Ухвала суду № 80943903, 04.04.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5637/16-ц

8/705/5/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04 квітня 2019 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В., розглянувши заяву Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про перегляд рішення Уманського міськрайонного суду від 20.09.2016 року у зв’язку з нововиявленими обставинами у справі № 705/5637/16-ц; 2/705/1953/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі , -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Державне підприємство Уманський лікеро-горілчаний завод звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Уманського міськрайонного суду від 20.09.2016 року у зв’язку з нововиявленими обставинами у справі № 705/5637/16-ц; 2/705/1953/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі:

«…2. Скасувати Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2016 року по справі № 705/5637/16-ц за позовам ОСОБА_1 до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі повністю та ухвалити судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі …»

Свою заяву Державне підприємство Уманський лікеро-горілчаний завод обґрунтовує тим, що в порушення та з перевищенням наданих повноважень попереднім керівником підприємства ОСОБА_2 було видано довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 (яку підписано разом з позивачем), а також ним особисто було подано заяву від свого імені, відповідно до якої він просив позов розглядати без його участі. У заяві вказано, що зазначену заяву не було ним подано від імені юридичної особи, а було написано від свого особистого імені, не зважаючи на той факт, що останній не є стороною у справі. Крім того, в заяві містяться посилання на те, що Уманським міськрайонним судом були дослідженні докази, а саме документи, що були долучені до матеріалів справи. При цьому, заявник вказує, що з копій трудової книжки та наказу про переведення ОСОБА_3 на посаду головного бухгалтера з окладом згідно штатного розкладу, неможливо встановити факт нарахування та розмір нарахованої та невиплаченої заробітної плати відповідачем на користь позивача. Також, заявник вказує, що факт існування штатного розкладу, а також розміру заробітної плати не було досліджено судом першої інстанції взагалі. Крім того, заявник вказує, що інші докази, дослідженні судом під час розгляду відповідної справи не є допустимими доказами та не підтверджують відповідні обставини. Заявник у заяві зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності в ОСОБА_2 повноважень щодо представництва інтересів ДП Уманський ЛГЗ, оскільки жодним доказом у справі не підтверджується факт перебування його на посаді керівника підприємства та право вчинення від імені зазначеної юридичної особи будь-яких дій юридичного характеру, у тому числі представництва в суді.. У заяві зазначено, що в ДП Уманський ЛГЗ відсутні належним чином оформленні та складені документи, що є підставою для нарахування та виплати заробітної плати працівникам за період з 2014 по 2017 роки. Заявник вказує, що протягом вересня 2017 року – листопада 2018 року було здійснено повний аналіз первинних документів, наявних на підприємстві та проаналізувавши їх комісія, створена на підприємстві дійшла висновків про відсутність правових підстав (належним чином оформлених первинних документів) для відображення в бухгалтерському обліку ДП Уманський ЛГЗ зобов’язань з нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»: нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику.

Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов , їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Пунктом 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ№ 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року визначено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Зазначеною вище Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ також визначено, що судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Вивчивши заяву ДП Уманський лікеро-горілчаний завод та додані до неї документи, суддя вважає необхідним відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до вимог ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У разі пропуску строку на подання заяви – до заяви також додається клопотання про його поновлення.

Судом встановлено, що до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог ст. 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Протягом п’яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ДП Уманський лікеро-горілчаний завод в особі в.о. директора ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5, яка діє згідно довіреності, не входили до складу учасників справи під час розгляду Уманським міськрайонним судом Черкаської області цивільної справи № 705/5637/16-ц; 8/705/5/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26.02.2019 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі. У вказаній ухвалі вказано, що: «…Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт вказував, що лише у січні 2019 року ДП Уманський лікеро-горілчаний завод стало відомо про існування даного судового спору, однак колегія суддів не може погодитися з даним посиланням, оскільки дані доводи спростовуються змістом самого оскаржуваного рішення та посилання апелянта у своїй скарзі, де він вказав, що в порушення та з перевищенням наданих повноважень попереднім керівником підприємства було подано особисто заяву від свого імені відповідно до якої просив позов розглядати без його участі…».

Зважаючи на вищевикладене, оскільки в заяві фактично містяться посилання на необхідність переоцінки доказів, що були оцінені судом у процесі розгляду справи та посилання на докази, які не оцінювалися судом по обставинах, що були встановлені, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами заявнику ДП Уманський лікеро-горілчаний завод слід відмовити.

Керуючись ст. 423, 424, 425, 426, 427 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про перегляд рішення Уманського міськрайонного суду від 20.09.2016 року у зв’язку з нововиявленими обставинами у справі № 705/5637/16-ц; 2/705/1953/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданабезпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Мазуренко