Рішення № 80936194, 22.12.2018, Біловодський районний суд Луганської області

справа № 408/1004/18-ц

провадження № 2/408/782/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд

у складі: головуючого-судді: Кускової Т.В.

при секретареві: Сіпаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 до Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, третя особа Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 квітня 2008 року померла мати позивача - ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, згідно з яким все своє майно, що на день смерті належало їй, заповідає у власність позивачеві. До спадкового майна входив будинок, розташований за адресою: Луганська область, Станично - Луганський район, с. Н. Вільхова, вул. Мічуріна 32а, право власності на який в порядку спадкування за заповітом було визнане за рішенням суду, крім будинку після смерті ОСОБА_3 у вигляді спадщини залишився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 012315, який видано на підставі рішення Станично-Луганської райдержадміністрації від 27 вересня 1996 року № 491 на пай у розмірі 7.33 в умовних кадастрових гектарів та отриману на підставі вказаного сертифіката земельну ділянку розміром 6.6300 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 085692, виданий згідно розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 23 квітня 2003 року № 268.

Для оформлення спадкових справ після смерті матері позивач звернулася до Станично-Луганської державної нотаріальної контори, але 18.01.2018 року отримала роз’яснення нотаріуса в якому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, позивач є спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і тому вважається таким, що прийняв спадщину.

У зв’язку з наведеним просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 012315, який видано на підставі рішення Станично-Луганської райдержадміністрації від 27 вересня 1996 року № 491 на пай у розмірі 7.33 в умовних кадастрових гектарів, та земельну ділянку розміром 6.6300 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 085692, що виданий на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 23 квітня 2003 року № 268.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явилися, просили розглядати справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про народження серії ЯЯ №861129 від 19.07.1951 року, ОСОБА_3 вказана матір’ю ОСОБА_1 (а.с.6)

26.02.2003 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось і все те, що на день смерті буде їй належатиме заповідає у власність ОСОБА_1 (а.с.8).

ОСОБА_3 померла 15.04.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕД №512036 (а.с.7).

До спадкового майна ОСОБА_3 входив будинок, розташований за адресою: Луганська область, Станично - Луганський район, с. Н. Вільхова, вул. Мічуріна 32а, право власності на який в порядку спадкування за заповітом було визнане за рішенням апеляційного суду Луганської області №430/2655/13-ц від 21.02.2014 (а.с.9-10), крім будинку після смерті ОСОБА_3 у вигляді спадщини залишився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 012315, який видано на підставі рішення Станично-Луганської райдержадміністрації від 27 вересня 1996 року № 491 на пай у розмірі 7.33 в умовних кадастрових гектарів (а.с.11) та земельна ділянка розміром 6.6300 га., згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 085692, виданого згідно розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 23 квітня 2003 року № 268.

Позивач ОСОБА_1 фактично проживала за адресою: Луганська область, Станично - Луганський район, с. Н. Вільхова, вул. Мічуріна 32а, разом із матір’ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, що підтверджується актом обстеження житла за адресою: с. Н. Вільхова, вул. Мічуріна 32а (а.с.14), довідками Військово–цивільної адміністрації сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області № 49 від 12.01.2018 року та № 322 від 07.02.2018 року, (а.с.16,17).

Із роз’яснення державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори від 18.01.2018 №37/01-16 вбачається, що позивач зверталася до нотаріальної контори з питань оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3, але їй було роз’яснено, що вона не подала заяву про прийняття спадщини у зазначений законом строк, та не надала підтвердження проживання разом з померлою на час відкриття спадщини за однією адресою, тому вважається такою, що не прийняла спадщину (а.с.13).

З повідомлення державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори від 30.10.2018 №1176/01-09 вбачається, що записи щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3, померлої 15.04.2008 року, відсутні.

У силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 є спадкоємцем, однак отримати свідоцтва про право на спадщину не може.

Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У порядку статей 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованого в Мінюсті 22 лютого 2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вони підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259,265,268ЦПК України, ст. ст. 1261, 1270 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛГ № 012315, який видано на підставі рішення Станично-Луганської райдержадміністрації від 27 вересня 1996 року № 491 на пай у розмірі 7.33 в умовних кадастрових гектарів, та земельну ділянку розміром 6.6300 га., згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 085692, що виданий на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 23 квітня 2003 року № 268.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_4