Рішення № 80926489, 22.03.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/13809/18

Провадження №2/592/670/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., позивача ОСОБА_1, представника відповідача КЗ СОР «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» - Чекуріної І.О., представника відповідача Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації - Пєвнєвої М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса», Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними припинення трудових відносин, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 22.08.2017 р. вона уклала контракт з Департаментом освіти та науки Сумської облдержадміністрації, за умовами якого вона була прийнята на роботу до Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» на посаду методиста, терміном на 1 (один) рік, до 21.08.2018 р., про що у трудовій книжці зроблено відповідні записи. На утриманні має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею. З 13.03.2018 р. по 20.03.2018 р. вона перебувала у стаціонарі у КЗ СОР «Обласний клінічний перинатальний центр», з діагнозом: Пологи ІІ передчасні. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. 14.05.2018 р. їй було надіслано повідомлення Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» про закінчення строку дії контракту. 20.08.2018 р. вона звернулася до керівництва Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» з заявою, де зазначала, що вона як одинока мати, яка самостійно виховує дитину до чотирнадцяти років, має законні гарантії та бажання продовжувати працювати після закінчення контракту на посаді методиста на умовах безстрокового трудового договору. 21.08.2018 р. її було звільнено з посади методиста Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП на підставі наказу № 62-К від 23.07.2018 р. Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса». Вважає звільнення незаконним та таким, що суперечить положенням ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Просить суд: скасувати наказ № 62-К від 23.07.2018 р. Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» про її звільнення з посади методиста; поновити її на посаді методиста Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса»; стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» на її користь належний середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 50970 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача КЗ СОР «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» - Чекуріна І.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що 22.08.2018 р. позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду методиста КЗ СОР «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» на умовах контракту терміном один рік з 22.08.2017 р. по 21.08.2018 р. включно. Свою згоду на дані умови ОСОБА_1 підтвердила своїми підписами у наказах. 22.05.2018 р. позивач ОСОБА_1 отримала письмове повідомлення від 14.05.2018 р. № 138 про закінчення строку контракту 21.08.2018 р. та необхідність отримання своєї трудової книжки. Під час ознайомлення та підписання контракту від 22.08.2017 р. позивач ОСОБА_1 пропозицій, заперечень та доповнень до контракту не зазначала, погодилася з умовами контракту.

Представник відповідача Департаменту освіти та науки Сумської обласної державної адміністрації - Пєвнєва М.М. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказала, що станом на 22.08.2017 р. діяла норма законодавства, а саме ч. 2 ст. 26 ЗУ № 651-XIV від 13.05.1999 р. «Про загальну середню освіту» призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Керуючись вказаною нормою Департаментом і було укладено контракт з ОСОБА_1 для виконання обов'язків методиста КЗ Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса». З 28.09.2017 р. набув чинності ЗУ № 2145-VIII від 05.09.2017 р. «Про освіту», яким було змінено повноваження у прийнятті та звільненні з роботи педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 26 ЗУ № 2145-VIII від 05.09.2017 р. «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов'язки. Цим Законом внесено зміни до ЗУ № 651-XIV від 13.05.1999 р. «Про загальну середню освіту». Отже, відповідно до змін у законодавстві, у Департаменту освіти і науки немає законних підстав втручатися у трудову діяльність КЗ СОР «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса». Закладам освіти законодавством надано самостійність у прийнятті та звільненні працівників закладів цього типу.

Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2017 р. ОСОБА_1 уклала контракт з Департаментом освіти та науки Сумської облдержадміністрації, за умовами якого вона була прийнята на роботу до Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» на посаду методиста, терміном на 1 (один) рік, до 21.08.2018 р., про що у трудовій книжці зроблено відповідні записи.

14.05.2018 р. ОСОБА_1 було повідомлено Комунальним закладом Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» про закінчення строку дії контракту.

Наказом № 62-К від 23.07.2018 р. Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» «Про надання частини основної частини щорічної відпустки з подальшим звільненням ОСОБА_1» - надано методисту ОСОБА_1 частину основної щорічної відпустки з 01.08.2018 р. по 21.08.2018 р. включно терміном 21 календарних днів за період роботи з 22.08.2017 р. по 21.08.2018 р.; звільнено методиста ОСОБА_1 з займаної посади 21.08.2018 р., у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

На контрактну форму трудового договору не поширюється положення статті 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, а також особливості порядку звільнення чи продовження дії контракту.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У статті 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з пунктом 10 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року N 170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України закінчення строку, на який укладався трудовий договір, є підставою для його припинення, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. Інших обмежень для припинення трудового договору із цієї підстави законодавством не передбачено, і ніяких обов'язків із працевлаштування звільнених працівників на адміністрацію підприємства, установи, організації закон не покладає.

Положення Закону України «Про загальну середню освіту» не передбачають обов'язкового запровадження для педагогічних працівників контрактної форми трудового договору.

Згідно п. 5.8 Контракту за два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою Сторін продовжений або укладений на новий строк.

Позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом, яке давало їй можливість продовжити контракт з Комунальним закладом Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» або укласти новий контракт шляхом подання відповідної заяви (а.с.17).

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Крім того, положеннями р. ІІІ Порядку № 100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу. Зокрема не підлягають урахуванню відпускні та лікарняні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 неодноразово перебувала на лікарняному, тому для обрахування сум суд бере два повні місяці роботи - листопад 2017 р. та грудень 2017 р. (а.с.107).

Згідно Довідки про доходи від 05.02.2019 р. заробітна плата ОСОБА_1 за листопад 2017 р. становить 5923,05 грн., за грудень 2017 р. становить 6728,05 грн., всього 12651,10 грн. (5923,05 + 6728,05 = 12651,10).

Кількість робочих днів у листопаді 2017 р. - 22 дні. Кількість робочих днів у грудні 2017 р. - 20 днів, всього 42 робочих дні.

Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 301,21 грн. (5923,05 + 6728,05 = 12651,10 : 42 = 301,21).

Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що час вимушеного прогулу становить з 22.08.2018 р. по 22.03.2019 р., тобто 145 робочих днів (серпень 2018 р. - 6 робочих днів; вересень 2018 р. - 20 робочих днів; жовтень 2018 р. - 22 робочих дні; листопад 2018 р. - 22 робочих дні; грудень 2018 р. - 20 робочих дні; січень 2019 р. - 21 робочих дні; лютий 2019 р. - 20 робочих днів; березень 2019 р. - 14 робочих днів).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з у розмірі 22.08.2018 р. по 22.03.2019 р. у сумі 43675,45 грн. (145 робочих днів х 301,21 грн. = 43675,45 грн.)

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити - Наказ № 62-К від 23.07.2018 р. Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста скасувати та поновити ОСОБА_1 на посаді методиста Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса»; стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2018 р. по 22.03.2019 р. у сумі 43675 грн. 45 коп. без відрахування сум податків і зборів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує у дольовому порядку з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., тобто з кожного по 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса», Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними припинення трудових відносин, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Наказ № 62-К від 23.07.2018 р. Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста - скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді методиста Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса».

Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.08.2018 р. по 22.03.2019 р. у сумі 43675 (сорок три тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 45 коп. без відрахування сум податків і зборів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути у дольовому порядку з Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний ліцей-інтернат спортивного профілю «Барса», Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., тобто з кожного по 384 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та присудження ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у сумі 6325 грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.М. Алфьоров