підпису отримувача; враховано вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.14 р. по справі №755/9367/14-к по кримінальному провадженню №12013110040012713, яким колишнього начальника відділення № 8 у м. Києві ЦФ ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України,

Незважаючи на це, висновок суду про відмову у позові мотивований тим, що тягар доведення факту заподіяння збитків та їх розміру несе позивач. Позивачем же ні факт заподіяння, ні розмір збитків не доведені, оскільки:

- доказів використання отриманих по чеку коштів за призначенням, оригіналів договорів про надання зі сторони ТзОВ «Евада» поворотної фінансової допомоги, які б служили підставою для проведення відповідної банківської операції, доказів виконання спірних договорів суду надано не було;

- жодних доказів того, що заборгованість будь-яких представників перед ТзОВ «Евада» продовжує обліковуватись у бухгалтерському обліку, суду надано не було;

- постановами Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві від 26.02.2014 р. та від 01.08.2014 р. було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040012713 від 03.08.2013 р. за ч. 2 ст. 364-1 КК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ПАТ «Кредобанк» та зазначено, що операції по банківському рахунку ТОВ «Евада», відкритого в ПАТ «Кредобанк», що були проведені 08.04.2013 р. в приміщенні відділення № 8 ПАТ «Кредобанк», мали безготівковий характер, тобто фактичної наявності грошових коштів не було.

Як наслідок судове рішення мотивоване тим, що сам факт існування заборгованостей у працівників позивача перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги у зазначеній сумі, не була доведена суду жодним доказом; позивачем не було доведено належними доказами факт внесення 08.04.2013 р. конкретною уповноваженою особою саме зазначеної суми від імені неконкретизованих працівників на підставі належно оформлених повноважень на банківський рахунок а також факт надання товариством безвідсоткової зворотної позики позичальникам. Відтак, документальне зменшення суми на рахунку позивача рівно на ту суму, на яку вона фактично не збільшилась, не змінює обсягу майнових прав позивача.

Вказане рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі № 914/3931/13 залишено в силі та без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 р. та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.09.2018 р. по справі №914/3931/13.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 4 ст. 320 ГПК України, рішення господарського суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Водночас, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Позивач вбачає нововиявлену обставину у змісті ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 р. по справі №755/15764/18 по кримінальному провадженню №12013110040012713 від 03.08.2013 р. ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд погоджується із позивачем, що про вказану ухвалу (та, відповідно, її зміст) не було та не могло бути відомо ні позивачу, ні суду, в світлі дати її постановлення. Враховуючи дату отримання позивачем тексту цієї ухвали та дату звернення до суду із заявою, позивач звернувся до суду за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами у межах встановленого законом строку.

Водночас, п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України передбачає, що підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення є не просто раніше невідомі стороні та суду обставини, а ті, які мають істотне значення для справи. Докази, які не оцінювались судом, щодо встановлених судом обставин справи не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Зі змісту заяви позивача, змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 р. вбачається, що обставини, на які він посилається як на встановлені Дніпровським районним судом м. Києва по справі №755/15764/18, містяться в описовій частині ухвали в якості викладу позиції сторони обвинувачення, а не висновків, встановлених судом.

Ухвалою суду (постановленою в підготовчому судовому засіданні за згодою обвинуваченої ОСОБА_5 без дослідження доказів) лише констатовано, що мало місце діяння, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.

Посилання на те, що така кваліфікація діяння свідчить про заподіяння ТзОВ «Евада» збитків у значному розмірі і що це має бути враховано господарським судом як преюдиційний факт, не заслуговує на увагу. Згідно із ч. 6 ст. 75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В частині факту вчинення певного діяння та його вчинення певною особою, висновки господарського суду Львівської області у рішенні від 12.12.2017 р. висновкам ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 р. не суперечать.

Позивач вимагає врахування наслідків такого діяння, якими він вважає заподіяння йому шкоди в сумі 5942269 грн. ОСОБА_7 обставина не визначена законом як преюдиційна і підлягає доведенню у загальному порядку.

Таким чином, ухвала Дніпровського районного суду від 04.12.2018 р. в частині згадки цієї суми в описовій частині є новим доказом, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

При цьому, суд звертає увагу, що судове рішення не є єдиноможливим доказом на доведення факту та розміру стверджуваної позивачем шкоди; будучи оціненою на рівні з іншими доказами у справі, ця ухвала не спростовує висновків суду про недоведеність факту та розміру заподіяної шкоди, а відтак відсутні підстави для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст 369 КПК України, судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, в якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

За положеннями ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових службових обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є реальні збитки та упущена вигода.

Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 325 ГПК України, справа про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада» від 25.01.2019р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі №914/3931/13, рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. у справі №914/3931/13 залишити в силі.

Судові витрати слід залишити за позивачем, згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 320, 325 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Евада» від 25.01.2019р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 р. у справі №914/3931/13.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. у справі №914/3931/13 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Мазовіта А. Б.