Рішення № 80942280, 03.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/678/19, провадження 2/629/702/19

Номер провадження 2/629/702/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 96227,99 грн., яка складається з суми заборгованості по кредиту - 23332,40 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 40480,60 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 7970,09 грн., пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 12036,09 грн., інфляційних нарахувань на суму простроченого кредиту - 8908,81 грн., штрафу - 3500 грн. Позов обґрунтовує тим, що, відповідач не виконує в повному обсязі умови договору та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.

Представник позивача у дане судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та день розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує та просить застосувати строк позовної давності.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають часковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №48456/310/к3 (кредит на споживчі цілі із зарахуванням грошових коштів на картковий рахунок НСМЕП по кредитному продукту 31- «ЗАПОРУКА УСПІХУ») на суму 35000 грн. на строк 36 місяців по 23.08.2016 року (а.с.5-6,7,8,10).

Позивач зобов'язання по кредитному договору щодо надання кредиту виконав, перерахував кошти на рахунок відповідача згідно меморіального ордеру від 23.08.2013 року на суму 35000 грн. (а.с.9).

Згідно п.1.4 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. З моменту укладання кредитного договору до моменту припинення здійснення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладання кредитного договору, на поточний (картковий) рахунок, відкритий у кредитодавця, процентна ставка становить 24,0 процентів річних. З моменту припинення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем позичальника на момент укладання кредитного договору, на поточний (картковий) рахунок, відкритий у кредитодавця, до закінчення строку дії кредитного договору процентна ставка становить 38 процентів річних.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, відповідач зобов'язується використати кредит на цілі, визначені кредитним договором, своєчасно та в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитом, інші платежі, виконати інші свої зобов'язання за кредитним договором, та повернути позивачу кредит на умовах та в строки (терміни), визначені кредитним договором.

Як передбачено п.2.5 кредитного договору, погашення кредиту позичальником здійснюється шляхом безготівкового перерахування на рахунок, вказаний в п.2.3 кредитного договору, та/або шляхом внесення готівкою в касу кредитодавця для зарахування на вищезазначений рахунок грошових коштів в сумах та в терміни, визначених у додатку №1, що є невід'ємною частиною кредитного договору.

Нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок, відкритий у кредитодавця та/або шляхом внесення суми нарахованих процентів готівкою в касу кредитодавця для зарахування на вищезазначений рахунок. Повне погашення нарахованих процентів за користування кредитом сплачуються кредитодавцю в день остаточного погашення кредиту (п.4.2 кредитного договору). Проценти за користування простроченою сумою кредиту нараховуються на прострочену суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день виникнення простроченої заборгованості та не включаючи день погашення такої заборгованості за ставкою, яка визначається як сума ставки, визначеної в п.1.4 договору та 5 процентів річних (п.4.3 кредитного договору).

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.

До договору кредиту згідно ст.1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.ст.526-527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданого банком розрахунку, вбачається, що станом на 27.12.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 96227,99 грн., яка складається з суми заборгованості по кредиту - 23332,40 грн., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 40480,60 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 7970,09 грн., пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 12036,09 грн., інфляційних нарахувань на суму простроченого кредиту - 8766,81 грн., штрафу - 3500 грн. (а.с.13-33,34,35-37).

Остання дата погашення кредиту відповідачем відбулася 06.08.2014 року, по відсоткам - 05.09.2014 року.

Як вбачається з кредитного договору, відповідач був зобов'язаний повернути кредит не пізніше 23.08.2016 року.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що у разі наявності заборгованості позичальника по договору на 0:00 годину останнього дня дії договору у зв'язку з відсутністю можливості кредитодавцем списати грошові кошти з поточного (карткового) рахунку з причини їх відсутності, кредитодавець має право та може в односторонньому порядку одноразово продовжити строк дії договору на 30 календарних днів.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконував умови кредитного договору, що було підтверджено в ході дослідження наявних матеріалів цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що сума заборгованості по договору від 23.08.2013 року підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Разом з тим, беручи до уваги строк дії кредитного договору - 23.08.2016 року, а також вищевказаний висновок Великої Палати ВС, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих процентів за період з 31.08.2016 року до 26.12.2018 року, у зв'язку з їх безпідставністю, а також стягує з відповідача інфляційні нарахування в сумі 8766,81 грн., згідно наданого розрахунку, замість 8908,81 грн., які в позові просить стягнути з відповідача представник позивача.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З огляду на те, що згідно до наданого банком розрахунку останнє порушення відповідачем обов'язків за умовами договору кредиту відбулося поза межами річного строку до звернення до суду з позовом, з урахуванням того, що відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, у даному випадку у стягненні штрафу необхідно відмовити за спливом річного строку позовної давності, а пеня, яка нараховується при триваючому правопорушенні щомісяця за останні 12 місяців до дня звернення до суду з позовом, з урахуванням відомостей з розрахунку заборгованості, до стягнення підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 7413,95 грн., пеня за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 11327,33 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховував відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з порушенням позичальником строку платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.

Таким чином, позов банку є доведений на суму 23332,40 грн.+17180,51 грн.+8766,81 грн.+7413,95 грн.+11327,33 грн. = 68021 грн., а тому позов банку необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Червоний Степ, Сахновщинського району, Харківської області, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» суму заборгованості за кредитним договором №48456/310/к3 від 23.08.2013 року в розмірі 68021 (шістдесят вісім тисяч двадцять одну) гривню.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» судовий збір в розмірі 1357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) гривень 95 копійок.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК», місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Генерала Алмазова, 18/7, код ЄДРПОУ 13857564, МФО 313849.

Відповідач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суддя О.А.Ткаченко