Вирок № 80941062, 04.04.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 543/259/19

№ пров.1-кп/544/118/2019

Номер рядка звіту 90

В И Р О К

іменем України

04 квітня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт із угодою про примирення в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12019170280000040 від 23.02.2019, стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, не працюючої, не одруженої, утриманців не має, такої, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, із боку захисту обвинуваченої ОСОБА_1С .,

у с т а н о в и в :

21 лютого 2019 року, точного часу при цьому слідством не встановлено ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, де разом з ними розпивала спиртні напої. В процесі розпиття спиртного, ОСОБА_1 помітила у вітальні вищезазначеної квартири, а саме на шафі, мобільний телефон «TECNO F2 LTE», належний потерпілому ОСОБА_3. Заздалегідь знаючи, що даний телефон належить на праві приватної власності ОСОБА_3, остання вирішила таємно, шляхом вільного доступу, викрасти його. Після чого, діючи по раптово виниклому злочинному умислу, направленому на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, впевнившись що за нею ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань, ОСОБА_1 викрала мобільний телефон «TECNO F2 LTE», imei 1: 356749091613200, imei 2: 356749091613218 вартість якого, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 458 від 11.03.2019 становить 1425,87 гривень, з метою привласнення та використання у власних цілях. Після цього, ОСОБА_1 розпорядилася викраденим майном на власний розсуд та довела злочин до кінця.

У результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_3, завдано матеріальних збитків на загальну суму 1 425,87 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1 15 березня 2019 року була укладена угода про примирення.

Відповідно до угоди про примирення матеріальна шкода, завдана учиненням обвинуваченою ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), відшкодована потерпілому ОСОБА_3 у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України сторони узгодили, що покарання обвинуваченій повинно бути призначене у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи становить 850 гривень.

Потерпілий ОСОБА_3 просив також угоду затвердити та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що претензій до обвинуваченої не має, завдану шкоду обвинуваченою відшкодовано у повному обсязі

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженого сторонами покарання з огляду на відповідність угоди вимогам Закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Як передбачено ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кваліфікація органами досудового розслідування дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України відповідає змісту обвинувального акта.

Кримінальне правопорушення (злочин), учинене обвинуваченою ОСОБА_1, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Судом установлено, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Суд також упевнився, що потерпілий ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України, дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачена ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останньої наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27.02.2019 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон «TECNO F2 LTE» (imei 1: 356749091613200, imei 2: 356749091613218), що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів № 1 Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов заявлено не було.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведену експертизу.

Доля речових доказів вирішується згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись статтями 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, с у д

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 15 березня 2019 року в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170280000040 від 20 лютого 2019 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1, затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи складає 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 27.02.2019 на майно, а саме: мобільний телефон «TECNO F2 LTE» (imei 1: 356749091613200, imei 2: 356749091613218).

Речові докази по справі: мобільний телефон «TECNO F2 LTE» (imei 1: 356749091613200, imei 2: 356749091613218), що належить на праві власності ОСОБА_3, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів № 1 Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, з набранням вироку законної сили повернути потерпілому ОСОБА_3 як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (код класифікації доходів бюджету 24060300): рахунок 31113115016379, отримувач – Пирятинське УК/Пирятин.р-н/24060300, код отримувача-37958534, МФО банку – 899998, банк – Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судово–товарознавчої експертизи № 458 від 11.03.2019 у розмірі 572 (п’ятсот сімдесят дві) гривні, у кримінальному провадженні № 12019170280000040.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.О. Ощинська