Вирок № 8094879, 26.02.2010, Краснопільський районний суд Сумської області

справа № 1-21/2010 р.

В И Р О К

І М Я М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року с. м. т. Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косар А.І.

при секретарі Литвин А.В.

за участю

прокурора Бречка В.Д.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області в с.м.т. Краснопілля кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Самотоївка Краснопільського району

Сумської області, зареєстрованого та мешкаючого по АДРЕСА_1 українця,

громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не

працюючого, є інвалідом 3 групи, не судимого в

силу ст. 89 КК України, обрано запобіжний захід підписка про

невиїзд -

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 06.12.2009 близько 20 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, використовуючи незначний привід для вчинення хуліганства, а саме те, що декілька місяців назад ОСОБА_4 взяв в його господарстві клей і не повернув, не дивлячись на пізній час, пішов до господарства його матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, де нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки та встановленими нормами моралі почав перелазити через паркан і повалив його, після чого підійшов до будинку та постукав у вікно, щоб визвати господарів на вулицю, не дивлячись на те, що вони відпочивали. Не дочекавшись коли хтось вийде до нього, ОСОБА_3 пішов до себе додому. ОСОБА_1 зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 вийшли на вулицю, де виявили пошкодження паркану і з метою виявлення винного, на власному мопеді, поїхали вздовж вулиці, після чого, ОСОБА_1В, вирішила зайти до господарства ОСОБА_3, оскільки чула там шум, і коли тільки вийшли на вулицю, то стукнула хвіртка в цьому господарстві. Відчинивши хвіртку господарства ОСОБА_3, ОСОБА_1 побачила там самого ОСОБА_5 і запитала в нього, чи не знає він хто звалив її паркан, останній відповів, що він, і побачивши ОСОБА_2, який залишився перед його двором на узбіччі , з особливою зухвалістю, зневажливо ставлячись до встановлених норм поведінки та оточуючись, відштовхнув ОСОБА_1 і побіг до нього та з особливою зухвалістю, зневажливо ставлячись до встановлених норм поведінки застосувавши фізичну силу до ОСОБА_2 безпричинно штовхнув його, порвав футболку і звалив мопед, пошкодивши його. Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_3 схватив рукою за дзеркало мопеда та з особливою зухвалістю відламав його від кріплення.

Не бажаючи припинення своїх хуліганський дій, ОСОБА_3 пішов до свого господарства , де взяв деревяну рейку, яка не була спеціально пристосованою чи заздалегідь приготовленою для нанесення тілесних ушкоджень, і знову направився на вулицю, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тим часом пішли додому. ОСОБА_3, прийшовши до господарства ОСОБА_1, з пяною хвацькістю, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загально прийнятими правила поведінки, зневажливо ставлячись до громадського порядку та загально прийнятих норм моралі, почав стукати палицею по хвіртці до господарства ОСОБА_1, по землі та проїзній частині дороги, від чого палиця ламалася, він її піднімав і знову розмахувався нею, при цьому безпричинно висловлювався брутально та нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_1 і ОСОБА_6 Припинив свої хуліганські дії ОСОБА_3 лише після того, як його забрала додому мати ОСОБА_7.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 спричинено матеріальні збитки на загальну суму 321 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що 06 грудня 2009 р. близько 20 год. перебув дома у стані алкогольного спяніння. Після сварки з батьком із за відсутності клею, який взяв у них ОСОБА_8 для власних потреб, пішов до господарства сусідки ОСОБА_1 по АДРЕСА_3, де хотів постукати у вікно і з цією метою намагався перелізти через паркан палісадника і звалив його, потім постукав у вікно, після чого пішов додому. Дома у нього з матірю почалася сварка, вона благала його заспокоїтися і лягти відпочивати, але в цей час до двору підїхав мопед, ОСОБА_1 відчинила хвіртку і стоячи на вході у двір запитала у нього, чи не знає він хто поламав огорожу, на що той відповів, що це зробив він, і побачивши на узбіччі дороги ОСОБА_9, підбіг до нього, штовхнув його, від чого той упав, повалився на землю і мопед. Під час сварки ображав ОСОБА_1 та ОСОБА_9 У послідуючому, будучи розгніваним, пішов до свого сараю, взяв брусок із деревини і з ним знову пішов до господарства ОСОБА_1, на вулиці вже нікого не було і хвіртка була зачинена, тому почав стукати у хвіртку палицею, щоб визвати господарів на вулицю та поговорити щодо повернення клею. Заспокоївся і пішов до дому на прохання матері ОСОБА_7

Потерпілий ОСОБА_2 у суді пояснив, що 06 грудня 2009 року у вечірній час близько 20 год., перебуваючи вдома разом з ОСОБА_1 по АДРЕСА_3, у дворі почув шум, на прохання ОСОБА_1 вийшов на вулицю і побачив звалену огорожу палісадника, а тому вони вирішили проїхати на власному мопеді по вулиці з метою відшукати винуватця. Проїхавши вздовж вулиці і нікого підозрілого не виявиви, ОСОБА_1 вирішила зайти до господарства ОСОБА_3, оскільки з двору чулися голоси та спитати, чи не бачили хто звалив огорожу в її гоподарстві. ОСОБА_1 тільки відчинила хвіртку, як миттю звідти вибіг ОСОБА_3, відштовхнув її і направився до нього, а підбігши, застосував до нього фізичну силу, потягнув за одяг і порвав футболку, із за цього впав мопед та пошкодилися його частини. Далі ОСОБА_3 пішов до свого двору, а він з ОСОБА_1 до свого, зачинивши за собою хвіртку з середини. Незабаром до їхнього господарства підійшов ОСОБА_3 і почав стукати палицею по вхідній хвіртці та висловлюватися в їх адресу нецензурною лайкою. Хуліганські дії припинив на прохання своєї матері ОСОБА_7, яка його забрала і вони пішли додому. Вибачив підсудного, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_1 у суді дала аналогічні свідчення, що і потерпілий ОСОБА_2 та пояснила, що підсудного та його батьків знає не перший рік, перебувала з ними у добросусідських відносинах. Ствердила, що увечері 06 грудня 2009 року підсудний перебував у стані алкогольного спяніння, був дуже агресивний, висловлювався на її адресу та ОСОБА_2 нецензурною лайкою, палицею стукав у хвіртку. Вона його вибачила, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.

Крім визнання своєї вини підсудним, пояснень потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, фактичні обставини справи доведені наявними у справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, узгоджуються між собою і дають право суду визнати фактичні обставини справи доведеними.

Таким чином, злочинні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання за цим законом, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Так, підсудний є інвалідом 3 ї групи, за місцем проживання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря невропатолога /ас. 93, 97, 126 - 127/.

Обставинами, що помякшують покарання, суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних збитків у добровільному порядку.

Як обтяжуючу покарання обставину суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи обставини справи і дані про особу винного, наявність обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі із звільненням від призначеного покарання з випробуванням в порядку ст.ст. 75, 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів та судових витрат по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. ст.81, 93 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323 - 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України і призначити його за цим законом покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції; повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 375, 60 грн. судових витрат в прибуток держави за проведення авто товарознавчої та товарознавчої експертиз /ас. 38, 44/, перерахувавши кошти на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області № 31256272210011 банк одержувача ГУ ДКУ в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 МФО 837013, свідоцтво пл. под. 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Речові докази по справі: мопед «Альфа», переданий під розписку на зберігання власнику ОСОБА_1 - залишити у розпорядженні власника; частини дерев,яної рейки та футболку, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Краснопільського РВ ГУМВС України в Сумській області знищити /ас. 31-33/.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя А.І. Косар