Ухвала суду № 80940977, 03.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

03.04.2019

Ленінський районний суд м.Харкова

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2019р. Справа №642/5963/18-к Провадження 1-кп/642/175/19Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.;

За участі сторін: Прокурора Шевцов А.М.

Захисники Папай С.О., Назаренко І.С.

Обвинувачені ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу.

Враховуючи думку учасників судового кримінального провадження, щодо заявленого клопотання прокурором про продовження строку запобіжного заходу, суд вважає:

Статтею 331 КПК України визначено:

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим, покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, а також враховуючи те, що вони обвинувачуються у злочині, вчиненому з корисливих мотивів, що свідчить про схильність обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, які стали підставою для застосування відносно обвинувачених, запобіжних заходів.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, суд вважає доцільним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, строком на шістдесят днів.

Керуючись ст.ст. 197, 331, 372, 392 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів обвинуваченим:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2;

до «24.00» год. 31 травня 2019р. з триманням обвинуваченого в закладі кримінально-виконавчої системи України.

Копію ухвали направити до виконання до закладу кримінально-виконавчої системи України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М.Євтіфієв