Рішення № 80930558, 04.04.2019, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1767/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Берелет В.В.

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 22 вересня 2014 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 10000 грн. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії. Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач належним чином не виконував передбачені договором зобов'язання, внаслідок чого станом на 21 жовтня 2018року утворилася заборгованість у розмірі 17099,72 грн., яка складається з: 8390,84 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, пеня 7418,42 грн, штрафи 500 грн., 790,46 грн. Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 22 вересня 2014 року в розмірі 10000 грн та судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день слухання справи сповіщений.

Дослідивши докази по справі суд встановив, що 22 вересня 2014 року між сторонами укладено договір б/н, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Системний аналіз ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України визначає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Виходячи зі змісту ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач не виконав зобов'язання у строк, що є порушенням зобов'язання. У відповідності до ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача вимагати повернення всієї суми кредиту, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отримавши кредит, відповідач ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання належним чином не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 22 вересня 2014 року, в результаті чого станом на 21 жовтня 2018 року утворилася заборгованість, яка складається з: 8390,84 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, пеня 7418, 42 грн., штрафи 500 грн., 790,46 грн. всього заборгованість 17099,72 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; витяг з умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить жодного посилання на Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що затверджені наказом 06 березня 2010 року № СП-2010-255, а загальне зазначення у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть свідчити про той факт, що саме ці Умови та Правила надавались відповідачу, що саме ці Умови та Правила мав на увазі відповідач підписуючи анкету-заяву, оскільки не надано позивачем підписані ним Умови та Правила.

З правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року №6-2320цс16, вбачається, що суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

Рух коштів на картковому рахунку не може бути належним підтвердженням обізнаності відповідача з конкретними «Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», на які посилається позивач як на умови кредитного договору від 23 травня 2011 року, факту згоди відповідача на них. Відсутність підпису відповідача на Умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

З огляду на вище викладене факт ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна визнати доведеним, а самі Умови й Тарифи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, правову позицію, яка викладена у Постанові ВСУ від 11.10.2017 р. у справі № 6-1374цс17, норми чинного цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Часткове задоволення позову, згідно ст.141 ЦПК України, покладає на відповідача обов'язок по сплаті судових витрат.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( рах. № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 22 вересня 2014 року заборгованість за кредитом – 8390 (вісім тисяч триста дев’яносто) грн. 84 коп.

У решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_2

р