Ухвала суду № 80934525, 15.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3307/19

Провадження №1-кс/369/1063/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., за участю прокурора Прокоповича Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Говорун К.О. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019110200000798 від 16.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Говорун К.О., за погодженням з прокурором Битько Н.М. з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110200000798 від 16.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Своє клопотання прокурор обґрунтовував тим, що на даний час є підстави вважати, що особи, винні у вчиненні кримінального правопорушення, вживаються заходи щодо подальшого незаконного розпорядження автозаправочною станцією (АЗС), з усіма складовими, що знаходиться за адресою: с. Калинівка, вул. Київська, 258-а, Макарівський район, Київська область, автозаправочною станцією (АЗС), що розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Юрів, вул. Київська, 258, продажу вказаного нерухомого майна іншим особам, що дає підстави для заборони користування та розпорядження вказаним нерухомим майном ТОВ «ВІТАРД».

Необхідність в накладені арешту у кримінальному провадженні № 12019110200000798 від 16.02.2019 року зумовлено насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішуватись питання про речові докази.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 36, 131-132, 170-171 КПК України слідчий просив накласти арешт на автозаправочну станцією (АЗС) загальною площею 10,2 кв.м., з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 258-а, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 434250632227; автозаправочну станцією (АЗС) загальною площею 24,6 кв.м. складовими якої є операторна (д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (І-V), які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Юрів, вул. Київська, 258, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 434250632227, що належить на праві приватної власності ТОВ «Тігрес» (код ЄДРПОУ 39318026).

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Суд, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Дослідивши письмові матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не доведено необхідності накладення арешту на вищевказане майно, а також не доведено, що наявні ризики вважати, що вказане нерухоме майно, як вказано слідчим у клопотанні, може бути передано чи, відчужено іншим особам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Говорун К.О. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019110200000798 від 16.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 20 березня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.М. Ковальчук