Рішення № 80946608, 20.03.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/934/17

Справа № 2/600/97/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права на власності на житловий будинок після смерті спадкодавця,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за ним права власності на 2/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходяться на вул. Млинці, 2 в с. Городище Козівського району Тернопільської області.

В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що 15.03.2013 року помер його батько – ОСОБА_2, а 24.04.1999 року – мати – ОСОБА_3. На момент смерті кожного з батьків, він проживав разом із ними та вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті батька, так як вступив у фактичне управління спадковим майном. Крім того, його батько на випадок своєї смерті його батько – ОСОБА_2 27.04.1999 року склав заповіт, відповідно до якого, заповів ОСОБА_1 усе належне йому на момент смерті майно. Вказує, що звернувшись до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав, йому було відмовлено у вчинення відповідної нотаріальної дії, у зв’язку з тим, що на момент звернення позивача відсутній такий об’єкт приватної власності як колгоспний двір і роз’яснено право на звернення у зв’язку з цим до суду. Зазначає також, що інші члени колгоспного двору не заперечують проти успадкування саме ним часток, які залишилися після смерті його батьків. На підставі вказаного, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 12.10.2017 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання.

27.12.2017 року на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача зазначив, що позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення і просив здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 27.03.2018 року постановлено закрити підготовче провадження у цій справі і призначити її до судового розгляду по суті (а.с.32).

Оскільки учасники справи, які були повідомлені належним чином про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з’явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Млинці, 2, с. Городище, Козівського району Тернопільської області належить колгоспному двору, що складається з трьох членів, головою якого був ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 16.06.1989 року (а.с.13).

Згідно з відомостями виписки з погосподарської книги від 04.08.2017 року №601/02-19 станом на 15.04.1991 року членами вказаного вище колгоспного двору були: ОСОБА_2 (голова), ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_4 (зять), ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (онука) та ОСОБА_7 (онук) (а.с.46).

Вказані відомості підтверджуються також і довідкою ОСОБА_8 РБТІ від 30.08.2017 року №75 (а.с.45).

ОСОБА_1, який звернувся з цим позовом, є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача, виданого повторно 15.12.1999 року серії І-ИД №060718 (а.с.14).

Матір позивача – ОСОБА_3 померла 27.04.1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №049632 від 27.04.1999 року (а.с.16).

Батько позивача – ОСОБА_2 помер 15.03.2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ИД №149852 від 18.03.2013 року (а.с.15).

На випадок свої смерті ОСОБА_2, склав 27.04.1999 року заповіт, згідно копії якого, заповів усе належне йому на момент смерті майно позивачу – ОСОБА_1 (а.с.12).

Усі члени колгоспного двору, крім померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, подали до суду заяви, завірені секретарем виконкому Городищенської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно яких ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зазначають, що їм відомо про існування цього позову і вони не заперечують щодо нього, просять задовольнити його, а розгляд справи здійснювати у їхній відсутності (а.с.8-11).

Крім того, факт постійного проживання позивача із померлими ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а також здійснення управління їхнім майном після їхньої смерті, серед іншого, визнається відповідачем, а тому, згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України, не підлягає додатковому доказуванню.

Після смерті ОСОБА_2, 18.09.2017 року за заявою його сина ОСОБА_8 державною нотаріальною конторою відмовлено останньому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: вул. Млинці, 2 у с. Городище, Козівського району Тернопільської області, у зв’язку з тим, що зазначений будинок відноситься до колгоспного двору, який не передбачений чинним законодавством як об’єкт приватної власності (а.с.43).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент смерті ОСОБА_3Д.) серед іншого було встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Крім того, ч.1 ст.392 ЦК України закріплено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на підставі вищевказаного, враховуючи, що ОСОБА_3 померла 24.04.1999 року і після її смерті ОСОБА_1 фактично вступив в управління її часткою у будинку №2 з надвірними будівлями і спорудами на вул. Млинці у с. Городище Козівського району Тернопільської області, а також те, що ОСОБА_2 заповів усе належне йому майно (в тому числі і частку в будинку №2 з надвірними будівлями і спорудами на вул. Млинці у с. Городище Козівського району Тернопільської області) ОСОБА_1, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.392 ЦК України, суд вважає, що слід визнати за позивачем право власності на 2/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд на вул. Млинці, 2 у с. Городище Козівського району Тернопільської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 200, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права на власності на житловий будинок після смерті спадкодавця – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 2/6 частини житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходяться на вул. Млинці, 2 в с. Городище Козівського району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_1, дані паспорта – серія МС №239149, виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 24.12.1997 року.

Відповідач – Городищенська сільська рада Козівського району Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Тернопільська, 1, с. Городище, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ – 04395567.

Суддя О.Б.Гриновець