Ухвала суду № 80935149, 14.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3139/19

Провадження №6/369/105/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Бугайовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до жилого приміщення боржника ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до жилого приміщення боржника ОСОБА_2, посилаючись на те, що примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області перебуває виконавче провадження № 52037693 з примусового виконання виконавчого листа Солом»янського районного суду м. Києва № 760/15255/15-ц від 13.05.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ТОВ «Арком» на користь ПАТ «КБ «Надра Банк» заборгованості за кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року в розмірі 230 659,02 доларів США та 1 157 270,03 грн..

26 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52037693, та в порядку вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику ОСОБА_2 на праві власності належить квартира загальною площею 171,9 кв.м., житловою площею 60,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, кор. 4, кв. 6.

Державний виконавець виходив на місце за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, кор. 4, кв. 6, для проведення виконавчих дій, однак виконавчі дії не буди проведені, так як двері вказаної квартири ніхто не відчинив.

Згідно відповіді в.о. сільського голови Петропавлісько-Борщагівської сільської ради відомості щодо зареєстрованих осіб за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, кор. 4, кв. 6, відсутні.

14 лютого 2019 року державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику ОСОБА_2 та стягувачу було направлено вимогу за вих. № 462 про необхідність бути присутнім 26.02.2019 року о 15:00 год. під час проведення виконавчих дій, а саме опису та арешту майна боржника за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, кор. 4, кв. 6. Вказану вимогу боржнику було направлено рекомендованої кореспонденцією.

Під час проведення виконавчих дій 26 лютого 2019 року о 15:00 год. за вищевказаною адресою, потрапити до квартири для опису та арешту майна боржника в рахунок погашення боргу не виявилось можливим, оскільки до квартири ніхто не відчинив. Зі слів сусідки ОСОБА_3 боржник ОСОБА_2 проживає за вказаною адресою, про що був складений відповідний акт державного виконавця.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, державний виконавець просив надати дозвіл на примусове проникнення (входження) до майна боржника, а саме до квартири, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, кор. 4, кв. 6.

У судове засідання заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 не з’явився, просив розгляд подання проводити без його участі за наявними матеріалами справи.

Статтею 30 Конституції України, ст. 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно п.п. 4,10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; звертатися до суду з поданням про розшук боржника фізичної особи або дитини чи про постановлення за мотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Судом встановлено, що 26 серпня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52037693 з примусового виконання виконавчого листа Солом»янського районного суду м. Києва № 760/15255/15-ц від 13.05.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ТОВ «Арком» на користь ПАТ «КБ «Надра Банк» заборгованості за кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року в розмірі 230 659,02 доларів США та 1 157 270,03 грн..

З метою забезпечення виконання виконавчого документа державним виконавцем 28 березня 2017 року, 31 серпня 2018 року та 26 лютого 2019 року здійснено вихід за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 21, кор. 4, кв. 6, та як вбачається з актів виконавця, доступ до помешкання надано не було, двері квартир ніхто не відчинив.

Звертаючись до суду з поданням про входження до житла боржника державним виконавцем не надано суду доказів, що боржнику було відомо про його виклик до державного виконавця на певну дату чи відносно проведення виконавчих дій у визначений час і він ухилився від проведення таких дій.

Подання державного виконавця не містить доказів того, що боржник повідомлявся про намір державного виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, уникав викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.

Крім того, у своєму поданні державним виконавцем не зазначено та не надано доказів, хто саме перешкоджає входженню державного виконавця до житла, а також, враховуючи те, що не надано доказів про склад осіб, що станом на даний час проживають у вказаному домоволодінні, з метою уникнення порушення прав інших користувачів та власників вказаного житла, суд приходить до висновку про те, що подання державного виконавця про примусове входження до житлового боржника не обґрунтоване належним чином, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до жилого приміщення боржника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до жилого приміщення боржника ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук